Тема 5. Спільне підприємство і зарубіжні інвестиції

1. Поняття інвестицій, форми та види інвестицій

2. Сутність та типові форми спільного підприємства. Мотивація створення спільних підприємств

3. Установчі документи та порядок створення спільного підприємства

4. Правовий статус спільного підприємства. Оподаткування спільних підприємств

1. Одним із основних напрямків розвитку ЗЕД є залучення іноземного капіталу для інвестування агропромислового виробництва. В умовах переходу нашої країни до ринкової економіки одним із основних напрямків сільськогосподарської діяльності, суб’єктів ЗЕД є залучення та використання інвестицій.

Здійснення процесу інвестування в Україні відбувається на основі відповідного національного законодавства.

Основним нормативно правовим документом, за допомогою якого здійснюється регулювання іноземних інвестицій на території нашої країни є закон України “Про режим іноземного інвестування”, “Про інвестиційну діяльність”, “Про міжнародні договори в Україні”.

Іноземні інвестиції – це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземними інвесторами можуть бути:

1) юридичні та фізичні особи інших держав;

2) іноземні держави чи групи країн;

3) міжнародні організації.

Види іноземних інвестицій:

1) іноземна валюта – яка визначається конвертованою НБУ;

2) валюта України – використовується при реінвестиціях – це означає, що іноземний інвестор отримує прибуток в національній валюті і може його використовувати для розширення підприємства куди він вклав капітал;

3) рухоме і нерухоме майно, а також пов’язані з ним майнові права;

4) цінні папери (акції, векселі, облігації);

5) права на частку власності в статутному фонді підприємства;

6) права інтелектуальної власності (авторські права на винаходи, товарні знаки та ін.) вартість яких має вираз у вільно конвертованій валюті;

7) грошові вимоги і права гарантовані банками, які мають власність у вільно конвертованій валюті;

8) інші цінності, які підтверджуються законодавством України.

Форми здійснення іноземних інвестицій:

1. Часткова участь у підприємствах, які створюються спільно з українськими фізичними та юридичними особами.

2. Придбання частки діючих підприємств на території України.

3. Створення підприємств, філіалів та відокремлених відділів, які повністю належать іноземним інвесторам (підприємства із 100% іноземною інвестицією).

4. Придбання іноземним інвестором в повну вартість підприємства.

5. Придбання рухомого і нерухомого майна.

6. Придбання іноземним інвестором самостійно або за допомогою українських фізичних чи юридичних осіб права на використання землі та природних ресурсів на території України.

При здійсненні іноземного інвестування для всіх іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної діяльності.

2. Згідно з законом України “Про ЗЕД” серед видів ЗЕД виділяється спільна підприємницька діяльність.

Спільне підприємництво – це діяльність, що ґрунтується на співробітництві з іноземними підприємствами або підприємцями та на спільному розподілі прибутків і ризику від його здійснення.

Спільним може бути підприємство будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, якщо протягом року в його статутному фонді з’являється іноземна інвестиція, що становить не лише 20% статутного капіталу.

Створення спільних підприємств передбачається Господарським Кодексом України у п’яти організаційно-правових формах:

1) акціонерне товариство;

2) повне товариство;

3) товариство з обмеженою відповідальністю, додатковою;

4) командитне товариство.

Типові види спільного товариства:

1. Ліцензування – фірма вступає у відносини з фірмою або державою на закордонному ринку пропонуючи права на використання виробничого процесу, товарного знаку, патенту, товарного сектору в обмін на ліцензійний платіж.

2. Управління за контрактом – суть полягає в тому, що фірма надає іноземному партнерові “ноу-хау” у сфері управління, а той забезпечує необхідний капітал для того щоб ефективно реалізувати управлінські послуги.

3. Спільне підприємство. Найважливішим видом спільної підприємницької діяльності є спільні підприємства.

Мотивація створення спільних підприємств:

1) пошук додаткових фінансових і матеріальних ресурсів;

2) підвищення конкурентоспроможності товару на ринку;

3) доступ до сучасних технологій і передового управлінського досвіду;

4) використання торгової марки конкурента та поліпшення процесу збуту;

5) розвиток експортної бази і скорочення імпорту;

6) поліпшення матеріально-технічного забезпечення за рахунок отримання від зарубіжного партнеру комплектуючих;

7) проникнення на конкурентний географічний ринок;

8) розподіл комерційного ризику з іноземними партнерами у випадку фінансового краху.

3. Відповідно до чинного законодавства українське спільне підприємство може бути створене:

1) шляхом його заснування;

2) в результаті придбання іноземним інвестором частки у діючому підприємстві без іноземної інвестиції;

3) в результаті придбання юридичною чи фізичною особою України частки участі у підприємстві зі 100% іноземною інвестицією.

Процес створення спільних підприємств на території України включає такі послідовні етапи:

1. Розробка позицій українського партнера з питань створення спільного підприємства, вибір сфери діяльності.

2. Пошук і вибір іноземного партнера. Спільні підприємства можуть створюватися на основі:

а) роботи з потенційними зарубіжними партнерами, тобто як подальший етап експортно-іноземних операцій або поглиблення науково-технічної, виробничої кооперації;

б) ЗЕД з іншими зарубіжними партнерами. Український учасник для створення спільного підприємства має розробляти відповідну систему критеріїв (показників) за допомогою яких він підбере певну кількість фірм для подальшого вивчення. До таких показників відносять:

- показники ефективності діяльності підприємства;

- численність працівників на підприємстві;

- співвідношення між власним і запозиченим капіталом;

- співвідношення між основним і оборотним капіталом.

Після того як будуть відібрані 3-4 найбільш відповідні фірми українське підприємство направляє їм офіційні запити, в яких викладаються загальні вимоги до створюваного спільного підприємства.

3. Підписання протоколу про наміри. Протокол про наміри складається на попередніх переговорах між сторонами і може містити таку інформацію:

- загальний обсяг виробництва та об’єм поставок на внутрішній та зовнішній ринок;

- розмір статутного фонду та частка учасників в ньому;

- загальні вимоги до технологічного устаткування;

- наявність кваліфікованої робочої сили та ін.

4. Розробка техніко-економічного обґрунтування (бізнес-план) і його узгодження партнерами.

5. Підготовка установчих документів. Для створення спільного підприємства необхідно розробити установчі документи: статут та засновницький договір.

Основні розділи статуту спільного підприємства:

1. Учасники, назва та адреса підприємства

2. Мета створення і предмет діяльності підприємства

3.