Чи можуть інші фірми, держави і приватні особи на такому ПЗ заробляти гроші? Так: фірми (а як буде видно нижче – і держустанови), які розповсюджують таке ПЗ, отримують прибуток од продажу оформлених версій, підтримки користувачів, оформлення і перекладу (локалізації) документації, консультацій, а за необхідності — випуску на загальнодоступній основі своїх спеціалізованих версій. Проте користувач завжди може безкоштовно і самостійно завантажити з Інтернет і встановити таке ПЗ на своєму комп’ютері — при цьому він автоматично одержить беззастережне право на використання такого ПЗ.

Таким чином Open Software ( “OpenSource”, Відкрите, або ж Вільне програмне забезпечення) – створює якісну і загальнодоступну альтернативу комерційному ПЗ. Лише надавши громадянам можливості користування такою альтернативою – можна вводити жорсткі санкції за використання неліцензійних копій комерційного програмного забезпечення.

За допомогою OpenSource типів ліцензій не тільки будь-яка держава, але і будь-яка фірма може одержати як операційну систему, так і повний набір офісних та інших програм (сучасний список тільки найпопулярніших пакетів для вільного розповсюдження клонів ОС UNIX нараховує тисячі найменувань, серед яких – програми обробки графіки, звуку та відео, тривимірної анімації, бізнес-ПЗ тощо). Отримати все це можна не тільки в “готовому вигляді”, але й у вигляді висхідних (оригінальних) програмних кодів, а відтак і модифікувати ці коди у відповідності із власними потребами (приміром, для перекладу програми національною мовою, або підготовки операційної системи підвищеного рівня безпеки для державних закладів). Зауважте, що все це ПЗ повністю підконтрольне і “прогнозоване”, а розвивається – більш швидкими темпами (хоча й хаотичніше), ніж комерційне ПЗ.

Особливо важливо те, що за форматами файлів (фрагментів інформації, що зберігаються внаслідок обробки) — ПЗ з відкритим кодом практично повністю сумісне не тільки з ПЗ од “Microsoft”, але й з найперспективнішими міжнародними стандартами взагалі, що забезпечує сумісність з усією базою документів, розробленою раніше.

Не можна сказати, щоб все це взагалі нічого не коштувало: приміром, щоб завантажити з Інтернет повний інсталяційний диск з Відкритим ПЗ місткістю в 680 мегабайт — потрібно щонайменше сплатити за час з’єднання з мережею найближчому провайдерові (і це також є один з економічних механізмів, що підтримує феномен існування вільно розповсюджуваного програмного забезпечення). Проте ці витрати на кілька порядків нижчі, ніж витрати, котрі передбачає використання комерційного ПЗ — і стають ще нижчими, якщо поставити процес виробництва Відкритого ПЗ на конвеєр, що й пропонується зробити негайно.

Можливо також застосування широкого спектру "паліативних" засобів. Наприклад, якщо від комерційних операційних систем на даний момент можна відмовитися не всюди — то від комерційних офісних пакетів (як Microsoft Office) – можна позбавитися повністю, бо вже випущені повнофункціональні аналоги у світі Відкритого ПЗ для всіх наявних операційних систем.

Одна заміна офісних програм у держсекторі на продукти OpenSource – надала б країні десятки мільйонів доларів річної економії за умови цілком легального статусу і зняття клейма "інтелектуального пірата" як національної проблеми…

V. Міжнародний досвід.

Важливим аспектом у справі розповсюдження OpenSourse є міжнародні прецеденти. Поставлена у таке ж становище, в якому сьогодні перебуває Україна, КНР вже більше року як оголосила про централізованій перехід на ПЗ на основі вільно розповсюджуваних версій Linux у всіх державних закладах (див. наприклад “Linux to be Official OS of People's Republic of China”, Wednesday November 10, @07:59PM на ); тим самим шляхом йдуть уряди північних країн Європи, Франції та Німеччини (“World Govs Choose Linux For Security & More”, Wednesday November 10, @07:59PM ), багато в чому — і Росії. В останні тижні схоже рішення було прийнято на урядовому рівні у Великобританії. Логіка дій урядів цих провідних країн світу цілком прозора і зрозуміла в усьому спектрі аргументів — од міркувань про державну безпеку до реального забезпечення вільного і демократичного доступу до результатів інформатизації усіх прошарків і категорій громадян. Більше того: в самих США на вільне ПЗ перейшли такі структури, як ВМФ та NASA…

Українці (принаймні “офіційні українці”) поки не зробили майже нічого в цьому аспекті: біля 3 років тому в Україні за протекції одного з провайдерів розпочали були розробку відпоівдних операційної системи — “KSI” та “BlackCat Linux” – але згодом проект було забуто, а частина розробників емігрувала, перейшовши до кількох міжнародних проектів під егідою Open Source. Багато було розмов про національну ОС і з боку наших спецслужб — але справа знову закінчилися самими розмовами, бо вони не володіли і не володіють достатнім штатом професійних програмістів, а розробники з спільноти OpenSource з очевидних причин базової вимоги відкритості всіх розробок – не можуть і не зможуть працювати “під ковпаком” будь-якої спецслужби.88 За нашими даними створювався такий казус: спецслужби вимагали інтегрувати до коду операційної системи “лазівку”, але тоді необхідно було закрити початковий код від вільного розповсюдження і тим