Оцінка суттєвості відбувається під час аудиторської перевірки, особливо на етапі планування і при оцінці результатів аудиторських процедур. Застосування критерію суттєвості складається з п"яти тісно пов"язаних етапів:

1. попередження судження про суттєвість;

2. застосування попереднього судження про суттєвість до сегментів;

3. оцінка загальної похибки в сегменті;

4. оцінка сумарної похибки;

5. порівняння сумарної похибки з попереднім судженням про

суттєвість.

Для розрахунку рівня суттєвості аудитор ловинен обрати базовий показник і відсоток до нього, який буде відповідати величині максимально допустимої помилки. При виборі базового показника аудитори керуються його значущістю для користувачів бухгалтерської звітності та відносною стабільністю вибраного показника. Значущість зумовлює рівень впливу цього показника на рішення користувачів. Значущість бази для користувача

передбачає вибір такого показника, на який він зьсртає увагу в першу чергу, тобто найбільш важливого для нього так, користувачів звітності відкритого акціонерного товариства найбільше цікавить чистий прибуток товариства, що слугує основою для нарахування дивідендів, а в закритому акціонерному товаристві найбільшу зацікавленість користувачів, як правило, викликає ліквідність.

Суттєвість визначає рівень граничної сумарної помилки та обумовлює розміри вибірок. Залежність між рівнем суттєвості й розміром статистичної вибірки простежується за формулою

N

п-

ДЄ

M*R*

п - кількість елементів у вибірці (кількість об"єктів основних засобів);

N - кількість елементів сукупності, що перевіряється (сальдо за рахунком 10); М - суттєвість;

R - коефіцієнт надійності (залежить від прийнятого аудитором коефіцієнта ймовірності).

Українська практика аудиту також немає чітких інструкцій з визначення суттєвості інформації. З нашої точки зору орієнтованими є такі величини

Показ и шс |

попереднє судження про суттєвість в %

Мінімум |

Максимум

Дохід від реалізації |

0,2 |

0,5

Результат господарської

діяльності;

до сплати податків |

2 |

5

/| після сплати податків

Ш4 ^ |

4 |

7

УГ |

\

' "" Вартість ОЗ |

1 |

2

Вартість мьіша

підприємства (підсумок

балансу) |

0,5 |

1

Зрозуміло, що наведені орієнтири потрібно застосовувати з урахуванням галузі, підприємства - клієнта, постановки обліку і контролю на підприємстві, професійних знань та досвіду працівників аудиторської фірми тощо.

Ризик проведення аудиторської перевірки являє собою ризик аудитора, пов'язаний з підготуванням неправильного висновку за фінансовими документами. В аудиті розглядають загальний аудиторський ризик, як сукупність двох видів: ризику від наявних фальсифікованих фінансових документів і ризик від того, що аудитор не зможе їх виявити. Перший вид ризику не підлягає контролю з боку аудитора. Аудитор оцінює ризик, який має відношення до підприємства, проте не може ніяк його з лінити. Другий вид ризику має назву ризику невиявлених викривлень. Він може контролюватися аудитором шляхом вибору і проведення відповідних аудиторських процедур, спрямованих на формування конкретних висновків за діловими операціями і бухгалтерськими балансами. Ризик наявності викривлень у фінансових документах має два аспекти: внутрішній і ризик у разі контрольної перевірки.

Українські фахівці розглядають загальний аудиторський ризик як сукупність властивого ризику, ризику контролю, ризику невиявлення викривлень.

У національному нормативі аудиту № 12 "Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з «його ефективністю і функціонуванням" наводяться характеристики /'цих термінів.

Властивий ризик — це здатність залишку на певному

лубухгалтерському рахунку або за певною категорією операцій до

суттєвих перекручень, або здатність до перекручень за цими

показниками у комплексі з перекрученнями на інших рахунках чи

за операціями, з припущенням, що до них не застосовуватимуться

заходи внутрішнього контролю підприємства.

\

J.1.JL

Дудиторська фірма "_ Підприємство _____

Робочі документи по розділу "Аудит власного капіталу"

Період перевірки

ПРОГРАМА АУДИТУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Мета аудиту:

1. Перевірка відповідності статутного капіталу законодавчим вимогам та статутним документам.

2. Перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку власного капіталу відповідно законодавчим вимогам.

3. Перевірка достовірності розміру власного капіталу, відображеного у фінансовій звітності.

4. Упевненість в порівнянності показників фінансової та не фінансової звітності.

Власний капітал у підприємстві обліковується на наступних рахунках

Номер балансового рахунка |

Опис рахунку

№ |

Перелік аудиторських процедур |

Виконавець |

Індекс робочого документу |

При-мітки

1 |

2 |

3 |

4 |

5

І. Аудит статутного капіталу

1. |

Вивчення установчих документів: визначення виду власності; якими видами діяльності дозволено займатися; з міни та до по внення до устано вчих документів; вивчити протоколи зборів, учасників, акціонерів, накази керівників та визначити недозволені операції з капіталом; порядок розподілу прибутку згідно статуту та рішення зборів акціонерів. |

11.3

2. |

Перевірка розміру статутного фонду заяв-леного та сплаченого, його відповідності встановленому законодавче мінімуму |

11.4

;j_ Т |

] 2 |

1 з |

1 4 |

1 $

П. Аудит вилученого капіталу

Перевірка правильності відображення в обліку вилученого капіталу: порядок викупу акцій власної емісії та їх подальше використання; аналіз співвідношення ціни викупу і номінальної вартості акцій. |

11.5

2. |

Вивчення супровідних документів на предмет суттєвих операцій, які впливають на сплачений капітал, внесений капітал чи викуплені власні акції.: встановлення на основі протоколу зборів акціонерів, чи були ці операції дозволені; перевірка, чи обліковані суттєві операції записи П(С)БО; визначення кількості випущених та анульованих акцій і порівняння їх з книгою реєстрації власників акцій; перевірка дотримання строків відкритої підписки на акції та термінів сплати у випадку випуску цінних паперів на період перевірки; перев ірка дотримання порядку переходу та реалізації права власності на акції

Ш. Аудит додаткового капіталу

1. |

Перевірка правильності відображення в обліку іншого додаткового капіталу та його використання.

2. |

Перевірка правильності відображення в обліку додатково вкладеного капіталу і його використання; |

11.5

3. |

Вивчення викупу акцій власної емісії та їх подальшого використання, співвідношення ціни викупу та номінальної вартості акцій.

4. |

Вивчення обліку та використання емісійного доходу.

ГУ. Аудит резервного капіталу

1. |

Порядок формування і правильність відображення в обліку резервного капіталу і його використання.

V. Аудит нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)

1.