встановлення меж групування, підрахунок групових і узагальнюючих підсумків, а також викладення результатів зведення у вигляді таблиць чи графіків.
Зведення може бути централізованим і децентралізованим.
Статистичне групування.
Одним із найважливіших методів статистики є групування.
Під групуванням в статистиці розуміють розподіл одиниць статистичної сукупності на групи, однорідні в якому-небудь суттєвому відношенні.
Воно є якраз той метод і та стадія, пропустивши яку ми не можемо застосовувати інші методи. Тому в статистиці групування використовується для вирішення різних завдань, таких як, наприклад:
визначення і вивчення структури і структурних зрушень сукупності;
виявлення соціально-економічних типів явищ і процесів;
виявлення і характеризування зв'язків і залежностей між явищами та їх ознаками (таке дослідження має назву аналітичної функції групування).
Відповідно до цих трьох функцій розрізняють різні види групування: структурні, типологічні і аналітичні.
Групування, в результаті якого виділяють однорідні групи або типи явищ, як вираз конкретного суспільного процесу називаються типологічними. Прикладом типологічних групувань може бути поділ підприємств за характеристикою видів власності, групування країн за економічним розвитком.
Структурними групуваннями називаються групування, які характеризують розподіл одиниць однотипної сукупності за будь-якою ознакою. Типологічні і структурні групування дуже близькі один до одного: типологічні групування виділяють самі типи, а структурні – вказують питому вагу окремих типів у загальній масі.
Аналітичні групування – це групування, які визначають взаємозв'язок між різними ознаками одиниць статистичної сукупності. За допомогою такого групування можна виявити певні взаємозв'язки між факторними і результативними ознаками. Наприклад, залежність між рівнем кваліфікації працівника та його заробітною працею. Аналітичні групування є дуже складними і для того, щоб зрозуміти, як вони будуються, необхідно чітко виділити факторні і результативні ознаки в досліджуваному явищі.
Можливі змішання цих типів групування.
Групування можуть бути прості і комбіновані.
Прості групування – це такі групування, які здійснені на підставі однієї ознаки.
Комбіновані групування – це групування, які здійснені за двома і більше ознаками.
Комбінаційні групування дають можливість комплексного характеризування досліджуваного явища чи процесу.
Для того, щоб зробити групування за кількісною ознакою, необхідно визначитися з кількістю груп та з інтервалом групування.
Кількість груп визначається математичними методами. Вона має біти ні занадто малою, ні занадто великою, вони мають не заважати проаналізувати кінцевий результат.
Величина інтервалу , де xmax – максимальне значення, xmin – мінімальне значення, n – кількість груп сукупності.
Інтервали можуть бути відкриті і закриті, рівні і нерівні.
Рівні інтервали – інтервали з однаковою різницею між верхньою і нижньою границями кожного проміжку.
Нерівні інтервали – інтервали з різними різницями між верхньою і нижньою границями в різних проміжках.
Відкритий інтервал – інтервал з відсутньою однією із границь (наприклад, більше 100, менше 1).
Закриті інтервали – інтервали, в яких присутні всі границі.
Особливим видом групування є класифікація.
Класифікацією називається систематизований розподіл явищ і процесів (об'єктів) на визначені групи, класи, розряди на підставі їх подібності і розбіжності.
Класифікації відрізняються від групувань тим, що групувальною основою класифікації є якісна ознака, вони більш стійкі, сталі і стандартні.
Ряд розподілу.
Після обробки кількісних значень, їх систематизації, ми дістаємо певний цифровий ряд, який називається статистичний ряд. Він має дві форми: ряд розподілу і динамічний ряд.
Ряд розподілу – це впорядкований розподіл сукупності на групи за певною варіюючою ознакою, розташованою в певному порядку (зростання, спадання тощо).
Виділяють атрибутивні і варіаційні ряди розподілу.
Ряд розподілу одиниць сукупності, в основу якого покладено якісні ознаки називається атрибутивним. Прикладом атрибутивного ряду розподілу може бути розподіл населення на міське і сільське.
Ряд розподілу одиниць сукупності за ознакою, що має кількісне вираження, називається варіаційним.
Варіаційний ряд розподілу має свої особливості. Він складається з двох елементів: варіантів і частот.
Варіантами називають числові значення розмірів кількісної ознаки. Числа, які відповідають цим варіантам, називаються частотами. Частоти можуть виражатися як в абсолютних, так і у відносних одиницях (напр. відсотках).
Відповідно до варіації ознаки, варіаційні ряди розподілу можуть бути дискретними і інтервальними. В дискретному ряді розподілу кількісна ознака приймає тільки цілі значення. Коли значення варіантів ряду виражено у вигляді інтервалу, такий ряд розподілу називається інтервальним.
Групи сімей - варіант | Кількість сімей - частота | Акумулятивна частка
1
2
3
4
5 | 80
20
350
45
5 | 80
100
450
495
500
Накопичення часток по мірі зростання (спадання) ознаки називається акумулятивна частка.
За характером розподілу варіаційні ряди можуть бути симетричні і асиметричні.
Ряд розподілу, де частоти спочатку наростають, а потім спадають, називається симетричним. Ряд розподілу, в якому частоти розташовані несиметрично від середини, називається асиметричним або скошеним.
Графічно ряди розподілу зображаються у вигляді гістограми або полігону (де ось OY – результативна ознака, ось OX – факторна ознака):
Статистичні таблиці.
Найчастіше всі зведення і групування оформлюються у вигляді статистичних таблиць.
Статистична таблиця – це форма найбільш раціонального, наочного і систематизованого викладу числових результатів зведення і обробки статистичних матеріалів
Статистичну таблицю можна порівняти з реченням: вона складається з підмета і присудка.
Підметом статистичної таблиці називається статистична сукупність або ї частина, яка характеризується числовими показниками.
Присудком називається та частина, що вміщає показники, що характеризують досліджувану сукупність та її частини (тобто підмет)
Статистична таблиця має три заголовка: один зовнішній і два внутрішніх:
Групування банків України за величиною статутного фонду на 1 березня 1999 року.
Присудок
Підмет | Кількість | Питома вага | Інші ознаки
5,0 – 7,5 | 8 | 45
7,5 – 10,0 | 7 | 35
10,0 – 12,5 | 3 | 20
12,5 – 15,0 | 2 | 10
В цілому | 20 | 100
При оформленні курсової слід пам'ятати, що при поданні таблиць в правому кутку пишемо: "Таблиця …(номер)…", по центру – заголовок таблиці. Посилання на таблицю в тексті позначається словом "табл." + номер таблиці.