Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент







efefe

ТЕМА 7: Попит

  1. Поняття попиту.
  2. Зображення попиту: аналітичне, табличне та графічне.
  3. Закон попиту та його аргументація.
  4. Ефекти “юрби”, “сноба”, “Веблена”, їх вплив на попит.
  5. Попит на товари в умовах досконалої конкуренції.
  6. Формування ринкового попиту.

1. Попит – це економічна категорія, характерна для ринкового господарства, яка виражає сукупну суспільну потребу в різних товарах з врахуванням платоспроможності покупців. Величина попиту оцінюється кількістю конкретної продукції, об’єм якої може бути придбаний покупцями по встановленій, або договірній ціні. Або інакше кажучи: це вартісна оцінка попиту, або попит помножений на ціну. При визначені величини попиту необхідно враховувати період реалізації. Тоді величину попиту можна вирахувати за формулою:

к

Цвt=Qit*Ці

q=1

де Цвt – вартість потрібного товару для періоду реалізації, Qit – кількість і-того товару для періоду реалізації, Ці – ціна одиниці товару, К кількість найменувань товару.

Ціновий детермінант попиту – ціна.

Нецінові детермінанти:

  1. смаки чи переваги покупців (людина-спортсмен віддасть перевагу красовкам, аніж звичайним туфлям);
  2. число споживачів на ринку (на ринку автомомібів в Японії частка американських автомобілів незначна);
  3. ціни на аналогічні товари (люди, перед тим як подорожувати, будуть порівнювати переваги та вигоди від подпрожі автомобілем чи авіатранспортом);
  4. грошові доходи споживачів (людина із високими грошовими доходами може дозволити собі купувати омари, в той час, як людина із низькими доходами може ледве накопити на покупку масла);
  5. споживчі очікування стосовно майбутніх цін і доходів (при гарній погоді очікається хороший урожай кави, тоді ціни на каву будуть низькими, а при поганій погоді –урожай буде поганий, тому ціни будуть високими).

Ринковий попит – це попит, який визначається як загальна сума всіх індивідуальних попитів при кожному значенні ціни.

2. Попит відображає ряд альтернативних можливостей, які можна відобразити в формі таблиці. Він показує ту кількість продуктів, на яку (при інших рівних умовах) буде пред’явлений попит при різних цінах. Попит переважно розглядається з позиції відносності ціни , іншими словами, ми вважали, що попит показує кількість продукту, яку споживачі будуть купувати за різними можливими цінами. В такій же мірі вірно і іноді і корисніше розглядати попит із кількісної точки зору.

Замість того, щоб питати яку кількість може бути продано за різними цінами, можна спитати, за якими цінами споживачі готові купити різну кількість товару.

На таблиці 1 наведена гіпотична шкала попиту одного споживача, який купує якусь кількість кукурудзи.

Ця таблична схема попиту відображає зв’язок між ціною кукурудзи та її кількістю, яку наш споживач бажає і в стані купити при кожній із цих цін.

Таб. 1. Попит індивідуального споживача на кукурудзу (гіпотичні дані)

Ціна за центнер | Величина попиту в тиждень

5 | 10

4 | 20

3 | 35

2 | 55

1 | 80

Якщо ціна буде 5 грн. за 1 кг, то наш споживач зможе купити 10 кг в тиждень; якщо ж ціна складає 4 грн. – то 20 кг в тиждень і т.д.

Шкала попиту сама по собі не дає відповіді на питання, яка із піти можливих цін реально існує на ринку кукурудзи.

Графічно попит можна відобразити так:

3. Між ринковою ціною товару і тією його кількістю, на яку виникне попит, існує зворотна залежність, характер якої відображає закон попиту.

Суть закону попиту полягає в тому, що підвищення ринкової ціни при інших рівних умовах зменшує обсяг попиту, і навпаки, зниження ринкової ціни збільшує величину попиту.

В основі даного закону лежить наступна аргументація:

  1. Здоровий глузд і елементарне спостереження дійсності погоджується з тим, що нам показує крива попиту. Звичайно люди дійсно купують даного продукту більше по низькій ціні, ніж по високій. Для споживачів ціна – високий бар’єр, який не кожен може переступити.
  2. Покупець отримує менше задоволення від другої спожитої одиниці продукції.
  3. Ефект доходу та ефект заміни.

При аналізі споживчої поведінки слід також враховувати “парадокс Гіффена”. Англійський економіст, статистик Роберт Гіффен (1837-1910) звернув увагу на парадоксальне явище: під час неврожаю картоплі в Ірландії ціни на неї зросли, а попит на картоплю теж зріс. Ситуацію, при якій зниження ціни призводить до зменшення попиту, а підвищення ціни збільшує попит на товар називається ефектом Гіффена, а сам товар низької якості – товаром Гіффена.

Причину ефекту Гіффена пояснити неважко: біднякам доводиться відмовитися від високоякісних товарів по мірі зростання цін і збільшувати споживання низькоякісних товарів. Для значної частини бідного населення сучасної України товари Гіффена стали мало не найголовнішими товарами, які купуються в процесі споживчої поведінки.

4. Величина попиту не завжди залежить від ціни на продукцію. Величина попиту часто залежить від навколишніх споживачів. Кожен споживач відчуває на собі вплив смаків і переваг інших споживачів. Сучасна економічна наука особливо виділяє три найбільш типові форми впливу навколишніх людей на споживача, які породжують в поведінці покупця три ефекти:

  • ефект приєднання до більшості (“юрби”);
  • ефект сноба (покупець-сноб в жодному разі не придбає те, що купують всі).;
  • ефект Веблена (престижного, або демонстративного, споживання).

У першому випадку споживач намагається купувати те, що купують всі.

У другому випадку у споживача реакція на моду має зворотну спрямованість.

У третьому випадку, споживач купує товари з метою справити враження на оточуючих. Це престижне або демонстративне споживання в літературі називається “ефектом Веблена”. Торатейн Веблен у своїх працях розтлумачив механізм престижного споживання, яке користується не реальною ціною, а престижною, не реальною корисністю блага, а показною, розрахованою на те, щоб створити враження при високий клас споживача.

5. Попит на товари при досконалій конкуренції:

 

На ринку досконалої конкуренції ціна – це задана величина: окремо взятий агент ринку ніякого прямого впливу


Сторінки: 1 2