ТЕМА 8. Ринок: сутність, функції та моделі

1. Ринкові відносини, їх суб'єкти і об'єкти

2. Ринок і його сутність. Попит і пропонування

3. Еластичність попиту і пропонування на індивідуальних ринках

4. Конкуренція і моделі ринків

1. Ринкові відносини, їх суб'єкти і об'єкти

Інституціональні основи ринкової економіки. Ринкова економіка за своїм соціально-економічним змістом є капіталістичною економікою; вона базується на капіталістичному способі виробництва. Капіталістична економічна формація охоплює такі інститути і принципи:

Ринкова економіка чітко виявляє значення свободи, підприємництва і вибору.

Складовою ринкової економіки є ринкова система. Ринкова система – це система ринків, цін і конкуренції. Саме система ринків, цін і конкуренції забезпечує координуючі й організаційні механізми, що виключають капіталістичний хаос у ринковій економіці, який породжують свобода підприємництва і вибору. Ринкова система являє собою механізм, що виконує одночасно дві корисні функції: по-перше, сповіщає споживачів, виробників і постачальників ресурсів про рішення, які кожен з них прийняв, по-друге, синхронізує ці рішення, що забезпечує узгодження виробничих цілей.

Конкретними ланками ринкової системи є такі категорії, як попит, пропонування, рівноважна ціна, конкуренція, ринок.

Ринкові відносини, їх суб'єкти і об'єкти. Ринкові відносини – це відносини і зв'язки, які складаються між продавцями і покупцями в процесі купівлі-продажу товарів.

Суб'єктами ринкових відносин є споживачі, виробники і постачальники ресурсів.

Споживачами виступають ті суб'єкти, які мають гроші: підприємці, наймані працівники, дрібні товаровиробники, пенсіонери, учні та студенти. Тобто, суб'єктом ринкових відносин виступає майже все населення країни. За умов ринкової економіки щоб споживати, потрібно спочатку купити на ринку.

Виробниками продукції виступають підприємства. Вони виробляють товари і послуги, які мають задовольнити потреби споживачів-покупців.

Постачальниками ресурсів, таких як земля, праця, капітал і підприємницький хист, є власники цих ресурсів. Землю як виробничий ресурс постачають землевласники, працю – її носії – робітники, інженерно-технічні працівники, менеджери, інші спеціалісти. Капітал постачають власники засобів виробництва – капіталісти, а підприємницькі здібності – підприємці.

При аналізі ринкових відносин прийнято також виділяти два таких основних суб'єкти: до м о господарства і підприємства.

Домогосподарства виконують дві основних функції в ринковій економіці: вони є основними постачальниками всіх економічних ресурсів і водночас основною видатковою групою в національному господарстві.

Підприємства – це основна ланка господарства країни, яка забезпечує виробництво товарів і послуг та здійснює комерційну діяльність з метою одержання прибутку.

У змішаній ринковій економіці важливим суб'єктом ринкових відносин є держава (уряд). Держава і ринкова система ділять між собою основні фундаментальні проблеми ринкової економіки. Завдяки цьому функціонування приватного сектору на основі ринкової системи модифікується державним сектором різними способами, такими, наприклад, як перерозподіл доходу і багатства; коригування розподілу ресурсів, контроль за рівнем зайнятості та інфляції тощо.

Основними об'єктами ринкових відносин є:

товари і послуги, які постачаються на ринок або які можуть постачатись за певного рівня ціни. До товарів відносяться і капітальні блага, тобто засоби виробництва;

робоча сила або праця;

земля та інші природні ресурси;

нерухомість: будівлі, споруди, житло.

2. Ринок і його сутність. Попит і пропонування

Ринок і його сутність. Ринок – економічна категорія, яка протягом останніх 300 років є центральною в економічній науці.

В економічній літературі наводиться безліч визначень категорії «ринок», що виражають ті чи інші сторони ринкових відносин. У підручнику «Економікс» ринок розглядається як «...інститут або механізм, який зводить покупців (представників попиту) і продавців (постачальників) окремих товарів та послуг». В іншому посібнику ринок визначається як «...обмін, який здійснюється за законами товарного виробництва і обігу» (Гальчинський А.С. Основи економічних знань). Одні економісти вважають ринок механізмом, за допомогою якого «...покупці і продавці взаємодіють, щоб визначити ціну і кількість товару» (Самюелсон П. А., Нордгауз В. Мікроекономіка), інші — що це «...набір взаємозв'язків або процес конкурентних торгів» (Хейне Пол).

Тлумачення категорії «ринок» необхідно розмежовувати на різних рівнях. З погляду буденної свідомості, ринок – це місце, де можна придбати товар, тобто де зустрічаються покупець і продавець. Економічна наука розглядає ринок двояко, як сферу товарного обміну та як одну з форм економічної організації суспільства. У вузькому розумінні слова ринок – це сфера товарно-грошового обміну, в якій реалізуються відносини купівлі-продажу та здійснюється конкретна господарська діяльність щодо просування товарів та послуг від їх виробників до споживачів. Основні складові ринку індивідуальних товарів – попит, пропонування і ціна.

Найбільш типове і загальноприйняте визначення ринку таке: ринок – це обмін, що здійснюється відповідно до законів товарного виробництва і обміну. Сутнісну основу цього обміну становить ціна, що визначається співвідношенням попиту та пропонування.

Попит і пропонування. Ключовими категоріями ринку є попит і пропонування. Попит – сукупна потреба в товарах (послугах), яка зумовлена платоспроможністю і виражена в грошовій формі. Він показує кількість продукту, що може бути куплений за різних можливих цін, якщо всі інші умови обміну залишаються незмінними.

Попит з позиції одного споживача називають індивідуальним. Ринковий попит – це сукупність попитів усіх споживачів за різних можливих цін. Величина попиту залежить від таких нецінових чинників: 1) грошові доходи споживачів; 2) кількість споживачів на ринку; 3) ціни на суміжні товари; 4) смаки та уподобання споживачів тощо.

Рис. 1. Крива попиту

Зменшення дії одного або кількох названих чинників веде до зменшення попиту, як показано на рис. 1, до переміщення кривої попиту ліворуч, і навпаки – зростання впливу зміни чинників веде