Основні напрями діяльності підприємства:*
маркетинговий (вивчення ринку товарів, послуг);*
виробничий (обгрунтування обсягу випуску продукції відповідно до потреб ринку, забезпечення матеріально-технічними ресурсами тощо);*
післяпродажний сервіс (організація гарантійного ремонту, сервіс-ного обслуговування клієнтів);*
інноваційний (науково-технічні розробки, технологічна підготовка виробництва);*
економічний (планування, облік, звітність, ціноутворення, зовніш-ньоекономічна діяльність, фінансування);*
соціальний (управління персоналом — професійна підготовка кад-рів, створення належних умов праці та відпочинку працівників). Під терміном "підприємство" розумітимемо виробниче підприєм-ство. Виробниче підприємство — це окрема спеціалізована одиниця, основою якої є професійно організований колектив, який за допомо-гою наявних засобів виробництва виготовляє потрібну споживачеві продукцію або надає послуги відповідного призначення.
Найважливіші цілі виробничого підприємства:*
одержання прибутку;*
забезпечення споживачів продукцією згідно з ринковим попитом;*
своєчасна виплата заробітної плати;*
створення робочих місць;*
охорона довкілля;*
створення для працівників належних і безпечних умов праці;*
створення можливостей для професійного зростання.
Основні функції виробничого підприємства:*
матеріально-технічне забезпечення; *
виготовлення продукції для продажу і власної потреби;*
продаж і постачання продукції споживачеві;*
післяпродажне обслуговування продукції;*
управління та організація праці персоналу;*
підвищення якості продукції, збільшення обсягів її виробництва;*
дотримання чинних законів, державних стандартів;*
підприємницька діяльність;*
сплата податків, платежів у бюджет та інші позабюджетні фонди. Класифікаційні ознаки підприємств наведено в табл. 1.
Таблиця 1
Класифікаційна ознака |
Види підприємств
Мета і характер діяльності Форма власності Належність капіталу Правовий статус
Галузево-функціональний вид діяльності Потужність виробничого потенціалу (чисельність працівників) Територіальне підпорядкування Структура виробництва |
Комерційні та некомерційні Державні, приватні, колективні, комунальні Національні, іноземні, змішані Одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства Промислові, сільськогосподарські, будівельні, транспортні, торговельні, банківські, страхові Великі, середні, малі
Головні, дочірні, асоційовані, філії Вузькопрофільні, багатопрофільні, комбіновані
Під структурою підприємства розуміється його внутрішня будо-ва, тобто склад підрозділів, система їх зв'язку, взаємодії та підпоряд-кованості. Сукупність виробничих підрозділів утворює виробничу структуру підприємства. Залежно від підрозділу, діяльність якого по-кладено в основу виробничої структури, розрізняють структуру це-хову, безцехову, корпусну і комбінатську.
Цеховою виробничу структуру вважають тоді, коли основним ви-робничим підрозділом підприємства є цех. Цехи, у свою чергу, поді-ляються на такі:
основні— виготовляють продукцію для реалізації на сторону: об-робні, складальні, прокатні;
допоміжні — виготовляють напівфабрикати для забезпечення на-самперед власних виробничо-технологічних потреб підприємства;
обслуговуючі — надають послуги або виконують роботи, що за-безпечують необхідні умови для нормальної роботи основних і допо-міжних виробничих структур підприємства: ремонтні, інструмен-тальні, транспортні, енергетичні, складські;
побічні — виконують зачисні, прибиральні роботи після відпра-цювання основного виробництва (утилізація відходів, відновлення окремих видів сировинно-матеріальних ресурсів);
експериментальні — випробовують і розроблюють нові вироби й технолога: хімічні та випробувальні;
підсобні — виконують роботи підсобного характеру (виробницт-во тари, тепличне господарство, відгодівельний комплекс).
Безцехова виробнича структура притаманна невеликим підприєм-ствам. Основою її будови є виробнича дільниця, де виконуються тех-нологічно однорідні роботи або виготовляється однотипна продукція.
Корпусна виробнича структура характерна для великих підпри-ємств, де кілька однотипних цехів можуть об'єднуватись у корпус.
Комбінатська виробнича структура існує на підприємствах з ба-гатостадійними процесами виробництва, що здійснюються згідно з технологічною послідовністю переробки сировини.
Окремо зазначимо, що до складу будь-якого підприємства вхо-дять не лише виробничі підрозділи, а й відділи апарату управління та заклади культурно-побутового призначення.
Сукупність виробничих, невиробничих та управлінських підроз-ділів утворює загальну структуру підприємства.
До малих належать такі підприємства:
- у промисловості та будівництві — чисельністю до 200 осіб;
- в інших галузях виробничої сфери — до 50 осіб;
- у науці й науковому обслуговуванні — до 100 осіб;
- у галузях невиробничої сфери — до 25 осіб;
- у роздрібній торгівлі —до 15 осіб.
На діяльність підприємства впливає стан його внутрішнього та зовнішнього середовища
Внутрішнє середовище підприємства складається з людей, які пра-цюють на цьому підприємстві, засобів виробництва, наявних коштів підприємства, а також інформації, що живить і об'єднує підприєм-ство як складну систему.
Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяється на мікро- та макросередовище.
Мікросередовише — це середовище прямого впливу на підприєм-ство, яке утворюють споживачі, конкуренти, постачальники та дер-жавні органи. Держава за допомогою законодавчих актів, інструкцій та положень впливає на діяльність підприємств. Державні органи за-безпечують обов'язковість виконання законів, умови свободи під-приємництва, розподіл і перерозподіл обмежених ресурсів шляхом податкових пільг, субсидій, цінової політики тощо.
Макросередовише охоплює матеріально-технічні й економічні умови, суспільні відносини та інститути й інші чинники, що вплива-ють на підприємства і їх мікросередовище опосередковано. Основ-ними компонентами макросередовища є становище держави і тери-торії, де розташовані підприємства. Розрізняють довкілля природ-не, демографічне, науково-технічне, економічне, екологічне, політичне та міжнародне.
Згідно з чинним законодавством України існує два основних типи об'єднань підприємств: інституціональні та добровільні
Діяльність інституціональних об'єднань започатковується в ди-рективному порядку міністерствами та Кабінетом Міністрів Украї-ни. Серед них розрізняють науково-виробничі, науково-технічні об'єднання і такі, що належать до агропромислового комплексу, бу-дівництва та житлово-комунального господарства.
Розглянемо найпоширеніші форми добровільних об'єднань під-приємств в Україні.
Асоціація — найпростіша форма договірного об'єднання підпри-ємств з метою постійної координації підприємницької діяльності. Як правило, асоціація є юридичною особою, що не має права втруча-тись у виробничу й комерційну діяльність її учасників.
Корпорація — акціонерна форма власності, що передбачає колек-тивне володіння власністю, концентрацію функцій управління під-приємствами в руках професійних менеджерів, тобто об'єднання на основі інтеграції їх науково-технічних, виробничих та комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень у централізований орган управління.
Консорціум — тимчасове статутне об'єднання промислового та банківського капіталу для реалізації певної спільної мети — підпри-ємницької ідеї, інвестиційного проекту тощо.
Концерн — форма статутних об'єднань підприємств, для якої ха-рактерна єдність власності й контролю, найчастіше з використанням принципу диверсифікації виробництва, коли концерн інтегрує під-приємства різних галузей народного господарства. Після такого об'єднання підприємства втрачають господарську самостійність.
Холдинг — організаційна форма об'єднання капіталів, товарист-во, яке безпосередньо не займається виробничою діяльністю, а вико-ристовує власні кошти для придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств.