Значний вплив на зміщення кривої сукупної пропо-зиції має продуктивність, яка відображає відношення між реальним обсягом національного виробництва і кількістю використаних ресурсів. В разі зменшення витрат на оди-ницю продукції збільшення продуктивності приведе до зміщення кривої сукупної пропозиції вправо; і навпаки, зменшення продуктивності приведе до збільшення витрат на одиницю продукції і зміщення кривої сукупної пропо-зиції вліво.

На зміщення кривої сукупної пропозиції впливають також зміни правових норм, згідно з якими функціо-нують підприємства. Ці зміни передусім стосуються по-датків, субсидій і характеру регулювання. Так, зміна податків з підприємств, зокрема таких, як податок на добавлену вартість, акцизний збір, податок на соціальне забезпечення, так само, як і збільшення заробітної плати,може збільшити витрати на одиницю продукції і скороти-ти сукупну пропозицію.

У багатьох випадках збільшує витрати виробництва на одиницю продукції і зрушує криву сукупної пропозиції вліво і державне регулювання. Це не означає, однак, що держава зовсім не повинна втручатися в економічні від-носини.

Таким чином, крива сукупної пропозиції складається із трьох відрізків: горизонтального, висхідного і верти-кального. Припустимо, що на висхідному відрізкові вит-рати на одиницю продукції, а отже, і рівень цін підви-щуються, коли виробництво розширюється, намагаючись досягти свого потенційного рівня. Але існують і інші чин-ники, не пов'язані із збільшенням реального обсягу ви-робництва, які впливають на витрати на одиницю про-дукції. Такими чинниками є ціни не ресурси, продук-тивність і правові норми.

3. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції

На мал. 3,а показано, яким чином криві сукупного попиту і сукупної пропозиції перетинаються на проміж-ному відрізкові.

Рівноважний рівень цін і рівноважний обсяг націо-нального виробництва позначені відповідно Цр і Обр. Щоб пояснити, чому Цр являє собою рівноважну ціну, а Обр — рівноважний реальний обсяг національного вироб-ництва, припустимо, що рівень цін відображений величи-ною Ц1, а не Цр. Крива сукупної пропозиції показує, що за рівня цін Ц1 підприємства не перевищать реального обсягу національного продукту, який дорівнює Об1. Кри-ва сукупного попиту Об2 показує, який обсяг реального продукту зможуть придбати споживачі, фірми і уряд, а також іноземні покупці за Ц1.

Конкуренція серед покупців існуючого реального обся-гу національного продукту підніме рівень цін до Цр. Як показують стрілки на мал. 3,а, підвищення рівня цін з Ці до Цр спонукає виробників збільшити обсяг продукції з Обі до Обр, а споживачів зменшити масштаби бажаних покупок з Об2 до Обр. Коли реальні обсяги виготовленого і купленого продукту зрівняються, в економіці настане рівновага.

На мал. 3,б крива сукупного попиту перетинає криву сукупної пропозиції на горизонтальному відрізкові. У цьому випадку рівень цін не відіграє ніякої ролі в утво-ренні рівноважного реального обсягу національного ви-робництва. Щоб це зрозуміти, слід пам'ятати, що на мал. 3,6 рівноважна ціна і рівноважний реальний обсяг національного виробництва позначені Цр і Обр. Якби промисловий сектор виготовив більший обсяг національного продукту Об2, то його не можна було б продати. Сукупного попиту не вистачило б, щоб закупити на ринку весь національний продукт.

Зіткнувшись з небажаними запасами товарів, підприємства скоротили б виробництво до рівноважного рівня Обр і ринок би спорожнів. І навпаки, коли б фірми виготовляли обсяг національного виробництва, позначе-ний Обі, їхні запаси швидко б зменшились, тому що обсяг продажу був би більшим обсягу виробництва. Тому фірми розширювали б виробництво, і обсяг національного про-дукту збільшився б.

На положення кривої сукупного попиту і сукупної про-позиції може вплинути і ціла низка нецінових чинників. Якщо вони викликають збільшення сукупного попиту,його крива зміщується вправо, а коли зниження сукупно-го попиту, його крива зміщується вліво.

Із зниженням сукупного попиту на горизонтальному відрізкові реальний обсяг національного виробництва зменшиться, а рівень цін залишиться незмінним. На вер-тикальному відрізкові ціни знизяться, а реальний обсяг національного виробництва залишиться на рівні повної зайнятості. На висхідному відрізкові модель показує, що і реальний обсяг національного виробництва і рівень цін зменшаться.

Однак є іще один надзвичайно важливий чинник, який ускладнює ситуацію на вертикальному і висхідному відрізках. Ця складність полягає в тому, що ціни на товари і ресурси стають негнучкими і не мають тенденції до зниження. Економічні показники, що раз зросли, не обов'язково знижуються. Деякі економісти вбачають у такій тенденції ефект храповика (храповик — це ме-ханізм, який дозволяє крутити колесо тільки вперед).

Дію ефекту храпового механізму показано на мал. 4, де для спрощення пропущений висхідний відрізок кривої сукупної пропозиції. Якщо сукупний попит збільшується від СП1 до СГІ2, економіка рухається від рівноваги Ц1 Об1 в точці е1 на горизонтальному відрізкові до нової рівноваги Ц20бр в точці є2 на вертикальному відрізкові. Але ціни не знижуються так легко, як підвищуються, принаймні так швидко. Тому, якщо сукупний попит буде рухатися у зворотному напрямку і зменшиться від СП2 до СП1, то економіка не повернеться до свого первісного рівноважного стану в точці е1.

Скоріше залишиться новий, вищий рівень цін Ц2, і тому збереження сукупного попиту зрушить економіку до стану рівноваги в точці є2. Рівень цін залишиться в точці Ц2, а реальний обсяг національного виробництва зни-зиться ДО Об2.

Отже, існує асиметрія у графіку сукупної пропозиції, яка полягає в тому, що коли обсяг сукупного попиту роз-ширюється, горизонтальний відрізок відхиляється вгору легко і швидко, але коли сукупний