Примусове списання коштів з рахунків платників дозволяється лише в випадках, установлених законами України, а саме: на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів та визнаних претензій.

Розпорядження про примусове списання коштів стягувач оформляє на бланку платіжної вимоги за формою додатка 4 або 4-а (у разі коли стягувач не є одержувачем цих коштів)згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 та цьому розділі, - не менше ніж у трьох примірниках.

Банки виконують платіжні вимоги на примусове списання коштів з усіх рахунків підприємств(у тому числі поточних , депозитних, відкритих за рахунок цього підприємства для здійснення розрахунків за акредитивами) та платіжні вимоги на примусове списання коштів з вкладних рахунків фізичних осіб.

Стягувач несе відповідальність за обгрунтованість примусового списання коштів і правильність даних, що внесені в платіжну вимогу на примусове списання коштів.

Реквізит "Призначення платежу" платіжної вимоги стягувач заповнює залежно від конкретного випадку примусового списання коштів а саме:*

У разі примусового списання коштів на підставі

виконавчого документа зазначаються його назва, номер і дата. Виконавчий документ, на підставі якого оформлено платіжну вимогу, до банку не подається;*

У разі списання коштів на підставі рішення податкового органу в цьому реквізиті стягувач зазначає назву, номер і дату цього рішення, а також назву та статтю закону, що передбачає списання коштів. Рішення ,на підставі якого оформлено платіжну вимогу, у банк не подається;*

Якщо примусове списання коштів здійснюється згідно із статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України до цей реквізит має містити назву, номер, дату листа-відповіді платника про визнання претензії та суму визнаної претензії. У цьому разі платіжну вимогу стягувач подає до банку разом з оригіналом листа-відповіді платника про визнання претензії (оформляється відповідно до вимог законодавчих актів),а якщо в цьому листі не зазначено суму визнаної претензії до додається також копія претензії. У разі заповнення цього реквізиту з порушенням вимог, що визначені цим розділом, банк повертає платіжну вимогу без виконання. Сума платіжної вимоги визначається стягувачем, але банк не приймає платіжну вимогу до виконання, якщо її сума перевищує суму, яка підлягає сплаті відповідно до наданого разом з нею листа-відповіді про визнання претензійна підставі якого її оформлено (якщо в листі-відповіді про визнання претензії суму не зазначено то суму претензії).

Платіжна вимога на примусове списання коштів і супровідні документи, подання яких разом з платіжною вимогою передбачено цим розділом, є невід’ємними частинами.

Платіжну вимогу та супровідні документи стягувач подає до банку, що його обслуговує, разом з реєстром платіжних вимог за формою додатка 9 до цієї Інструкції, реквізити, якого заповнюються згідно з вимогами, що викладені в додатку 8, не менше ніж у двох примірниках. Банк стягувача, приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а банк платника - протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Банк стягувача, приймаючи від стягувача платіжні вимоги, супровідні документи та реєстри платіжних вимог, перевіряє наявність усіх супровідних документів, що передбачені цим розділом, та відповідність назви, коду, підпису та відбитка печатки стягувача тим, що зазначені в картці із зразками підписів та відбитка печатки.

Перевірку інших реквізитів цих документів банк стягувача здійснює, якщо це передбачено договором між банком та стягувачем. Якщо стягувач і платник обслуговуються в різних банках, то банк стягувача надсилає банку платника не менше ніж два примірники платіжної вимоги на примусове списання коштів (один з яких-перший)та супровідні документи. При цьому стягувану повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Перший примірник реєстру платіжних вимог залишається в банку стягувана.

Якщо стягувач і платник обслуговуються в різних банках і платіжну вимогу на примусове списання коштів у банк платника надсилає безпосередньо державний виконавець або податковий орган ,то всі примірники платіжної вимоги, супровідні документи та не менше ніж один примірник реєстру повертаються банком платника цьому державному виконавцю або податковому органу, а перший примірник реєстру платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує його.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів банки приймають та виконують у порядку, установленому розділом II цієї інструкції.

Платіжні вимоги стягувачів приймаються банком до виконання незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника. Ці платіжні вимоги виконуються банком частково в межах наявного залишку коштів платника, а в невиконаній сумі повертаються разом із супровідними документами, що надавалися разом з ними;

якщо платіжна вимога надійшла від банку стягувача до вона повертається стягувачу через цей банк;

якщо платіжна вимога надійшла безпосередньо від державного виконавця або податкового органу і в ній зазначено його адресу - безпосередньо цьому державному виконавцю або податковому органу не пізніше наступного робочого дня із зазначенням причин повернення. Якщо адресу державного виконавця в платіжній вимозі не зазначеного вона повертається через банк ,що обслуговує цього державного виконавця/податковий орган.

У разі надходження до банку платника платіжних вимог на примусове списання коштів з рахунку платника не пізніше ніж наступного робочого дня, якщо не передбачено договором про рахунково-касове обслуговування платника.

Відповідальний виконавець банку платника на зворотному боці супровідних документів, повернення яких передбачено вищезгаданим пунктом, обов’язково зазначає суму, яку списано з рахунку платника, та дату списання, засвідчуючи їх своїм підписом та відбитком штампа банку.