Проблеми розвитку особистих підсобних господарств населення слід розглядати тільки в комплексі, в їх органічній єдності і взаємозалежності;

Розвиток особистих підсобних господарств населення принципово змінює характер і природу сільськогосподарського виробництва.

Такі методологічні засади дослідження. В процесі аналізу економічних явищ і процесів використовувались, зокрема, методи групування і порівняння.

ІІІ Результати Процес передачі земель у приватну власність селян, який набув особливо широкого поширення після прийняття у грудні 1999 року спеціального Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», яким передбачалася всестороння підтримка розвитку особистих підсобних господарств населення шляхом:

Надання громадянам, яким у встановленому порядку із земель колективного сільськогосподарського підприємства відведено земельні ділянки в натурі на основі земельної частини (паю), можливості розширювати особисті підсобні господарства без створення юридичної особи за рахунок цих ділянок, а також одержаних при виході із зазначених підприємств майнових паїв;

Зменшення вартості виготовлення документів, необхідних для одержання Державного акту на право приватної власності на землю, для осіб, що виявили бажання одержати такий акт за плату, до п’яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

Реалізації громадянами права вільного викупу земельних ділянок, наданих їм у користування (понад норму площі, яка приватизується безкоштовно) за ціною, не нижче визначеної в установленому порядку грошової оцінки землі; створення поблизу населених пунктів із земель запасу та резервного фонду громадських пасовищ для випасання худоби;

Створення селянами та суб’єктами господарювання обслуговуючих кооперативів як неприбуткових організацій та інших заходів, які сприяють розвитку цих категорій господарств.

На сьогоднішній день особисті підсобні господарства населення стали домінуючою формою сільськогосподарського виробництва. Свідченням цього, як його динаміки, є, зокрема, дані таблиць 1 і 2:

Таблиця 1.

Питома вага продукції, виробленої

особистими підсобними господарствами населення,

в загальному обсязі продукції тваринництва (%) |

Івано-Франківська область | Україна

1990 | 1995 | 1999 | 2000 | 2002 | 2004 | 1990 | 1995 | 1999 | 2000 | 2002 | 2004

М’ясо | 32,5 | 70,2 | 88,3 | 89,9 | 91,8 | 92,2 | 28,9 | 51,7 | 71,5 | 73,7 | 76,8 | 72,9

Молоко | 58,1 | 77,3 | 91,2 | 94,2 | 95,2 | 96,1 | 24,0 | 45,3 | 64,7 | 71,0 | 73,0 | 75,5

Яйця | 57,6 | 82,3 | 79,2 | 88,8 | 89,4 | 85,7 | 37,8 | 55,7 | 62,9 | 66,2 | 61,9 | 55,9

Вовна | 14,5 | 85,3 | 99,3 | 98,7 | 96,2 | 98,3 | 11,2 | 30,1 | 54,8 | 61,4 | 63,7 | 69,6

Мед | 84,8 | 93,5 | 96,5 | 97,2 | 97,7 | 98,2 | 78,7 | 88,4 | 91,6 | 93,2 | 93,5 | 95,7

З даних, наведених в табл. 1, найбільш очевидними є такі висновки. По-перше, розвиток особистих підсобних господарств населення, які спеціалізуються на продукції тваринництва, на Івано-Франківщині суттєво випереджує досягнутий в середньому по Україні рівень. Особливо разючою ця різниця є стосовно обсягів виробництва яєць: якщо на Івано-Франківщині в особистих підсобних господарствах населення виробляється 85,7% їх загального обсягу, то в середньому по Україні цей показник складає лише 55,9%. Другий висновок також більш ніж очевидний: саме в особистих підсобних господарствах населення виробляється основна маса зокрема продукції тваринництва. Наприклад, на Івано-Франківщині у вказаному секторі виробляється більше 90% загального обсягу виробництва м’яса, приблизно 95% всього об’єму молочної продукції і т.д. Третій висновок такий: у вітчизняному агропромисловому комплексі як в цілому по Україні, так, зокрема, на Івано-Франківщині спостерігається стійка, незворотня тенденція зростання питомої ваги продукції, виробленої в особистих підсобних господарствах населення. Наглядним підтвердженням вищесказаного є й далі табл. 2:

Таблиця 2.

Питома вага продукції, виробленої особистими підсобними

господарствами населення, в загальному обсязі продукції рослинництва. |

Івано-Франківська область | Україна

1990 | 1995 | 1999 | 2000 | 2002 | 2004 | 1990 | 1995 | 1999 | 2000 | 2002 | 2004

Зернові культури | 32,5 | 70,2 | 88,3 | 89,9 | 91,8 | 91,9 | 28,9 | 51,7 | 71,5 | 73,7 | 76,8 | 72,9

Технічні культури | 58,1 | 77,3 | 91,2 | 94,2 | 95,2 | 96,1 | 24,0 | 45,3 | 64,7 | 71,0 | 73,0 | 75,5

Плодоягідні культ | 57,6 | 82,3 | 79,2 | 88,8 | 89,4 | 95,7 | 37,8 | 55,7 | 62,9 | 66,2 | 61,9 | 55,9

Картопля | 14,5 | 85,3 | 99,3 | 98,7 | 96,2 | 98,3 | 11,2 | 30,1 | 54,8 | 61,4 | 63,7 | 69,6

Овочі | 84,8 | 93,5 | 96,5 | 97,2 | 97,7 | 98,2 | 78,7 | 88,4 | 91,6 | 93,2 | 93,5 | 95,7

Як бачимо, і в рослинництві спостерігається така ж картина, що й в тваринництві. Особливо наглядним є стан справ з вирощування картоплі й овочів. На Івано-Франківщині в особистих підсобних господарствах населення виробляється більше 98% всього обсягу вказаних культур.

В контексті як вищесказаного, так і сказаного надалі доповнимо характеристику сільськогосподарського виробництва на Івано-Франківщині розглядом його динаміки за останні 15 років в цілому і в розрізі основних форм господарювання на селі (див. табл. 3.)

Таблиця 3.

Темпи зростання (зниження)

виробництва валової продукції сільського господарства

Івано-Франківської області.

Роки | Всі категорії господарств | У тому числі:

Валова

продукція | З неї | с/г підприємства | Господарства