Морфофункціональна характеристика органа зору у дітей різного віку та її патологія - iнша. Пониження гостроти зору при освiтленостi 70 i 125 лк та неправильному розташува�...

Дипломна робота - Морфофункціональна характеристика органа зору у дітей різного віку та її патологія

iнша.
Пониження гостроти зору при освiтленостi 70 i 125 лк та неправильному розташуваннi парт виражається значно i продовжується при освiтленнi 200 лк. Отже, в цих дослiдах вияснилось, що учнi з короткозорою рефракцiєю при однакових вимогах освiтлення втомлюються швидше.
При короткозоростi i далекозоростi рефракцiя пониження гостроти зору починається вже пiсля другого чи третього уроку. Тобто, у школярiв, якi страдають аномалiєю рефракцiї, працездатнiсть ока при виконаннi зорових завдань швидко знижується, чим у еметропiв.
Також встановлено, що у школярiв перших класiв частота короткозоростi приблизно вiдцовiдає частотi природженої короткозоростi. Вважається, що короткозорiстъ, яка виявляється у дiтей дошкiльного вiку, звичайно природжена. Рiдше спостерiгається рано набута короткозорiсть у дошкiльному вiцi внаслiдок травм голови, хребта, хвороб дитячого вiку. Зi збiльшенням вiку кiлькiсть школярiв iз короткозорiстю збiльшується , а ступiнь її зростає тому, що в частинi випадкiв очне яблуко дiтей продовжує рости i пiсля 10-12 рокiв [6].
Прогресування корокозоростi може призвести до незворотних змiн в
оцi й значно втрати зору, який пiд впливом окулярiв покращується незначною мiрою або це покращується зовсiм. Порушується темнова адаптацiя, спостерiгається випадiння в полi зору. Часто виявляються змiни в задньому вiддiлi ока, який пiддаєтъся розтягненню. Змiни насамперед вiдбуваються у дiлянцi диска зорового нерва. Мiопiчнi конуси поступово збiльшуються i охоплюють диск зорового нерва у виглядi кiльця, частiше неправильної форми. Iнодi змiнюється i сам диск. Вiн стає подовженим, збiльшеним, плоским, набуває сiруватого вiдтiнку. Якщо ступiнь короткозоростi дуже високий, у дiлянцi заднього полюса ока може спостерiгатися справжнє випинання склери-стафiлома. Вона вiдмежована дугоподiбною лінією, концентрично розмiщеною щодо диска зорового нерва, через яку перегинаються судини сiткiвки.
Внаслiдок зростаючої атрофiї елементiв судинної i сiтчастої оболонок дегенеративнi змiни стають все бiльш поширеними. Спочатку виникають бiлувато-жовтi риски, потiм-округлi або неправильної форми бiлi атрофiчнi вогнища, часто з глибоко розмiщеним пiгментом. Цi вогнища зливаються i ушкоджують значну площу очного дна. Через депiгментацiю i зникнення шару дрiбних i середнiх судин очне дно стає нерiвномiрно забарвленим або набуває альбiнотичного вигляду зi слабковираженою сiткою хорiодальних судин. У деяких випадках переважає посилення пiгментацiї судинної оболонки.
Зниження гостроти зору стає особливо значним, якщо атрофiчний процес захоплює дiлянку жовтої плями. Вже у раннiх стадiях прогресування короткозоростi спотворюються або зникають макулярнi рефлекси. Ця дiлянка очного дна iнодi є темнiшою. Потiм виникають звивистi вузькi свiтлi зиски, дрiбнi атрофiчнi бiлуватi або пiгментованi вогнища.
Прогресуючi змiни сiткiвки, особливо на крайнiй периферiї очного дна, можуть сприяти вiдшаруванню сiткiвки. Цiлiснiсть стiнок судин сiткiвки інодi порушується, що супроводжується крововиливами у неї. Пiсля таких крововиливiв у дiлянцi жовтої плями може виникнути велике пiгментоване яке оточене свiтлим кiльцем - пляма Фукса [23].
Внаслiдок дрiбних геморагiй, розрiдження i деструкцiї склистого тiла в ньому розвиваються нiжнi плаваючi або пластiвцеподiбнi помутнiння, якi хворий сприймає як рухомi темнi тiнi в полi зору.
Бажання хворого максимально наблизити до очей об”ект зорової роботи призводить до посилення конвергенцiї, значного збiльшення навантаження на внутрiшнi прямi м”язи. Це спричиняє їх утомлення i прояви астенопiї. Якщо м”язи не витримують такого навантаження, бiнокулярний зiр втрачається. Одне око вiдхиляється вбiк, i виникає розбiжна косоокiстъ.
Якщо встановлений дiагноз свiжого спазму акомодацiї , дiтей беруть на спецiальний диспансерний облiк для негайного лiкування i наступного спостереження. Одночасно лiкар вручає спецiальний лист батькам, за яким вони мають проводити лiкування в домашнiх умовах.

3.3 Оптико-фізіологічні і медикаментозний вплив на апарат акомодації

Опрацьовано спецiальнi вправи з лiнзами i простiшi вправи для посилення акомодацiї. Основним є метод тренувальних вправ для вiйкового м”яза за допомогою лiнз за Аветисовим з помiткою на вікні, скляний атропін. Для стимулювання акомодацiї використовують також голковколювання й електропунктуру [31].
Лiкарськi засоби, якi застосовуються у випадку короткозоростi, можна умовно подiлити на такi групи: 1) що впливають па акомодацiю, запобiгаючи i спазму; 2) що сприяють укрiпленню склери; З) що контактують термодинамiку ока; 4) що посилюють обмiннi процеси в сiткiвцi i судиннiй оболонцi ока i сприяють покращенню зорових функцiй; 5) гемостатичнi, розсмоктувальнi десенсибiлiзуючi. Тривало застосовують циклоплегiчнi препарати: атропiн, мiндрин-М, гомотропiн, амiзил, мезатон, ефедрин, адреналiн, по черзi, за спецiальними схемами.
Для запобiгання ускладнення короткозоростi застосовують кальцiю глюконат всередину по 0,5-1,0 г на прийом: на добу дiтям 7-9 рокiв- 1,5-2 г, 10-14 рокiв 2-3 г протягом 10 днiв. Препарат зменшує проникнiсть судин, сприяє запобiганню крововиливам, справляє десенсибiлiзуючий вплив, укрiплює склеру.
Призначають аскорбiнову кислоту (по 0,05-0,1 г 2-З рази на день протягом 3-4 тижнiв), яка покращує вiтамiнний обмiн у тканинах ока i бере участь у синтезi колагену сну. Покращують гемодинамiку ока нiкотинова кислота (по 0,005-0,05г З рази на день протягом 80 днiв), галiдор (по 0,05-0,1 г 2 рази на день, 2-3 тижнi). У випадку прогресуючої короткозоростi високого ступеня i за наявностi хорiоретинальних ускладнень призначають гiпексин (по 0,125-0,05 3 рази на день, 1 мiсяць), трентал усередину (по 0,05 1,0 г З рази на день, 1 мiсяць) або парабульбарно (по 0,5-1,0 мл 2% розчину, 10-15 iн”єкцiй). За наявностi хорiоретинальних ускладнень рекомендуються АТФ (пiд кон’юнктиву чи парабульбарно по 2 мл 0,2% розчину, 10-12 iн’єкцiй), рибофлавiн (по 0,002-0,005 мл З рази на день, 1 мiсяць). У випадках ускладненої короткозоростi обережно застосовують тканиннi препарати:

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13