устрою та автомобільними шляхами;

· фондами, переведеними у встановленому порядку на консерва-

цію;

· фондами бюджетних організацій.

Нарахування прискореної амортизації тимчасово, до 1 січня

2009 року, залишилось для суб’єктів космічної діяльності, її розмір

встановлено в обсязі 20 % в розрахунку на рік за основними фонда-

ми групи 3.

Амортизація окремого об’єкта основних фондів першої групи

здійснюється до досягнення ним балансової вартості у розмірі

100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця сума залиш-

кової вартості об’єкта включається у валові витрати відповідного

звітного періоду, а в подальшому вартість об’єкта вважається ну-

льовою і амортизація щодо них не нараховується.

Амортизаційні відрахування за основними фондами другої та

третьої груп здійснюється до досягнення балансової вартості

об’єктів цих груп нульового значення.

У разі наявності дозволу підприємства можуть застосовувати й

інші методи, зокрема прямолінійного (постійного) нарахування

(списання) амортизації протягом строку корисної експлуатації

об’єктів основних засобів або метод кількості одиниць продукції,

виготовлених об’єктом основних засобів, та ін.

З метою економічно обґрунтованого визначення суми аморти-

зації першочергове значення має вартісна оцінка основних засобів.

Діючі основні фонди, а також ті, що перебувають у запасі або на

консервації, відображаються в обліку за їх фактичною початковою

вартістю. Різниця між початковою вартістю та сумою зносу, обчис-

леною за діючими нормами амортизації, є залишковою вартістю ос-

новних засобів.

Методи оцінки основних фондів залежать від джерел їх надход-

ження на підприємство. Так, початкова вартість основних фондів,

що надійшли за рахунок капітальних вкладень підприємства, вклю-

чає фактичні витрати на їх спорудження або придбання, витрати на

доставку та встановлення, а також суму ПДВ. Основні засоби, що

надійшли від засновників акціонерного товариства за рахунок їх

вкладів у статутний капітал, оцінюються за вартістю, яка визна-

чається за згодою сторін. Якщо основні засоби, що вже були в експ-

луатації, отримані безоплатно від інших підприємств або як субсидії

урядових органів, то вони зазвичай оцінюються у підприємства, що

їх отримало, за залишковою вартістю.

У сучасних умовах при високому рівні інфляції постала нагальна

потреба періодичної переоцінки основних фондів та визначення їх

відновлювальної вартості, що відповідає реальним економічним об-

ставинам.

Суб’єкти господарювання всіх форм власності мають право

здійснювати щорічну індексацію балансової вартості основних

фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації на поча-

ток звітного року, який визначається за формулою

Кі = (Іі – 10 %) : 100,

(7.2)

де Іі — індекс інфляції за рік.

Якщо коефіцієнт індексації Кі ? 1, індексація основних фондів не

здійснюється. Якщо ж Кi > 1, підприємство повинно здійснити індек-

сацію основних фондів і скоригувати їх балансову вартість на суму

індексації. Водночас підприємство має визначити капітальний дохід,

який обчислюється як різниця між сумою скоригованої балансової

вартості відповідної групи основних фондів та їх балансовою варті-

стю до індексації. Обчислена сума капітального доходу у відповідній

частині враховується у складі валових доходів підприємства.

Експлуатація основних фондів призводить до їх зносу. Знос ос-

новних фондів знижує їх експлуатаційні можливості, призводить до

вибуття, і відповідно пониження забезпеченості ними процесу вироб-

ництва. Разом з тим процес виробництва у кожний момент має бути

забезпечений відповідною кількістю та якісними основними фонда-

ми за рахунок відтворення (відновлення) основних фондів, що зно-

шуються та вибувають.

Відтворення основних фондів — це процес їх безперервного по-

новлення (відновлення). Відтворення буває просте та розширене.

Просте відтворення основних фондів — це їх відновлення в тому

самому обсязі, у якому вони були зношені та вибули. Воно здій-

снюється шляхом заміни окремих зношених частин основних за-

собів шляхом ремонтів або придбання нових фондів на заміну зно-

шених. Головним джерелом простого відтворення основних фондів

в умовах переходу до ринкових відносин є амортизаційні відраху-

вання.

Розширене відтворення — це таке відтворення, яке передбачає

розширення діючих основних фондів за рахунок збільшення їх

кількості та поліпшення або придбання більш продуктивних та еко-

номічних основних засобів. Розширене відтворення може здійснюва-

тися у вигляді нового будівництва, технічного переозброєння, рекон-

струкції або розширення діючих підприємств, модернізації облад-

нання або його придбання тощо. Основним джерелом розширеного

відтворення основних фондів в умовах переходу до ринкових відно-

син та самофінансування підприємств є прибуток.