Наприклад, в питаннях усунення адмініс-тративних та регуляторних бар'єрів, не див-лячись на значне сприяння з боку проектів US AID, виконавча влада та місцеве самовря-дування не демонструють послідовності. Ще у 2001 році було розроблено пакети регуля-торних актів, які сприяють вирішенню про-блеми зарегульованості підприємницької ді-яльності. За виключенням окремих міст, ці пакети не були запроваджені саме через па-сивність місцевої влади, яка в свою чергу не може втрачати можливості наповнення бюд-жетів за рахунок дрібних підприємців. В цьо-му контексті варто забезпечити тіснішу спів-працю Державної служби зайнятості на та Державного комітету з питань підприємниц-тва та регуляторної політики.

2.2Особливості приєднання нових членів до ЄС

ОСНОВНІ СКЛАДОВІ КРИТЕРІЇВ ВСТУПУ ДО ЄС

Перша група критеріїв (політичні)

· забезпечення свободи парламентських, президентських виборів і виборів до місцевих органів влади;

створення та розширення діяльності демократичних інституцій, неурядових організацій, незалежних засобів масової інформації;

· прийняття законодавства, що надійно захищає права меншин, і створення відповідних установ;

посилення боротьби з організованою злочинністю та корупцією;

вирішення питань правового забезпечення та посилення спроможності боротьби з відмиванням коштів;

· створення надійно діючих інститутів у сфері юстиції і внутрішіх справ;

здійснення заходів з протидії дискримінації у всіх сферах суспільного життя;

гарантії незалежності судової влади, покращання функціонування судів;

захист особистих свобод.

Друга група критеріїв (економічні)

o макроекономічна стабільність;

здійснення адміністративної реформи та структурних реформ;

наявність ринкових інститутів;

лібералізація торговельного режиму;

відповідне правове забезпечення ринкових перетворень;

поліпшення умов конкуренції;

створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності;

створення сприятливого інвестиційного клімату;

підвищення кваліфікації робочої сили;

поліпшення структури та диверсифікація експорту;

здійснення промислової політики, спрямованої на зниження матеріало- та енергоємності виробництва.

Третя група критеріїв ("членські")

· визнання, прийняття, виконання та правове застосування аcquis commипаutaire - "спільного доробку" ЄС, тобто сукупності правових документів, напрацьованих Співтовариствами (договори, постанови, директиви та інші акти).

Досягнення "членських" критеріїв — ключовий аспект підготовки до членства в ЄС. Вимагає не лише включення національного законодавства, але й забезпечення йото дієвого застосування через відповідним чином пристосовані адміністративні та судові структури.

Копенгагенські критерії у загальних рисах визначають вимоги до країн - кандидатів; і поділяються на три групи: економічні, політичні та "членські". Чіткої конкретизації, що саме включає в себе кожен із критеріїв у зведеному вигляді, документи ЄС не містять. Водночас, аналіз вимог до країн-капдидатів дозволяє скласти уявлення про основні складові кожної групи критеріїв ("Критерії вступу до ЄС").

Крім того, існують п'ять так званих критеріїв конвергенції (зближення), виконання яких дає країнам право вступу до економічного та валютного союзу. Вони стосуються цінової стабільності, дефіциту бюджету, державного боргу, стабільності національної валюти та відсоткових ставок.

КРИТЕРІЇ КОНВЕРГЕНЦІЇ (ЗБЛИЖЕННЯ)

· відношення державного дефіциту до ПСП не повинне перевищувати 3%;

відношення державного боргу до ВВП не повинно перевищувати 60%;

достатній рівень стабільності цін і сталість середніх темпів інфляції (цей рівень не повинен перевищувати три кращих показники країн-членів більше, ніж на 1,5%);

довгострокова номінальна відсоткова ставка не повинна перевищувати три кращих показники стабільності цін країн-членів більше, ніж на 2%;

протягом щонайменше двох років і без значного напруження з боку відповідної країни нормальне відхилення величини обмінного курсу національної валюти не повинне виходити за граничні значення, передбачені механізмом обмінного курсу країн-членів ЄС.

Слід зазначити, що до нових країн-кандидатів вимоги виконання критеріїв вступу значно жорсткіші, ніж це було в межах попередніх етапів розширення. Крім того, перелік основних критеріїв може доповнюватися ЄС у ході переговорів з країнами-кандидатами.

Механізми розширення ЄС

У грудні 1997р. на самміті в Люксембурзі Європейська Рада прийняла ряд рішень, що відкрили можливість подальшого розширення ЄС. Були визначені наступні механізми розширення:

· Європейська Конференція - багатостороння структура, шо об'єднує 10 центрально-європейських країн, Кіпр і Туреччину (вперше зібралася 12 березня І998р. в Лондоні);

Процес вступу, що включає 10 центрально-європейських країн і Кіпр (розпочатий 30 березня 1998р.);

Переговори про вступ, відкриті 31 березня 1998р. з шістьма країнами: Естонією, Кіпром, Польщею, Словенією, Угорщиною і Чехією.

У грудні 1999р., на самміті в Гельсінкї Європейська Рада вирішила розпочати переговори про вступ ще з шістьма країнами - кандидатами: Болгарією, Латвією, Литвою, Мальтою21, Румунією і Словаччиною. У процесі переговорів про вступ визначаються умови, на яких кожен кандидат може приєднатися до ЄС, та терміни прийняття, Імплементації і правового впровадження асquis. В окремих випадках можливе врахування перехідних заходів, але вони мають бути чітко визначеними за змістом і тривалістю.

Згідно з головними переговорними принципами, прийнятими на засіданні Європейської Ради у Люксембурзі й підтвердженими на Гельсінській Європейській Раді, кожна країна-кандидат діє за окремим графіком і може бути прийнята до ЄС настільки швидко, наскільки швидко вона досягне відповідності критеріям вступу та членським зобов'язанням.

Переговори відбуваються у формі серії двосторонніх конференцій між країнами-членами та кожною з країн-кандидатів за кожним із 31 розділів.

Мальта, яка “заморозила" свою заявку про вступ у 1996р., відновила її у жовтні 1998р. і таким чином приєдналася до зазначених вище механізмів розширення

Така ситуація навіть спровокувала певну конкуренцію між країн а під-кандидатами за приєднання до ЄС в найближчі терміни, що дасть їм змогу брати участь у визначенні умов і механізмів вступу до ЄС країн наступних "хвиль" розширення.

Успіх у переговорному процесі оцінюється кількістю завершених розділів, відповідно до плану пріоритетів (таблиця "Стан переговорів про вступ з країнами-кандидатами"). На другу половину 2001р. пріоритетними для обговорення визначено наступні розділи: конкурентна політика, транспортна