У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Джерела фінансування капітальних вкладень, їх формування і використання

Джерела фінансування капітальних вкладень, їх формування і використання

Капітальні вкладення підприємств-інвесторів забезпечуються

фінансовими ресурсами з різних джерел. Фінансові ресурси, що спря-

мовуються на фінансування капітальних вкладень підприємств-ін-

весторів, можуть бути сформовані за рахунок:

· власних джерел фінансових ресурсів інвесторів;

· позикових джерел фінансових ресурсів інвесторів;

· залучених джерел фінансових ресурсів інвесторів;

· бюджетних інвестиційних асигнувань;

· коштів позабюджетних фондів;

· інших власних джерел фінансових ресурсів інвесторів;

· коштів іноземних інвесторів.

Склад джерел фінансування, що спрямовуються на капітальні

вкладення, залежить від рівня централізації здійснюваних капіталь-

них вкладень, а також від того, хто є інвестором і яка його форма

власності.

Інвестор — це юридична (фізична) особа, що приймає рішення

про вкладення власних, позикових або залучених коштів у формі ка-

пітальних вкладень в об’єкти будівництва.

Якщо інвесторами державних капітальних вкладень є органи дер-

жавної влади всіх рівнів, то джерелами фінансування таких капіталь-

них вкладень є кошти відповідних бюджетів, позабюджетних фондів

і позикових коштів. Бюджетні кошти виділяються на фінансування

об’єктів виробничого призначення підприємствам тоді, коли ці

об’єкти включені до складу цільової комплексної програми, що за-

тверджується Кабінетом Міністрів України.

Обсяги бюджетних коштів, що виділяються на фінансування

відповідних видів державних капітальних вкладень, передбачають-

ся в бюджетах відповідних рівнів.

Обсяги позабюджетних фондів, що спрямовуються на фінансування

державних капіталовкладень, встановлюються при розподілі коштів

відповідних позабюджетних фондів. Обсяги позикових коштів, що

спрямовуються на фінансування державних капітальних вкладень, ви-

значаються як різниця між передбаченим обсягом відповідного виду

державних капіталовкладень і наявних джерел їх фінансування.

Державні підприємства й організації, а також засновані на колек-

тивній формі власності забезпечують капітальні вкладення власни-

ми, залученими і позиковими джерелами фінансових ресурсів. При

цьому власні джерела фінансування капітальних вкладень підпри-

ємств складаються з внесків засновників (при створенні колектив-

них підприємств), прибутку амортизаційних відрахувань й інших

джерел.

Внески засновників формуються в обсягах, передбачених установ-

чим договором. Внески засновників, що надійшли у грошовій формі,

звичайно вкладаються спочатку у придбання основних фондів, тоб-

то використовуються як джерела фінансування створюваних основ-

них фондів.

Прибуток як одне з основних власних джерел фінансування роз-

ширення капітальних вкладень підприємств, що працюють у ринко-

вих умовах, спрямовується на фінансування відповідних витрат з ме-

тою розширення основних фондів в обсягах, що передбачаються

підприємствами при розподілі.

Амортизаційні відрахування є основним власним джерелом фінан-

сування простого відтворення основних фондів підприємств. Розмір

амортизаційних відрахувань на повне відтворення основних фондів

підприємств визначається множенням встановлених норм аморти-

зації на балансову вартість відповідних груп основних фондів, що

використовуються у виробничому процесі.

При здійсненні капітальних вкладень господарським способом у

підприємств утворюються додаткові власні джерела фінансування

таких вкладень. До них належать планові нагромадження, економія

від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт, мобілізація

внутрішніх ресурсів у будівництві.

Планові нагромадження в будівництві, що здійснюється госпо-

дарським способом, визначаються виходячи зі встановленого (роз-

рахованого) розміру надходжень і вартості будівельно-монтажних

робіт, що виконуються господарським способом.

Економія від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт,

що виконуються господарським способом, визначається в розмірі

встановленого відсотка від суми собівартості будівельно-монтажних

робіт, що виконуються господарським способом.

Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресурсів у будівництві

визначається порівнянням суми нормативу оборотних активів у бу-

дівництві з джерелами його забезпечення, а також кредиторської

заборгованості за розрахунками в капітальному будівництві на по-

чаток і кінець планового року.

Різниця між встановленим нормативом власних оборотних ак-

тивів у будівництві й джерелами його забезпечення, а також між роз-

мірами кредиторської заборгованості на початок та кінець планово-

го року свідчитиме про потребу у прирості оборотних активів у ка-

пітальному будівництві.

Перевищення наявності джерел забезпечення нормативу оборот-

них активів у капітальному будівництві над встановленим нормати-

вом (потребою), а також розміру кредиторської заборгованості на

кінець планового року над її сумою на початок року становитиме

додаткове джерело (мобілізацію) фінансування капітальних вкла-

день, що здійснюються господарським способом.

До інших власних джерел фінансування капітальних вкладень

підприємств належать кошти, одержувані від продажу непотрібних

машин, устаткування, цінних паперів тощо.

До складу позикових коштів як джерело фінансування може вхо-

дити довгостроковий кредит. Він надається, як правило, інвесторам,

у яких немає або не вистачає власних коштів на технічне переоз-

броєння, реконструкцію і розширення виробництва, придбання ус-

таткування, що не входить у кошториси будівництв, а також на бу-

дівництво нових підприємств і споруд.

Розмір позик і терміни, на які вони видаються, залежать від вартості

заходів, що кредитуються, тривалості їх здійснення, часу окупності ви-

трат, фінансового стану і кредитоспроможності інвестора, а також від

виду та рівня наданого забезпечення кредиту, що видається.

Джерелами фінансових ресурсів для капітальних вкладень є та-

кож різноманітні фонди, що створюються в Україні останніми рока-

ми (інноваційний, сприяння конверсії та ін.).

Передбачені обсяги джерел фінансування капітальних вкладень

мають бути забезпечені відповідною сумою коштів, що акумулю-

ються здебільшого в установах банків.

Кошти бюджетів і позабюджетних фондів, що виділяються на

фінансування капітальних вкладень, а також довгостроковий кредит

концентруються в банках на відповідних окремих рахунках.

Власні кошти підприємств, що виділяються на фінансування ка-

пітальних вкладень, концентруються і зберігаються, як правило, на

їх основних поточних рахунках. Це створює підприємствам і органі-

заціям умови для оперативного маневрування власними коштами.

Водночас на прохання підприємств і організацій на договірних умо-

вах і за відповідну плату банки можуть відкривати їм окремі рахун-

ки для ведення обліку власних коштів та їх використання на капі-

тальні вкладення. Це доцільно тоді, коли обсяг капітальних вкла-

день інвестора значний і необхідний точний облік коштів.

Власні кошти інвесторів, виділені на капітальні вкладення, кон-

центруються на окремих рахунках при змішаному фінансуванні,

коли поряд з бюджетними асигнуваннями використовуються власні

кошти. Перерахування власних коштів підприємств і організацій на

окремі рахунки в зазначених випадках, їх розміри і строки не по-

винні створювати для них фінансового напруження, а терміни мають

бути приурочені до здійснення розрахунків за виконані роботи і на-

дані послуги.

Кошти, що акумулюються на відповідних рахунках у банках, інве-

стори використовують на фінансування передбачених обсягів капі-

тальних вкладень. Порядок їх фінансування


Сторінки: 1 2