До виробничих послуг можна віднести і фінансово-кредитну сферу, що знаходить своє вираження в концентрації і міжнародному переплетенні капіталів і у формуванні великих банківських центрів, і зосереджена в першу чергу в країнах Західної Європи (приблизно 1/3 всіх активів великого банківського капіталу), у Японії (1/4) і в США (1/5) (див. таблицю 4).

Таблиця

Найбільші банківські центри Західної Європи, 1995 р.

Центри | А к т | и в и | Прибутковість

млрд. долл. | Ріст до рівня 1980 р., % | активів, %

Париж | 2610 | 177 | 0,30

Франкфурт | 1963 | 225 | 0,34

Лондон | 1431 | 170 | 1,28

Мюнхен | 715 | 238 | 0,36

Брюссель | 633 | 226 | 0,43

Амстердам | 508 | 185 | 0,69

Мілан | 421 | 141 | 0,50

Рим | 325 | 103 | 0,27

Мадрид | 299 | 149 | 0,80

Вена | 281 | 158 | 0,33

Стокгольм | 275 | 117 | 1,08

Берлін | 216 | 349 | 0,81

Лісабон | 176 | 391 | 0,88

Головними банківськими центрами, як і слід було очікувати, є Париж, Лондон і Франкфурт, причому лондонські банки в цілому домоглися найвищої прибутковості своїх активів. Головна позиція Лондона як високоефективного фінансового центру, мабуть, і впливає на незгоду Великобританії приєднатися до валютного союзу ЄС, утворення якого намічено на початок 1999 р.

Високі темпи нарощування активів у банківських центрах Німеччини зв'язані з об'єднанням країни, а Брюсселя з його положенням як центру Європейського Союзу.

Важливу роль у сфері розподільних послуг грає внутрішня торгівля, що ділиться на оптову і роздрібну (Табл. 5).

Таблиця

Зовнішня торгівля в країнах Європейського Союзу

Галузі | Число підприємств | Число зайнятих | Оборот

Третинний сектор у цілому в тому числі | 10 млн | 47 млн | 8042 млрд экю

оптова торгівля | 11,7% | 13,5% | 29,4%

роздрібна торгівля | 32,4% | 26,4% | 17,4%

кредитна сфера | 9,9% | 12,7% | 25,6%

Між країнами є значні розходження по співвідношенню числа зайнятих у роздрібній і оптовій торгівлі. Як видно з таблиці 5, у цілому по Європейському Союзі це співвідношення складає 2:1, однак у Бельгії і Данії число зайнятих в обох галузях майже однаково, у Швеції перевершує лише на 1/4, тоді як у Греції в 3 рази, у Великобританії в 2,6 рази, у США майже в 3 рази.

Розходження в показниках насиченості підприємствами роздрібної торгівлі показані в таблиці 6.

Таблиця

Роздрібна торгівля в деяких країнах Західної Європи, 1995 р.

Країни | Число підприємств, тис. | Число підприємств на 1000 жителів | Число зайнятих на 10 підприємств

Італія | 890,4 | 15,6 | 22

Іспанія | 555,5 | 14,2 | 23

Португалія | 123,5 | 12,5 | 25

Франція | 343,8 | 5,9 | 47

Нідерланди | 102,0 | 6,6 | 58

Данія | 38,4 | 7,4 | 48

Німеччина | 408,4 | 5,0 | 70

Австрія | 30,7 | 3,8 | 83

Великобританія | 213,0 | 3,7 | 111

З таблиці видно, що країни Південної Європи мають величезне число дрібних торгових точок, у той час як у Великобританії і Німеччини роздрібна торгівля більш сконцентрована. У Південної Європі число підприємств оптової торгівлі відносно невелике - 10-18%, у країнах Північної Європи - 30-50%, що зв'язано з роллю імпортних товарів на внутрішньому ринку.

У висновку варто підкреслити, що розвиток третинного сектора, що випереджає, і особливо сфери виробничих послуг, є неминучою умовою і передумовою цивілізованого переходу економіки до ринковому, постіндустріальному етапу розвитку.

Міжнародна торгівля

Міжнародний географічний поділ праці базується на прагненні людства до усі більшої ефективності ведення господарства, а в останньому десятилітті і до забезпечення усі більшої розмаїтості запропонованих на світовому ринку продуктів і товарів, що прийшло на зміну масовості (серійності) виробництва. Таким чином, і в міжнародному обміні принцип економіки масштабу (economy of scale) почав витискатися іншим принципом - економіки різноманіття (economy of scopo).

Цей принцип привів до повної відмови, навіть у теорії, від можливості того, що кожна національна економіка спроможна покрити всю розмаїтість попиту. Більш того, в умовах постіндустріального суспільства йде поглиблення спеціалізації виробництва, що завжди лежало в основі поглиблення і диверсифікації міжнародного поділу праці, що на сучасному етапі стає усі більш детальним і більш "адресним". Відбувається не тільки спеціалізація на виробництві готових продуктів, але і на деталях, напівфабрикатах, окремих стадіях і елементах виробництва тієї або іншої продукції. У основі спеціалізації тепер не тільки кількісні (зробити більше і по більш низькій ціні), скільки якісні критерії (наукоємкість, надійність, "чистота" і т.д.).

Саме тому на взаємну торгівлю між промислово розвиненими країнами Заходу припадає вже майже 60% обороту світової торгівлі. Найбільше зріле економічне інтеграційне угруповання сформувалося саме в Західної Європі, тоді як міцність між країнами, що розвиваються, дуже невелика і схильна впливу політичних і кон'юнктурних економічних коливань.

Сучасний етап розвитку зовнішньоекономічних зв'язків характеризується їхній багатовидністю.

Товарні потоки або товарообмін. Нові тенденції економічної взаємодії держав, зміни структури міжнародних економічних зв'язків виявляється особливо яскраво в зовнішній торгівлі товарами, а також у масштабах і структурі міжнародних транспортних повідомлень, що забезпечують реалізацію сформованих зовнішньоторговельних зв'язків. Одна з важливих особливостей сучасного етапу світового економічного розвитку - більш високі, чим у промислового виробництва темпи росту міжнародної торгівлі. У 1995 р. вартість товарного експорту склала 4875 млрд долл.