Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги за цей період зросли більше як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після отримання податків і платежів), на коефіцієнт приросту споживчих цін.

>>>350>>>

Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.

Коефіцієнт приросту споживчих цін розраховується з трьома знаками після коми. Індекс споживчих цін визначається наростаючим підсумком з початку року і щомісячно публікується Державним комітетом статистики України.

У разі затримки виплати заробітної плати за кілька місяців сума компенсації визначається на кожний місяць окремо і підсумовується. Виплата працівникові суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості із заробітної плати за відповідний місяць.

Своєчасно не одержана з вини працівника заробітна плата компенсації не підлягає.

Відмова власника або уповноваженого ним органу у виплаті компенсації може бути оскаржена працівником у судовому порядку.

При звільненні працівника з роботи, незалежно від підстав припинення трудових відносин, виплата всіх сум, належних працівникові, провадиться підприємством у день звільнення або не пізніше наступного дня після заявления звільненим працівником вимоги про розрахунок. Днем звільнення вважається останній день роботи.

У разі невиплати з вини власника підприємства або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен оплатити відшкодування у тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування на час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Якщо звільнений працівник до одержання остаточного розрахунку перейде на іншу роботу, розмір компенсації зменшується на суму заробітної плати, одержаної за новим місцем роботи.

>>>351>>>

§ 7. Гарантії і компенсації

Чинне законодавство про працю України передбачає гарантії працівникам при здійсненні ними своїх трудових обов'язків. Це можуть бути гарантії: у збереженні попереднього місця роботи; у збереженні середнього заробітку при виконанні державних, громадських, трудових обов'язків поза місцем своєї роботи; при направленні на навчання, перенавчання чи підвищення кваліфікації; винахідникам і раціоналізаторам; при переїзді в іншу місцевість і службових відрядженнях.

Робітникам і службовцям, які вивільнені від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, профспілкових, кооперативних та інших громадських організаціях, надається після закінчення їх повноважень по виборчій посаді попередня робота (посада), а при її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому ж або, за їх згодою, на іншому підприємстві.

Народному депутату після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень надається попередня робота (посада), а у разі неможливості цього (ліквідація підприємства) він зараховується до резерву кадрів державної служби або відповідного міністерства чи відомства, в системі якого він працював на попередній роботі, для заміщення посади, що відповідає його професійному рівню, з урахуванням рангу державного службовця.

За військовослужбовцями строкової служби, які до призову працювали на підприємствах, незалежно від форм власності і господарювання, при звільненні з військової служби зберігається право на працевлаштування у тримісячний строк на те саме підприємство або його правонаступника на посаду, не нижчу за ту, яку вони займали до призову на військову службу, їм також надається матеріальна допомога в розмірі місячної заробітної плати.

У даному випадку йдеться не про поновлення на роботі, а про надання попередньої роботи, якщо вона вільна, або іншої рівноцінної роботи. Під рівноцінною прийнято вважати таку роботу або посаду, що відповідає попередній за кваліфікацією, умовами праці та її оплатою, а також за обсягом пільг, що надаються у зв'язку з її виконанням. Саме тому ст. 232 КЗпП передбачає можливість безпосереднього звернення до суду ви-

>>>352>>>

борних працівників після закінчення строку повноважень з позовом про відмову у прийнятті на роботу, а не з позовом про поновлення на роботі.

За робітниками і службовцями — авторами винаходів і раціоналізаторських пропозицій зберігається середній заробіток при звільненні їх від основної роботи для участі по впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій на тому ж підприємстві чи організації.

При впровадженні винаходів і раціоналізаторських пропозицій на іншому підприємстві чи організації за працівником зберігається посада за місцем постійної роботи, а робота по впровадженню винаходу чи раціоналізаторської пропозиції оплачується за угодою сторін у розмірі не нижче середнього заробітку за місцем постійної роботи. З винахідником і раціоналізатором на період впровадження його винаходу на іншому підприємстві може бути навіть укладено окремий трудовий договір.

За працівником, що направлений у службове відрядження, зберігаються місце роботи і середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат