Інші форми кредитів, які надаються при кредитуванні підприємств

Суб’єкти господарювання у процесі виробничо-фінансової діяль-

ності крім банківського кредиту можуть користуватися й іншими ви-

дами кредиту: комерційним, лізинговим, іпотечним, консорціумним

та ін.

Комерційний кредит — це кредит, який надається в товарній

формі продавцями покупцям у вигляді відстрочення платежу за про-

дані товари. Основне призначення комерційного кредиту — приско-

рення реалізації товарів й одержання певного прибутку.

Об’єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари,

виконанні роботи, надані послуги, за якими продавець надає від-

строчення платежу покупцеві.

Матеріальним вираженням комерційного кредиту, як правило, є

вексель, що відображає фінансові зобов’язання покупця-позичальни-

ка перед продавцем-кредитором щодо відстрочення оплати вартості

відпущених товарів, наданих послуг.

Отже, комерційний кредит може передбачати укладення відпові-

дної угоди між двома суб’єктами господарювання — продавцем

(кредитором) і покупцем (позичальником) з приводу відстрочення

платежу за продані (куплені) товари, послуги. Відстрочення плате-

жу в цьому разі оформлюється векселем.

Розглянемо основну відмінність комерційного та банківського

кредитів.

При комерційному кредитуванні роль кредитора відіграють не

банки або їх спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а юри-

дичні особи, які займаються виробничою або торговельно-поста-

чальницькою діяльністю.

Комерційний кредит надається тільки в товарній формі. Середня

його вартість завжди нижча від середньої ставки банківського від-

сотка. Плата за комерційний кредит входить у ціну товару, послуг.

Сума і строки цього кредиту обумовлені векселем.

Лізинговий кредит — це кредит, наданий у формі розстрочки пла-

тежу за майно, узяте в оренду на умовах укладеної угоди.

Лізинг — це довгострокова оренда майна на умовах розстрочен-

ня плати за неї. У цьому разі власник майна здає його в оренду на

тривалий строк лізингоутримувачу, який шляхом періодичних пла-

тежів виплачує повну вартість цього майна.

Отже, лізинговий кредит є формою майнового кредиту, а лізин-

гова операція має кредитний характер. Суб’єктами кредитних відно-

син у цьому разі є лізингодавець як кредитор і лізингоутримувач як

позичальник.

Об’єктом лізингу може бути будь-яке рухоме і нерухоме майно,

що належить до основних фондів відповідно до чинного законодав-

ства, не заборонене до вільного обороту на ринку і не має обмежень

на передачу в оренду.

Об’єктами лізингу не можуть бути об’єкти оренди державного

майна, крім окремого, індивідуально визначеного майна державних

підприємств, земельні ділянки та інші природні об’єкти.

Суб’єктами лізингу є лізингодавець, лізингоутримувач і прода-

вець лізингового майна.

Лізингодавець — це суб’єкт підприємницької діяльності (у тому

числі банківське або небанківське фінансове підприємство) який пе-

редає у користування об’єкти лізингу за договором лізингу. Лізин-

годавцями можуть бути комерційні банки, лізингові компанії, філіа-

ли і підрозділи підприємств, які виробляють обладнання, комітети з

управління майном при органах влади.

Лізингоутримувач — це суб’єкт підприємницької діяльності, який

отримує в користування об’єкти лізингу за договором лізингу. Лі-

зингоутримувачами можуть бути юридичні особи, які здійснюють

виробництво тієї чи іншої продукції, і фізичні особи, зайняті підпри-

ємницькою діяльністю.

До продавців майна належать виробники машин і обладнання,

оптово-збутові організації, торговельні фірми, власники майна

та ін.

Економічні відносини, що виникають між юридичними особами

при оренді майна, можуть мати вигляд фінансового і оперативного

лізингу.

Фінансовий лізинг — це такий вид договору лізингу, згідно з яким

лізингоутримувач одержує у платне користування від лізингодавця

об’єкт лізингу на строк, що не може бути менший від строку, за який

амортизується 60 % вартості об’єкта лізингу, визначений на день ук-

ладення договору. Після завершення строку договору фінансового

лізингу об’єкт лізингу, переданий лізингоутримувачу відповідно до

договору, переходить у власність лізингоутримувача або викупо-

вується ним за кінцевою вартістю.

Оперативний лізинг — це такий вид договору лізингу, згідно з

яким лізингоутримувач одержує у платне користування від лізинго-

давця об’єкт лізингу на строк, менший від строку, за який аморти-

зується 90 % вартості об’єкта лізингу, визначений на день укладення

договору. Після завершення строку договору оперативний лізинг

може бути продовжений або об’єкт лізингу підлягає поверненню

лізингодавцю.

Договір між лізингодавцем і лізингоутримувачем включає об’єкт

лізингу (склад і вартість майна), строк дії договору, розмір і строки

сплати лізингових платежів, умови експлуатації і технічного обслу-

говування майна, умови повернення або викупу об’єкта лізингу піс-

ля завершення строку договору, а також відповідальність сторін.

Після завершення строку дії договору об’єкт лізингу може бути

викуплений за кінцевою вартістю лізингоутримувачем або поверне-

ний лізингодавцю у стані, передбаченому в договорі.