не можна намагатися угадати, до чого воно приведе — чи до добра чи до зла.
Етика в імперативному змісті — це моральні норми і правила, а не вивчення наслідків якої-небудь ситуації.
Головний недолік імперативного принципу — це впевненість у тім, що з так званих універсальних правил ніколи не буває виключень. Проти цього можна заперечити, що якщо встановлене правило допускає виключення, принцип все одно зберігається. Складність полягає в тому, що людське життя дуже заплутане, і тільки дуже загальні правила могли б охопити всі ймовірні обставини. Яскравим прихильником і самим великим прихильником цієї теорії був Емануіл Кант.
Імперативна теорія, проте, не вказує легкого способу ухвалення рішення. Людина, що виконує правило, завжди може стати перед дилемою. Це приводить до того, що люди зважують наслідки своїх дій і один зі способів оцінки цих наслідків описується принципом утилітаризму.
Для більшості кодексів професійної етики характерний імперативний підхід. Однак догматичний імперативний підхід до етичних рішень може бути недостатньою основою для створення професійних стандартів. Суспільство можуть цікавити правила і можливі протиріччя між ними. Корисними можуть бути і методи оцінки наслідків альтернативних дій.
2. Відповідно до принципу утилітаризму остаточним критерієм етичного вибору є співвідношення добра і зла, що може виникнути в результаті якої-небудь дії. Причому основна увага приділяється наслідкам дії, а не дотриманню правил. Критерій досягнення добра складає вихідний пункт процесу прийняття рішень. Цей критерій дуже корисний, але відзначу, що він не є мірилом цінностей, що дозволяють визначити, що саме випливає з даних дій — добро чи зло.
Відповідно до цієї теорії люди, приймаючи рішення, насамперед, повинні визначити, які норми принесуть найбільше добро найбільшому числу людей.
3. Розумним сполученням імперативного й утилітарного принципів є генералізація. У короткому викладі це звучить так: якщо схожі люди в приблизно однакових обставинах повинні були діяти певним чином, але наслідки цього були б небажані, то ніхто не повинен діяти в такий спосіб без причини.
Ключовими поняттями тесту генералізації є схожість людей і обставин. Це забезпечує необхідну гнучкість при розгляді багатьох варіантів реальних проблемних ситуацій. Ці поняття вимагають здорового глузду при рішенні питання про те, чи є люди й обставини дійсно різними, або лише довільно розглядаються як різні, так що можуть бути зроблені упереджені висновки.
Короткий огляд принципів етики показує шляхи рішення складних проблем. Основна мета — засвоїти загальні етичні поняття (імператив, утилітаризм і генералізація) і застосовувати їх при рішенні конкретних проблем.
Однак слід зазначити, що викладені вище принципи рішення етичних питань застосовувати через кодекси професійної поведінки дуже складно.
Філософським принципом в етиці повинне служити правило: «Нехай нашим керівником буде совість». Це правило повинне спиратися на мудрість, проникливість, повагу традицій чи авторитарні норми. Вивчаючи Кодекс професійної етики аудиторів України, необхідно пам'ятати, що незалежно від існуючих правил чи від інших важелів, за допомогою яких суспільство прагне змусити аудиторів правильно працювати, у кінцевому рахунку кожний з аудиторів повинен сам вирішувати, що мається на увазі під стандартами професійної поведінки. І також самостійно визначати, яке рішення, виходячи з цих стандартів, необхідно приймати в кожній конкретній ситуації.
3.ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЕТИКИ І ПОВЕДІНКИ АУДИТОРА.
Національним нормативом аудита в Україні N 3 «Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності» (далі — ННА N 3) передбачено, що під час аудиту необхідно дотримуватись вимог «Кодексу професійної етики аудиторів України», затвердженого Аудиторською палатою України.
Пунктом 4 ННА N 3 обговорено, що аудиторам необхідно дотримуватись наступних етичних принципів:
об'єктивності і незалежності;
професіоналізму і компетентності;
конфіденційності;
контролю роботи, що виконується особами, приваблюваними до аудиторської перевірки;
планування роботи.
У ННА N 3 не дається характеристика чи понятійне визначення перерахованих вище принципів. Частково окремі з них розкриті в Національному нормативі аудита в Україні N 2 «Основні вимоги до аудиту» (далі — ННА N 2).
Пунктом 2 ННА N 2 передбачено, що основні вимоги, що регулюють аудиторську діяльність, поділяються на дві основні групи: етичні і методологічні. У нормативі уточнюється, що дотримання етичних вимог, встановлених у Кодексі професійної етики аудиторів України й у Законі «Про аудиторську діяльність», є обов'язковим у всіх обставинах аудиту. Методологічні ж принципи, визначені в нормативах, можуть в окремих випадках мати необов'язковий характер. Обов'язковість чи рекомендаційний характер методологічних принципів регламентується тими конкретними нормативами аудита, що характеризують відповідні принципи.
Відповідно до норм ННА N 2 етичними професійними вимогами аудитора визначені:
незалежність;
об'єктивність;
компетентність;
конфіденційність;
доброзичливість.
До методологічних вимог нормативом віднесені:
планування аудиту;
обґрунтованість оцінки значимості аудиторських доказів, а також система внутрішнього контролю:
обґрунтованість вибору методики і техніки аудиту, визначення критеріїв сутності і вірогідності;
дотримання методики оцінки ризику і вибіркової перевірки даних;
аналіз інформації і формування висновків;
відповідальність за зроблений висновок;
дотримання порядку документального оформлення;
взаємодія аудиторів;
обґрунтованість використання результатів роботи іншого аудитора чи фахівця іншої галузі;
повне інформування клієнта;
контроль якості роботи аудитора.
Якщо зіставити етичні принципи, зазначені в ННА N 3, з переліком етичних професійних вимог ННА N 2, то видно, що вони не зовсім збігаються.
На мою думку, необхідно погодитися з пропозицією С. Зубилевич, висловленою у статті «Вимоги до аудиту в умовах реформування обліку і звітності в Україні» («Бухгалтерський облік і аудит», 10/99), про доцільність об'єднання національних нормативів N 2 і N 3 в один за принципом відповідного стандарту N 200 «Мета і загальні принципи аудиту фінансової звітності» Міжнародних стандартів аудиту.
На відміну від указівки тільки найменувань етичних принципів аудиту, даних у ННА N 3, у ННА N 2 дані визначення етичних професійних вимог, що повинні дотримуватися аудиторами:
1. Вимоги