Опір соціальним змінам і їхнє прийняття. Отже, не всі пропоновані інновації приймаються суспільством. Деякі можуть прийматися негайно, деякі - через тривалий час.

Одним з факторів, що впливають на опір змінам, можна вважати наявність специфічних установок і цінностей, що, відрізняючи від загальної установки на зміну, можуть заважати прийняттю зміни і навіть блокувати його. Наприклад, уряд намагається внести зміни в діючі закони, але на місцях це нововведення не приймається, незважаючи на те що багато хто усвідомлює його необхідність і своєчасність. Ця невдача виникає через те, що частині виконавців чи керівників новий закон не подобається, тому що він ущемляє їхні інтереси. Використовуючи свою владу, ці керівники можуть просто не виконувати під багатьма приводами вимоги нового закону й у такий спосіб блокувати його. Соціальні зміни завжди повинні переборювати опір специфічних установок і цінностей з тієї причини, що ніколи не буває такого сприятливого положення, коли всі одностайно підтримують соціальні зміни.

Фактором, що впливає на швидкість прийняття інновацій, є демонстрація їхніх можливостей перед широкою аудиторією. Досвід показує, що інновація швидше приймається, якщо може бути легко продемонстрована її корисність. Наприклад, американські індіанці швидко прийняли зброю білої людини, але не прийняли його медицину, тому що її дія не давала негайного ефекту, тобто це нововведення не могло бути легко продемонстровано. Багато великих винаходів були настільки неефективні на перших стадіях їхнього застосування, що їхнє широке використання затрималося на дуже тривалий термін. Так, перша поява автомобілів викликало загальне до них презирство, що виразилося в гаслі: "Поверніть нам коней!" Разом з тим досвід показує, що недосконалості на початкових стадіях застосування винаходу можуть затримати його впровадження, але дуже рідко цілком закривають йому шлях, якщо воно корисно і працездатно.

Деякі винаходи можуть бути продемонстровані дуже добре, не вимагаючи великих витрат. Інші ж не можуть бути продемонстровані без дорогих великомасштабних іспитів. Більшість технічних винаходів можна перевірити буквально за кілька годин чи днів, у той час як багато соціальних винаходів (наприклад, корпорація; соціальна організація, заснована на ролях, а не на спорідненні; світовий уряд) не можуть випробуватися в лабораторіях чи на стендах і тому доводять свою корисність і необхідність лише через тривалий час і за допомогою всього суспільства. При цьому виникає парадоксальна ситуація - ми не зважуємося адаптуватися до соціальних інновацій доти, поки не побачимо їх у роботі, тобто поки не переконаємося в їхній корисності, але в той же час можемо зрозуміти практичну цінність більшості соціальних інновацій тільки через адаптацію до них, Тому практично всі соціальні зміни (наприклад, нові закони) впроваджуються в життя шляхом подолання недовіри і спротиву деяких соціальних груп суспільства, через владні структури і нерідко через твердий примус. Однак, внедрившись у повсякденне життя, багато працездатних інновацій здаються вже звичними і необхідними.

У прийнятті соціальних змін важливу роль грає їхня сумісність з існуючою культурою. Інновації можуть бути несумісними з існуючою культурою принаймні по трьох причинах.

1. Інновації можуть знаходитися в конфлікті з існуючими культурними зразками. У деяких частинах Азії й Африки іслам поширився в більшому ступені, чим християнство, можливо тому, що християни негативно відносилися до полігамії (зокрема , до багатоженства), що була частиною культури людей, що живуть у цих регіонах; іслам же дозволяв багатоженство. Іншим прикладом може бути те, що наше суспільство дотепер не може інституціоналізувати дошлюбні сексуальні зв'язки, тому що це конфлікт не просто з нашими нормами і почуттями, а з нашою сімейною структурою й основними інститутами, що не можуть упокоритися з появою дітей поза шлюбом.

Коли соціальна інновація вступає в конфлікт з існуючою культурою, то можливо кілька наслідків: а) інновація просто відкидається суспільством чи соціальною групою; б) інновація приймається разом з її конфліктними рисами, але ці риси час від часу викликають протест, що робить її прийняття хитливим; в) інновація приймається, і конфлікти, що містяться в ній, з існуючою культурою сховані і важке усвідомлюються, що викликає загальну напругу в суспільстві, не спрямоване на дану інновацію. Наприклад, упровадження телебачення знаходиться в конфлікті з нашою традиційною культурою спілкування. Не усвідомлюючи цього, ми просто лаємо цю "прокляту шухляду", що віднімає весь вільний час.

2. Інновації можуть вносити нові культурні зразки, не представлені в існуючій культурі. Будь-яке суспільство намагається вносити нове, не відмовляючись від використання старих, перевірених культурних зразків. Коли ці старі зразки не годяться, суспільство може повільно, обережно розвивати нові зразки, увесь час оглядаючись на старе, звичне. Так, упроваджуючи нові будівельні матеріали, ми несвідомо намагаємося зробити їх подібними зі старими. Перші бетонні блоки робилися у виді обробленого чи неопрацьованого каменю, асфальту придавався вид брущатки чи дерев'яного тротуару. Багато урядів у знову виникаючих республіках приймали вид римського сенату чи грецької агори. Тільки по прошестю визначеного часу люди відриваються від старих, віджилих форм і цілком переходять до нового.

3. Деякі інновації можуть тільки заміщати і витісняти культурні зразки в існуючій культурі, а не просто приєднуватися до них, що значно сповільнює прийняття цих інновацій. Ми, наприклад, прекрасно сприймаємо англійський футбол чи американський джаз, що просто приєднався до нашої культури, нічого не заміщаючи. Однак сприйняти зміни зв'язані з рівністю підлог, демократією, сучасним цивілізованим бізнесом, значно