1. Процес входження України в систему світогосподарських зв’язків багато в чому залежіть від якості прийняття управлінських рішень у сфері ЗЕД. Міжнародні ділові операції є результатом визначених управлінських дій: планування; організації; мотивації; контролю.

Із загальної системи управління при збільшенні обсягу міжнародних операцій виділяється відокремлена підсистема управління ЗЕД.

Менеджмент ЗЕД пов'язаний із застосуванням загальних ідей та концепцій менеджменту в усіх формах ЗЕД. Сутність менеджменту ЗЕД полягає в комплексному дослідженні міжнародного середовища у поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів та посадових осіб підприємства в інтересах дослідження зовнішньо економічних цілей.

Виділяють 3 основні етапи еволюції і поглядів на управління ЗЕД:

1. Класичні концепції міжнародної торгівлі (до 19 ст. включно):

а) меркантилізм – багацтво однієї країни може збільшуватись лише за рахунок його зменшення в інших країнах. Багацтво країни визначається володінням певним капіталом і полягає в накопиченні золота та срібла шляхом проведення політики обмеження імпорту та стимулювання експорту;

б) теорія абсолютної переваги Адама Сміта. Міжнародна теорія буде вигідною лише у тому випадку, коли країни торгують товарами, які у кожній з них виробляються з меншими витратами ніж у країні партнері.;

в) теорія порівняльних переваг Девіда Рекардо. Якщо країни спеціалізуються на виробництві тих товарів, які вони можуть виробляти з більш низькими витратами в порівнянні з іншими країнами, то торгівля буде взаємовигідною для обох країн незалежно від того чи є виробництво в одній з країн абсолютно більш ефективнішим ніж інші;

г) теорія міжнародної вартості Джона Стюарта Міля. Джон Стюарт Міль встановлює ринкову ціну на експорт та імпорт товарів на основі закону попиту і пропозиції і сукупність експорту кожної країни дозволяє доплатити сукупність її імпорту.

2. Регулятивні теорії розвитку ЗЕД (середина 70-х років 20 ст.):

а) теорія Еллі Хакшера та Бертіна Оліна. Вони висунули теорію вирівнювання цін на фактори виробництва. Сутність даної теорії полягає в тому, що кожна країна експортує ті товари, для виробництва яких має відносно надлишкові фактори виробництва, а імпортує ті – для виробництва яких відчуває відносну нестачу;

б) теорія Оля Самуєльсона. У разі однорідності факторів виробництва, ідентичності техніки, досконалої комунікації міжнародний обмін вирівнює ціну факторів виробництва між країнами;

в) парадокс Леонтєва 1953 р. Суть парадоксу полягає в тому, що економічне зростання залежить не тільки від кількості задіяних факторів виробництва, а також від їх якості, ефективності комбінування, техногенного прогресу, характеристик ринку та інших елементів залежно від країни;

г) теорія Кейнсіанства і Монетаризму. Відмінності:

- кейнсіанці вважають, що сукупний попит формується під впливом різноманітних чинників, а монетаристи головним чинником вважають пропозицію грошей;

- кейнсіанці виступають за більш широке втручання держав в економіку, монетаристи дотримуються більш широкої думки.

3. Сучасні концепції щодо управління сучасним бізнесом:

а) концепція експортних можливостей;

б) концепція імпортних можливостей.