1. | Заробітна плата | 949 | 661 | 45310

2. | Нарахування на заробітну плату | 949 | 651 | 20090

3. | Амортизація будівлі та обладнання | 949 | 131 | 56990

4. | Витрати матеріалів | 949 | 20 | 56820

5. | Послуги сторонніх організацій | 949 | 631, 685 | 2770

Підприємства громадського харчування

1. | Заробітна плата | 949 | 661 | 59070

2. | Нарахування на заробітну плату | 949 | 651 | 21860

3. | Амортизація будівлі та обладнання | 949 | 131 | 47400

4. | Витрати матеріалів | 949 | 20 | 77600

5. | Послуги сторонніх організацій (електроенергія) | 949 | 631, 685 | 181140

Дитячі дошкільні заклади

1. | Заробітна плата | 949 | 661 | 17280

2. | Нарахування на заробітну плату | 949 | 651 | 6530

3. | Амортизація будівлі та обладнання | 949 | 131 | 44650

4. | Витрати матеріалів | 949 | 20 | 153580

5. | Витрати на ремонт | 949 | 20, 661, 651, 685 | 20570

Аналітичний облік здійснюють по кожному виду обслуговуючих виробництв і господарств у Виробничому звіті, який складають на підставі первинних документів, згрупованих у листах-розшифровках або Журналі обліку робіт і витрат по статтях витрат та кореспондуючих рахунках.

У зв’язку із суттєвими відмінностями в технології окремих обслуговуючих виробництв у деяких підприємствах складають спеціалізовані виробничі звіти окремо по їдальні, пекарні, лазні тощо. Дані цих звітів потім систематизують у типовому виробничому звіті за формою № 10/2а С.Г. в цілому по господарству.

Аналітичні рахунки по обліку обслуговуючих виробництва і господарств групують у такі субрахунки:

1. Житлово-комунальне господарство.

2. Швейні та інші майстерні побутового обслуговування.

3. Підприємства громадського харчування.

4. Табори праці та відпочинку.

5. Дитячі дошкільні заклади.

6. Заклади культурно-побутового призначення.

7. Інші виробництва і господарства.

3. Особливості обліку витрат в обслуговуючих виробництвах та господарствах на прикладі СВАТ „Городищинське”.

В СВАТ „Городищинське” функціонує підприємство громадського харчування.

Продукти і товари на підприємствах громадського харчування обліковуються в місцях їх зберігання у натуральному вираженні. Підставою для оприбуткування продуктів, продукції та сировини в комору є рахунок-фактура або товаротранспортна накладна. При оприбуткуванні продукції в комору виписується прибуткова накладна на кількість продукції, що надійшла. У прибутковій накладній зазначається кількість продукції, що надійшла, її облікова ціна за одиницю продукції, сума. Прибуткова накладна виписується матеріально відповідальною особою (комірником).

Якщо продукція оприбутковується в комору без супровідних документів, на неї, відповідно до Наказу №193, потрібно також скласти акт про приймання матеріалів типової форми М-7. Акт у двох примірниках складає приймальна комісія за обов'язкової участі матеріально відповідальної особи і представника незацікавленої організації. Акт затверджує керівник підприємства (організації) або особа, на те уповноважена. Після приймання цінностей акти передають до бухгалтерії підприємства.

Кількісний облік продукції, що надійшла у комору, ведеться у товарній книзі (картці складського обліку) матеріально відповідальною особою (комірником). Облік ведеться в натуральному вираженні - за найменуваннями і кількістю. Записи в книзі провадяться в міру надходження матеріальних цінностей до комори підприємства на підставі товаротранспортних та прибуткових документів, ордерів, актів про приймання матеріалів.

Після запису кожної операції виводиться кількісний залишок продукції. У терміни, визначені обліковою політикою підприємства, записи товарної книги звіряються з даними бухгалтерії.

Відпуск продукції з комори підприємства здійснюється на підставі одного із зазначених документів:

- №М-8 "Лімітно-забірна картка";

- №М-9 "Лімітно-забірна картка";

- №М-10 "Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів";

- №М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів".

Лімітно-забірні картки типової форми №М-8 і №М-9 застосовуються для оформлення відпуску матеріалів, які систематично використовуються при виготовленні продукції, а також для поточного контролю за дотриманням установлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби і є підставою для списання матеріальних цінностей із комори.

Для скорочення кількості первинних документів там, де це доцільно, рекомендується оформляти відпуск продукції безпосередньо в картках складського обліку. У цьому випадку видаткові документи на відпуск матеріалів не оформляються, а сама операція проводиться на підставі лімітних карт, що виписуються в одному примірнику. Ліміт відпуску можна зазначити й у самій картці. Представник цеху при одержанні продукції розписується безпосередньо в картках складського обліку, а в лімітно-забірній картці розписується комірник.

За лімітно-забірною карткою ведеться також облік сировини і матеріалів, не використаних у виробництві (повернення). При цьому жодних додаткових документів складати не потрібно.

Лімітно-забірна картка призначена:

форма №М-8 - для багатократного відпуску одного найменування сировини чи продукції на один місяць;

форма №М-9 - для чотириразового відпуску сировини чи продукції.

Акт-вимога на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма №М-10) застосовується для відпуску сировини і матеріалів понад установлений ліміт або при заміні їх. Акт-вимога є підставою для списання продукції із комори.

Акт-вимога виписується на один вид сировини чи продукції в двох примірниках: один примірник - для одержувача, другий - для комори.

Комірник зазначає в обох примірниках акта-вимоги дату і кількість відпущеного матеріалу, після чого виводить залишок.

В акті-вимозі одержувача (цеху, ділянки тощо) розписується комірник, в акті-вимозі комори - представник одержувача.

Висновки та пропозиції.

Обслуговуючі виробництва і господарства, які хоч і не пов’язані з основним виробництвом підприємства, однак мають важливе значення у створенні належних умов для їх працівників, і розвиток цієї інфраструктури повинен бути одним із приоритетним на сьогоднішній час, тому що демографія нашого району дуже не приваблива відносно сел..

Пропозиції мої полягають в тому щоб і надалі розвивати соціальну інфраструктуру на селі, створювати дитячі дошкільні заклади, клуби, бібліотеки, які можуть покращити побут населення