Конкуренція виконує також функцію регулювання. Для того щоб вистояти в боротьбі з конкурентами, підприємство повинно пропонувати продукцію, якій віддають перевагу покупці. Тому і фактори виробництва під впливом цін направляються в ті ланки, де в них існує найбільша потреба.

Конкуренція виконує функцію контролю і обмежує силу кожного підприємства.Конкуренція надає покупцю право вибору серед декількох продавців. Чим досконаліша конкуренція, тим справедливіша ціна.

Форми конкуренції і моделі ринків. Конкуренція може діяти в таких основних формах: вільна, монополістична, олігополістична. За умови, коли виробництво в певній галузі монополізоване одним великим підприємством, – конкуренція відсутня.

За формами конкуренції економічна теорія виділяє чотири моделі ринку: 1) чиста конкуренція; 2) монополістична конкуренція; 3) олігополія і 4) чиста монополія (табл. 1).

Таблиця 1. ХАРАКТЕРНІ РИСИ ЧОТИРЬОХ ОСНОВНИХ МОДЕЛЕЙ РИНКУ

Характерна риса | Модель ринку

Чиста конкуренція | Монополістична конкуренція | Олігополія | Чиста монополія

Кількість підприємств | Дуже багато | Багато | Декілька | Одна

Тип продукту | Стандартизований | Диференційований | Стандартизований або диференційований | Унікальний, немає близьких замінників

Контроль над ціною | Жодного контролю | Деякий, проте, у вузьких межах | Обмежений взаємозалежністю; значний за таємної змови | Значний

Умови входження у галузь | Дуже легкі, жодних перешкод | Відносно легкі | Існують серйозні перешкоди | Входження заблоковане

Нецінова конкуренція | Відсутня | Значна, з акцентом на рекламу, торгові марки тощо | Здебільшого значна, зокрема, за диференціації продукту | Здебільшого реклама зв'язку з громадськими організаціями

Приклад | Сільське господарство | Роздрібна торгівля, виробництво жіночого одягу, взуття | Виробництво сталі, автомобілів, сільськогосподарських знарядь, багато побутових електроприладів | Місцеві підприємства комунальних послуг

За чистої конкуренції дуже велика кількість підприємств виробляє стандартизований продукт, а новостворені підприємства можуть вільно ввійти в цей ринок. Зовсім інша ситуація за чистої монополії: на ринку однорідного продукту чи послуги працює єдине підприємство, входження нових підприємств у галузь заблоковане з низки причин. Монополістична конкуренція означає ринкову ситуацію, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонує схожу, але неоднакову продукцію. В умовах монополістичної конкуренції економічне суперництво зосереджується не лише на ціні, але й на нецінових чинниках збуту товарів (упаковка, реклама, якість тощо). За олігополії на ринку є лише декілька продавців, які узгоджують між собою ціни та обсяги виробництва. Продукти можуть бути стандартизовані й диференційовані, а входження в олігопольні галузі є надто складним і суперечливим процесом. Усі моделі ринків, окрім моделі чистої конкуренції, отримали в економічній теорії назву «недосконалої конкуренції».

Досягти досконалої конкуренції можна за допомогою державного втручання в підприємницьку діяльність. Якщо звести до мінімуму перешкоди на шляху вільного доступу конкурентів до певної галузі, то сама конкуренція сприятиме зниженню олігопольної ціни. Чисту конкуренцію називають досконалою. Досконала конкуренція є тоді, коли кожен виробник не може впливати на ринкову ціну.

У теперішній економіці панує недосконала конкуренція. Вона переважає в галузі, в якій окремі продавці мають певний контроль за ціною продукції цієї галузі.

В сучасних розвинутих країнах великим підприємствам небезпечно зловживати своїм монопольним становищем, оскільки, діють антимонопольні закони, уряди, здійснюючи антимонопольну політику, перешкоджають монополізації цін і контролю над пропонуванням, цим самим зменшуючи доходи монополістичних об'єднань.