Морфофункціональна характеристика органа зору у дітей різного віку та її патологія - Вона виникає внаслiдок змiни положення очних яблук у ранньому дитинствi й створенн...

Дипломна робота - Морфофункціональна характеристика органа зору у дітей різного віку та її патологія

Вона виникає внаслiдок змiни положення очних яблук у ранньому дитинствi й створення на цьому грунтi нових рефлекторних аномальних зв’язкiв, якi дають змогу функцiонувати сiткiвцi обох очей. Раннiй розвиток косоокостi сприяє виникненню тяжкої АКС, яка важко пiддаєтъся лiкуванню. Для своєчасної i правильної дiагностики причин, якi можуть призвести до косоокостi, а також встановлення характеру виявленої косоокостi визначення рацiональної тактики лiкування потрiбно детально збирати анамнез. Слiд з’ясувати всi особливостi перебiгу вагiтностi i пологiв у матерi, перенесенi тяжкi захворювання, вік, в якому виникли першi ознаки косоокостi характер попереднього лiкування. Проводять нове офтальмологiчне обстеження. На пiдстанi отриманих показникiв об’єктивного дослiдження рефракцiї (скiаскопія, рефрактометрiя в умовах медикаментозного паралiчу акомодацiї) визначають гостроту зору з корекцією [33].
За наявностi у дитини амблiопiї фiксацiю амблiотичного ока перевiряють за допомогою великого безрефлексного електроофтальмоскопа та iнших препаратiв.
Л i к у в а н н я має бути спрямоване на забезпечення вiльного положення ока i вiдновлення стiйкого бiнокулярного зору. Профiлактика iнфекцiйних хвороб, дотримання режиму зорового навантаження, правильне освітлення робочого мiсця, добра якiсть iграшок є важливими умовами лiкування.
Обов’язковим є визначення гостроти зору i рефракцiї, за потреби, їх рання правильна корекцiя, тому що акомодацiйна косоокiсть виникає у першi два роки життя i досягає максимуму до 3—4 рокiв. Корекцiя аметропiї, особливо гiперметропiї, рекомендується на першому роцi життя дитини.
Якщо виявлено аметропiю, потрiбно проводити термiнове лiкування. Одним iз найпоширенiших методiв лiкування амблiопiї є виключення з акту зору ока, яке краще бачить, протягом багатьох мiсяцiв з перiодичним контролюванням зору обох очей через можливий розвиток амблiопiї виключеного ока. За умови ефективностi цього методу лiкування зiр покращується вже у першi тижнi. Іншi умови лiкування амблiопiй це одночасне тренування амблiотичного ока з допомогою рiзних видiв зорового навантаження обведення контурiв картин, розкладення (за кольором, формою) дрiбної мозайки, сортування рiзних сортiв крупiв тощо.
Iснують рiзнi методи лiкування при амблiопiї. Одним iз них є ексцентрична фiксацiя, яка полягає в активному стимулюваннi свiтлом (300 лк) жовтої плями з одночасним захистом периферiї сiткiвки, включаючи зону прицентральної фiксацiї, вiд впливу свiтла. Пiсля засвiтлення проводять вправи на оптотипах. Якщо лiкування ефективне, їх починають добре вiдрiзняти, що свiдчить про наявнiсть центральної фіксації [35].
Якщо кут вiдхилення ока значний, лiкування дiтей з амблiопiєю є малоефективним. У таких випадках девiацiю треба зменшити хiрургiчним шляхом. Надалi лiкування проводять на спецiалъних апаратах.
Для ефективностi лiкування потрiбний розвиток нормальної кореспонденцiї сiткiвки. Для цього пригнiчують функцiю псевдомакули, збуджують функцiю жовтої плями i встановлюють мiж макулами обох очей нормальний взаємозв’язок.
Нормальна кореспонденцiя сiткiвки виникає iнодi у дiтей в процесi носiння окулярiв або вiдразу пiсля операцiї. Найкращим апаратом для лiкування аномалъної кореспонденцiї сiткiвки є синоптофор.
Комплекс вправ, який застосовують у передоперацiйному перiодi, дає змогу пiдвищити гостроту зору ока, яке вiдхиляється, розвинути рухливість ока, встановити за допомогою окулярiв спiввiдношення мiж акомодацiєю i конвергенцiєю. Якщо всi цi заходи не усувають косоокостi, потрiбне оперативне втручання.
Хiрургiчний етап лiкування спiвдружньої косоокостi бiльшiсть офтальмологiв рекомендує здiйснювати в 3-5-рiчному вiцi, проте лише пiсля активного i тривалого консервативного лiкування. Найкращий ефект досягається пiсля комбiнованих операцiй за С. В. Аветисовим.
Для розвитку бiнокулярного зору пiд впливом лiкування потрiбно в середньому 2-3 роки. Цi термiни залежать вiд таких чинникiв як характер i форма косоокостi , первинна величина кута вiдхилення ока i вихiдна госрота зору, вiк, у якому виникла косоокiсть, i давнiсть, загальний стан дитини i спадковi чинники, правильнiсть й активнiсть iндивiдуального лiкування.
Ортоптичне лiкування здiйснюють на рiзних апаратах. Найпростiшим з них є стереоскоп iз дзеркалом, найзручнiшим i досконалим - синоптофор.
Профiлактика косоокостi є реальним завданням. Робота в цьому напрямi проводиться в дитячих консультацiях, дошкiльних закладах i школах.
Усi медичнi працiвники i матерi повиннi знати, що рух очей у дитини неокординований лише до 2 мiсяцiв життя. Пiзнiше очi поступово набувають правильного положення i завдяки фіксації рух очей є поєднаним. Якщо цього не спостерiгається, то стан очей є патологiчним. Конче потрiбно також проводити обстеження стану центральної нервової системи. Батьки мають знати, що iграшки не можна пiдвiшувати на близькiй вiдстанi вiд очей, тому що це спричиняє напруження акомодацiї i конвергенцiї та може сприяти розвитковi косокостi. Враховуючи роль рефракцiї у розвитку косоокостi, потрiбна перевiрка її окулiстом (скiаскопiя пiсля циклоплегiї у всiх дiтей протягом першого року життя). Коригувальнi окуляри (з урахуванням вiкової рефракцiї ) можна носити дитинi на 8- 10 му мiсяцi життя. Це запобiгає розвитковi косоокостi й амблiопiї. Важливо запам”ятати про спадкову схильнiсть до розвитку косоокостi. Тому обстеження дітей, батьки яких мають ту чи iншу аметропiю або косоокiсть, потрiбно проводити в першу чергу.
Ефективнiсть профiлактики i лiкування при косоокостi часто залежить вiд ставлення дитини (а також батькiв, педагогiв i медичних працiвникiв) до всiх їх етапiв i засобiв (огляди лікарем, режим харчування, вiдпочинку i занять, носіння окулярiв), вiд умiння заохотити дитину, пiдтримати в неї бажання вилiкуватись.

3.5. Кольоросприйняття та його особливості

Сучаснi мiкроелектроднi дослiдження показали, що у колiрному зорi, iснують “червоно—зеленi” нейрони, в яких виникає гiперполяризацiя, коли його рецептивне поле освiтлюється короткохвильовим свiтлом у дiапазонi 400-600 нм, а при освiтленнi свiтлом довжиною хвилi понад 600 нм виникає деполяризацiя мембрани.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13