Переваги впровадження таких систем цілком очевидні: електронний документообіг (позбавлення від великої кількості паперів), швидкий пошук будь-якої довідкової інформації про діяльність підприємства (за допомогою пошукового апарата, та сортування за різними критеріями: датою, видами операцій, контрагентами тощо), отримання звітів як для податкових органів, так і для власного аналізу стану і діяльності підприємства.

На українському ринку на цьому сегменті ПЗ представлено розробки таких фірм, як російські "1С", ("1С: Бухгалтерія") і "Парус" ("Парус-Підприємство"), вітчизняні розробки фірм "СофтТАКСІ" (X-DOOR), "АБ-Система" ("Офіс-2000"), "Імпакт" ("Акцент-Бухгалтерія"), "Баланс-Клуб" (SoNet), "Глобал Аудит" ("Quasi+Бухгалтерія"), GMS (Office Tools) та деякі інші; у сфері автоматизації торгівлі - фірма "ТРАСКОсофт" (Trade Manager) тощо (табл.1.).

Ці програми застосовують, як правило, вже традиційний підхід у веденні бухгалтерії на ПК: бухгалтер працює з журналом операцій, до якого вводяться проводки (вручну або автоматично на підставі первинних документів). При цьому може провадитися кількісний, валютний і аналітичний облік.

На підставі інформації з журналу операцій програма формує оперативні і статистичні звіти з різним ступенем деталізації та за різними розрізами (за контрагентами, товарами, рахунками, субрахунками тощо) для внутрішнього аналізу стану і діяльності підприємства, а також звіти для контролюючих органів. Спрощена і типова модель таких систем (за винятком програми Trade Manager) наведена на схемі.

Схема

Типова модель "комп'ютерної" бухгалтерії

Такі системи можуть варіюватися за кількістю у них функцій, як-от: можливість роботи з ЕККА, зі сканерами штрихкодів, електронними вагами. Крім власне бухгалтерії і торгівлі, вони також містять додаткові інструменти для маркетингу і комплексного аналізу поточного стану підприємства і прогнозування діяльності (побудова графіків тощо).

Приміром, система "Офіс-2000", крім бухгалтерії і стандартного набору довідників про товари, кадри підприємства, контрагентів тощо, включає в себе щоденник для аналізу інформації про розклади і плани, довідник для обліку контактів працівників підприємства, дозволяє створити базу даних усіх документів підприємства, що прискорює їх пошук і роботу з документами на підприємстві загалом.

Майже всі системи мають можливість зміни стандартної конфігурації, що, як стверджують багато розробників, дозволяє навіть бухгалтеру-непрограмісту гнучкіше пристосувати їх ПЗ до діяльності свого підприємства. Однак, як свідчить практика, на початкових етапах роботи з програмою бухгалтери досить рідко намагаються адаптувати ПЗ самостійно (просто не мають часу, щоб навчитися цього), - як правило, звертаються до спеціалістів.

У процесі роботи і при дедалі більшому освоєнні ПЗ бухгалтери вже намагаються змінювати конфігурації відповідно до своїх запитів. Проте алгоритмічні мови програмування, що їх застосовують майже у всіх сучасних бухгалтерських ПЗ, та навіть малювання нових форм документів освоює далеко не кожен. У такому випадку нормальне функціонування підприємства багато в чому буде залежати від рівня після продажного сервісу, який може запропонувати вибраний користувачем розробник (дилер).

Майже все представлене в Україні бухгалтерським ПЗ має можливість роботи у мережі, за яку, ясна річ, користувачеві доведеться заплатити більше, ніж за одно користувальницькі версії, хоча на додаткові ліцензії на ПЗ багато розробників надають прогресивні знижки (табл.1.). Мережна версія продукту дозволяє кільком користувачам (приміром бухгалтеру, комірнику, касиру, директору, менеджеру тощо) працювати з єдиною базою даних одночасно і пов'язувати територіально віддалені одне від одного відділи та філії підприємства.

Універсальні системи використовуються для розв'язання найбільш загальних і поширених завдань бухгалтерії. У цьому їх перевага і недолік. З одного боку, будучи масовими, більшість таких програм порівняно недорогі, з іншого - часто потребують доопрацювання, "прилаштування" до кожного конкретного підприємства, а також - хоча б елементарного рівня обізнаності потенційного користувача з програмуванням. Інакше доводиться часто запрошувати спеціаліста для настроювання та зміни конфігурації, особливо беручи до уваги швидкість зміни "правил гри" для бухгалтерів українських підприємств (останній приклад - впровадження бланків суворої звітності).

Спеціалізований підхід: кожному своє

Універсальний підхід до автоматизації бухгалтерії і торгівлі хоч і популярний, проте на сьогодні все-таки неспроможний повністю задовольнити попит. Є контингент потенційних користувачів, які прагнуть отримати конкретний програмний продукт відповідно до характеру діяльності підприємства.

Розуміючи, що спеціалізований підхід - не менш перспективна частка ринку, багато розробників, крім свого масового продукту, розробляють і продають ПЗ за певними напрямами діяльності. Це можуть бути рішення як більш широкої спеціалізації, але за конкретними ділянками діяльності підприємства (наприклад магазин, склад, кадри тощо), так і вужчої, за родом діяльності (наприклад фармацевтика, страхування, громадське харчування, готель, торгівля нафтопродуктами тощо) (табл.1.). Часто такий підхід дозволяє користувачам уникнути необхідності "підганяти" ПЗ під свою сферу діяльності.

"Усе в одному", але не відразу

Багато розробників, таких як російські "1С" та "Парус", вітчизняні "СофтТАКСІ", "Імпакт" та інші застосовують компонентний (модульний) підхід у створенні ПЗ. Це означає, що користувач, навіть якщо він хоче повністю автоматизувати діяльність, не мусить купувати все одразу - можна автоматизувати діяльність підприємства поетапно. Наприклад у такій послідовності: спочатку склад, потім облік кадрів, відтак нарахування зарплати, бухгалтерський облік, додатки для роботи з ЕККА, друку і зчитування штрих кодів тощо.

Такий підхід привабливий для дрібних і середніх підприємств, котрі мають намір розвивати діяльність у найближчому майбутньому, а також для тих, хто не наважується відразу витратитися на комплексну систему, або, можливо, на даний момент немає в цьому потреби. Цей підхід цікавий ще й тим, що накопичені дані під час роботи з одним модулем можуть використовуватися іншими новими модулями програми, тобто зберігається сумісність.

Водночас поетапне впровадження й освоєння ПЗ користувачем - менш болісне, ніж комплексної програми. Також