3 | 0,6784 | 0,3634 | -0,315
Тривалість оборот.поточ.активів, дні (365/стр.3) | 4 | 538,0 | 1004,4 | 466,6
Розрахунок додатково залучених в оборот коштів здійснюється за формулою:
Вир.від реаліз.
Дод.зал кошти=-------------*(Трив.об.пот.р.-трив.об.мин.р.)
365
У нашому випадку: 7426/365*(1004,4-538,0)=9486,5 тис.грн.
Таким чином уповільнення обороту на 466,4 днів потребувало залучення додаткових коштів в обіг у розмірі 9486,5 тис.грн.. Як було визначено раніше, оборотність поточних активів у 1997 році склала 0,3634 рази, таким чином сума додатково залучених коштів за весь рік склала: 9486,5*0,3634=3443,6 тис.грн.
Тепер проаналізуємо як змінився стан товарно-матеріальних запасів за рік на ВАТ "Більшовик". Оцінку їх обертання слід проводити по кожному виду (виробничі запаси, сировина, готова продукція і т.д.).
Оскільки виробничі запаси враховуються по вартості їх заготівлі, то для розрахунку коефіцієнту обертання запасів використовується не виручка від реалізації, а собівартість реалізованої продукції. Для оцінки швидкості обороту запасів використовуються формули:
Собів.реаліз.продукції
Оберт.запасів=------------------------
Середня величина запасів
Зал.зап.на поч.р.+зал.зап.на кон.р.
Сер.вел.зап.=--------------------------------
2
Строк зберігання запасів визначається за формулою:
365
Строк зберіг.=-----------------------------
Обертання тов. - мат.запасів
В таблиці запропонований аналіз складу та динаміки обертання запасів на підприємстві. Данні таблиці свідчать про зменшення обертання товарно-матеріальних запасів на підприємстві, що має негативний характер. Строк зберігання запасів порівняно з 1996 оком зріс на 564,8 днів, з них строк зберігання виробничих запасів на 252,9 днів, а готової продукції на 109,9 днів, що дозволяє зробити висновки про їх накопичення. Адже вже було сказано, що на заводі "Більшовик" майже немає попиту на продукцію, тому що немає покупців і вона накопичується на складах.
Висновок.
Економіка перехідного періоду має ряд особливостей і якщо їх на враховувати в управлінні виробництвом, то це спричинить небажані соціально-економічні наслідки.
Основними напрямками роботи підприємства в області управління джерелами оборотних коштів є:
визначення потреби підприємства в оборотних коштах;
визначення наявності власних оборотних коштів і приведення їх обсягів до оптимально значення;
визначення обсягу залучених коштів і облік ефективності їх використання за допомогою будь-яких методів;
визначення нормативу оборотних коштів і приведення власних оборотних коштів до цього значення;
вживання заходів, що до повернення у розпорядження підприємства суми дебіторської заборгованості;
припинення виконання робіт для неплатоспроможних замовників;
визначення обсягу виробництва продукції з урахуванням рівня беззбитковості виробництва;
скорочення управлінських, усунення непродуктивних витрат, інтенсифікація методів виробництва;
поступове збільшення обсягу статутного фонду підприємства для фінансування власних оборотних коштів.
Список використаної літератури.
Аналіз хозяйственной деятельности в промышленности/ Под.ред. В.И.Стражева. - Минск: Высшая школа, - 1995.
Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - Москва: Финансы и статистика, 1994.
Бригхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: "Молодь", 1997.
Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 1996.
Крылова Т.В. Выбор партнера, анализ отчетности капиталистического предприятия. - М.: Финансы и статистика, 1991.
Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: ИП "Экоперспектива", 1998.
Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа предприятия. - М.: Инфра, 1996.
Золоторев А.И. Эфективное использование оборотных средств. - Экономика Украины, 1998.
Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники. - Фінанси України, № 11, 1996.
Сугоняко О.А. Аналіз фінансового стану підприємства і шляхи його оздоровлення// - Фінанси України №3, 1997.
Сопко В.В. Методика определения финансового состояния предприятия по данным баланса.// Бухгалтерский учет и аудит, №12, 1995.