окремими цілими числами, без проміжних значень.
Безперервні – ознаки, що можуть набувати будь-яких значень у певних чисел.
Багатоваріантні – перш за все характеризуються рангами (шкалою рангів) від більшого до меншого (напр. дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий).
Альтернативні – взаємовиключаючі значення: так-ні, позитивне-негативне.
По відношенню до часу ознаки можуть бути інтервальні і моментні.
Інтервальні – це ознаки, які характеризують результат процесів.
Моментні – характеризують об'єкт в певний момент часу.
Адитивність – підсумовувати, складати.
В залежності між зв'язку між ознаками вони бувають факторними і результативними.
Та ознака, яка впливає на іншу, називається факторною. Та ознака, яка підлягає впливу, називається результативною.
Наприклад: від рівня кваліфікації робітника залежить його продуктивність. Тут кваліфікація робітника є факторною ознакою, а продуктивність – результативна. В свою чергу від продуктивності залежить заробітна плата. Тут продуктивність вже стала факторною ознакою, а заробітна плата – результативна.
Статистичні показники – це число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться, що, де, коли, і яким чином підлягають вимірюванню.
Статистичний показник – це кількісна характеристика соціально-економічних явищ і процесів в умовах якісної визначеності.
Статистичні дані – це сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.
Статистична закономірність – це закономірність, в якій необхідність пов'язана в кожному окремому явищі з випадковістю, і лише в сукупності явищ виявляє себе як закон.
Система статистичних показників – це сукупність статистичних показників, які відображають взаємозв'язки, які об'єктивно існують між явищами.
Метод статистики.
Методологічною основою статистики є:
1) теорія пізнання, яка визначає наукові підходи до вивчення явищ природи і суспільства;
2) діалектична логіка, загальнонаукові прийоми синтезу і аналізу;
3) системний підхід;
4) основи економічної теорії;
5) специфічні, властиві лише статистиці, методи (статистичне групування, зведення і групування, середні, узагальнюючі і аналітичні показники, індекси, вибірковий метод, балансовий метод, регресійно-кореляційний метод і т.д.).
Будь-яке статистичне дослідження має 4 етапи (всі вони об'єднуються єдиним – метою дослідження):
1) статистичне спостереження – збір даних шляхом первинного (вимірення, опитування, підрахування) або вторинного збору;
2) зведення і групування даних та результатів спостережень;
3) узагальнюючі показники (можуть бути абсолютні, середні і відносні);
4) аналіз.
Статистика – це багатогалузева наука. Вона складається з окремих розділів і підрозділів:
1) загальна теорія статистики – розглядає загальні поняття, категорії, принципи і методи кількісного виміру соціальних явищ і процесів;
2) економічна статистика – вивчає процеси суспільного виробництва, розподілу і споживання;
3) соціально-економічна статистика – вивчає добробут, культуру народу, загальну відмінність груп народу;
4) галузева статистика – вивчає відповідні галузі: фінансова статистика, статистика будівництва, статистика матеріального виробництва тощо.
Інколи окремо виділяють демографічну статистику (вивчає населення), але найчастіше вона входить до економічної статистики.
Функції статистики:
1) пізнавальна функція – статистика вивчає кількісне співвідношення і взаємозв'язки, встановлює закономірності розвитку;
2) контрольно-організаційна функція;
3) керуюча функція – на основі наявних даних проводиться планування і керування.
Основні задачі статистики на сучасному етапі.
Завданнями статистики відповідно до Закону України "Про державну статистику" є (мається на увазі державна статистика):
реалізація державної політики в галузі статистики;
збирання, розробка, узагальнення та всебічний аналіз статистичної інформації про процеси, що відбуваються в економічному і соціальному житті України та її регіонів;
розробка і впровадження статистичної методології, яка базується на результатах наукових досліджень, міжнародних стандартах та рекомендаціях;
забезпечення достовірності, об'єктивності, оперативності, стабільності та цілісності статистичної інформації;
забезпечення доступності, гласності і відкритості зведених статистичних даних в межах чинного законодавства.
Статистичні спостереження.
План.
1. Суть та організаційні форми статистичного спостереження.
2. План статистичного спостереження.
3. Види статистичного спостереження.
4. Способи одержання інформації.
5. Помилки спостереження.
Суть та організаційні форми статистичного спостереження.
Статистичне спостереження є першим етапом статистичного дослідження. Він є дуже важливим, бо від отриманих результатів буде залежати подальший хід дослідження. Інформація, отримана шляхом статистичного спостереження повинна:
1) бути достовірною;
2) носити масовий характер (значення повинні носити узагальнюючий характер на якомусь великому масиві, адже статистика – це спостереження саме за масовими явищами і процесами);
3) бути порівняльною (вираженою в таких одиницях виміру, які роблять можливим її порівняння з аналогічною інформацією).
Статистична інформація – це сукупність статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в процесі управління економікою. Статистична інформація – це первинний статистичний матеріал, який формується в процесі статистичного спостереження, групується, аналізується, узагальнюється і на основі якого робляться висновки.
Статистичне спостереження – це науково організований збір масових даних про явища та процеси, які відбуваються в суспільстві В нашому курсі ми звертаємо увагу саме на суспільні та економічні процеси, хоча, звичайно, оскільки статистика може використовуватись і в інших науках, наприклад природознавчих, останню умову можна опустити..
Спостереження не завжди буває статистичним (наприклад, спостереження за якістю продукції на ринку не є статистичним). Спостереження буде статистичним тоді, коли:
1) вивчаються статистичні закономірності (ті закономірності, які проявляються в масовому процесі у великої кількості одиниць сукупності)
2) ведеться реєстрація фактів, які заносяться у відповідні документи і підлягають подальшому аналізу.
Отже можна доповнити, що статистичне спостереження повинно бути: масовим, планомірним, мати певний характер повторюваності (одноразовим, періодичним або систематичним).
Існує дві форми статистичного спостереження:
1) Статистична звітність – це головна форма статистичного спостереження, за її допомогою статистичні органи отримують необхідні дані у вигляді звітних документів, які встановлюються законодавством. Ці дані можуть бути періодичними (річна, піврічна, квартальна, щомісячна, щотижнева, щоденна).
Статистична звітність може бути загальнодержавна і відомча. Відомча звітність може мати окремі бланки, не схожі на загальнодержавні, носити закритий характер.
2) Спеціально організоване статистичне спостереження проводиться з метою отримання додаткових даних чи відомостей, які відсутні в