Капітальні вкладення, їх види та форми здійснення

Відновлення основних фондів на діючих підприємствах здійсню-

ється за рахунок капітальних вкладень.

Капітальні вкладення — це витрати на створення нових, розши-

рення, реконструкцію та модернізацію діючих основних фондів. До

капітальних вкладень на підприємствах належать витрати на буді-

вництво будівель, споруд та інших об’єктів, включаючи будівель-

но-монтажні роботи, вартість обладнання та інвентарю, які вхо-

дять у кошториси будівництва; витрати на придбання машин та

обладнання, які не входять у кошториси будівництва; витрати на

придбання транспортних засобів, обчислювальної техніки тощо;

витрати на будівництво та обладнання житлових будинків, дитя-

чих дошкільних установ, об’єктів культурно-побутового призна-

чення та ін.

Крім того, до складу капітальних витрат належать такі: проект-

но-пошукові; на відведення земельних ділянок та переселення у зв’яз-

ку з будівництвом; на технічний нагляд за будівництвом; на науко-

во-дослідницькі роботи, передбачені в кошторисах на будівництво;

на утримання керівництва підприємств, які будуються; інші витра-

ти, які не належать до монтажних та будівельних робіт, але передба-

чені зведеним кошторисом на будівництво.

Поняття “капітальні вкладення” тотожне поняттю “інвестиції”.

У цьому зв’язку поняття “капітальні вкладення” розглядається як

інвестиції, спрямовані на створення нових, розширення, реконструк-

цію та модернізацію діючих основних фондів.

В умовах ринкової економіки розрізняють інвестиції реальні та

фінансові.

Реальні (прямі) інвестиції — це вкладення капіталу у створення

засобів виробництва.

Фінансові інвестиції — це вкладення капіталу в цінні папери, а та-

кож його розміщення в банках або це активи, які утримуються під-

приємством з метою збільшення прибутку, вартості капіталу або

інших вигод для інвестора.

Найбільш прогресивною формою інвестицій є реальні (прямі)

інвестиції, пов’язані з відновленням основних фондів у формі ново-

го будівництва, реконструкції, розширення та технічного переозбро-

єння діючих підприємств та об’єктів невиробничої сфери, придбан-

ня транспортних засобів, земельних ділянок, об’єктів природокорис-

тування тощо.

Залежно від джерел фінансування розрізняють такі капітальні

вкладення:

· державні — інвестиції, спрямовані на створення і відновлення

основних фондів, джерелом фінансування яких є кошти держав-

ного бюджету, державних підприємств і організацій, а також

місцевих бюджетів;

· державні централізовані — інвестиції, спрямовані на створення

та відновлення основних фондів і фінансуються за рахунок

коштів державного бюджету й бюджетних кредитів;

· недержавні — інвестиції, що фінансуються за рахунок коштів

інвесторів з недержавними формами власності, до яких нале-

жать:—

власні фінансові ресурси інвестора (прибуток, аморти-

заційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, сти-

хійного лиха, грошові нагромадження і заощадження грома-

дян, юридичних осіб тощо);—

позикові фінансові кошти інвестора;—

залучені фінансові кошти інвестора (кошти, отримані від

продажу акцій, облігацій, пайові та інші внески громадян,

юридичних осіб);—

безкоштовні і добродійні внески, пожертвування громадян,

підприємств та організацій;—

кошти іноземних інвесторів (іноземні інвестиції як прямі,

так і портфельні, капітальні трансферти, кредити);—

капітальні трансферти — інвестування капітальних вкла-

день шляхом переказу іноземної валюти в Україну і переда-

вання права володіння іноземними цінними паперами;—

змішані — інвестиції, спрямовані на створення і відновлен-

ня основних фондів, у загальному обсязі яких є частка дер-

жавних коштів.

Розширення основних фондів виробничого призначення може

здійснюватися за рахунок нового будівництва виробничих об’єктів,

розширення, реконструкції та технічного переозброєння діючих

підприємств.

До нового будівництва належить будівництво комплексу об’єктів

основного, підсобного й обслуговуючого призначення новостворю-

ваних підприємств, будівель, споруд, а також філій і окремих вироб-

ництв, які після введення в експлуатацію перебуватимуть на само-

стійному балансі, що здійснюється на нових площах з метою ство-

рення нової виробничої потужності.

До розширення діючих підприємств належить будівництво додат-

кових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво

нових і розширення діючих окремих цехів і об’єктів основного, під-

собного й обслуговуючого призначення на території діючих під-

приємств або на площах, що до них прилягають, з метою створення

додаткових або нових виробничих потужностей.

До реконструкції діючих підприємств належить переобладнання

діючих цехів і об’єктів основного, підсобного й обслуговуючого

призначення, як правило, без розширення діючих будівель і споруд

основного призначення.

До технічного переозброєння діючих підприємств належить ком-

плекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих

виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової тех-

ніки і технології, механізації й автоматизації виробництва, модерні-

зації і заміни застарілого та фізично зношеного устаткування на

нове, більш продуктивне, а також щодо вдосконалення загальноза-

водського господарства і допоміжних служб.

Технічне переозброєння діючих підприємств здійснюється, як

правило, без розширення виробничих площ за проектами і кошто-

рисами на окремі об’єкти або види робіт, що розробляються на ос-

нові техніко-економічного обґрунтування.

Обсяги капітальних вкладень (інвестицій) загалом і за видами

підприємства визначаються щорічно виходячи з потреби в них і на-

явних джерел фінансування.