політика, енергетика, податкова політика, митний союз, сільське господарство (включаючи ветеринарні, фітосанітарні питання та рибоохорону) юстиція і внутрішні справи, фінансовий контроль23.)
Пріоритетними для розгляду в, першій половині 2002 р. будуть питання з інших розділів, з яких ще не вироблені спільні позиції (зокрема — з перехідних заходів). Планується завершення переговорів з найбільш складних проблем, шо стосуються сільського господарства, регіональної політики, бюджетних асигнувань, інституційних та інших питань. Завершення переговорного процесу ускладнюється наявністю великої кількості перехідних заходів, які пропонують країни-кандидати. При цьому, існус жорстка позиція Європейського Союзу про неприйнятність вимог стосовно заходів, що торкаються базових питань. Відтак, фінальний етап переговорного процесу буде найбільш складним.
Результати переговорів будуть включені до проекту договору про вступ кожної країни-кандидата. Цей договір має бути поданий Європейській Раді для схвалення та до Європейського Парламенту - для надання згоди.
Після підпису, договір про вступ подається до країн-членів ЄС і країн-кандидатів для ратифікації та прийняття ними рішення про вступ, за необхідністю через процедуру референдуму. Лише після успішного здійснення усієї цієї процедури та набуття договором чинності країна-кандидат стає повноправним членом Європейського Союзу. За оцінками фахівців, процес ратифікації триватиме приблизно два роки.
Проблеми, які необхідно розглянути в цей час, включають, наприклад, належне виконання та правове впровадження законодавства щодо державної допомоги; забезпечення морської безпеки; внутрішній газовий ринок і ринок електроенергії; забезпечення ядерної безпеки; митний кодекс; ПДВ;акцизний збір; питання візової політики, вимоги Шенгенських угод і т.ін.
Європейська Комісія вже зареєструвала більше 500 вимог країн-кандидат і в щодо перехідних заходів, включаючи понад 340 — у сільському господарстві.
На засіданні Європейської Ради в Гельсінкі в грудні 1999р. було заявлено, що ЄС інституційно має бути готовим до прийняття нових членів з кінця 2002р., за умови їх готовності виконати зобов'язання для членства та успішного завершення переговорного процесу. Таким чином, приєднання нових членів до ЄС з виконанням усіх формальних процедур можна очікувати: восени 2004р.
В декларації за результатами Лаекенського самміту ЄС (14-15 грудня 2001р.) планується затвердити позицію з порядку денного для дебатів про майбутнє Європи, методи та розклад процесу розширення25. На сьогодні можна окреслити два можливих сценарії найближчою розширення Європейського Союзу.
Сценарій 1. ЄС приймає політичне рішення та включає до "першої хвилі" максимальну кількість країн-кандидатів, навіть таких, що на момент вступу не будуть повною мірою відповідати всім критеріям приєднання. В такому разі, до "першої хвилі" розширення можуть бути включені Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія та Угорщина. Цей сценарій є досить, малоймовірним — з огляду на об'єктивні показники відповідності критеріям членства країн-кандидатів і необхідність складної процедури затвердження рішення на національному рівні країн-членів ЄС та прийняття рішення країнами ЄС консенсусом. Крім того, такий розвиток подій може призвести до появи в рамках формально єдиного ЄС відносно відокремлених зон "різношвидкісної" інтеграції, що навряд чи буде сприятливим чинником ефективного розвитку ЄС як єдиного утворення.
Сценарій 2. Ухвалюється рішення про прийняття до ЄС у рамках "першої хвилі" Естонії, Мальти, Польщі, Словенії, Чехії та Угоршини. Такий сценарій є більш ймовірним, якщо врахувати: перебіг переговорного процесу країн-кандидатів з виконання критеріїв вступу; геополітичні чинники: позиції національних еліт країн ЄС; макроекономічні, демографічні та інші показники. Теоретично, до цієї групи може приєднатися і Кіпр. Проте, прийняття відповідного рішення буде ускладнюватися неврегульованістю ситуації з турецькою меншиною і територіального питання.
Таким чином, проведений аналіз засвідчує, що, навіть за умови прийняття Євросоюзом політичного рішення про приєднання країн Центральної Європи, процес від підписання угод про асоціацію до прийняття кандидатів до ЄС триватиме в середньому близько 11 років. На сьогодні країни-кандидати ще не закінчили переговорного процесу з ЄС про вступ, немає і відповіді на питання, які країни та на яких остаточних умовах увійдуть до "першої хвилі".
Водночас, сьогодні не стоїть політичне питання, бути чи не бути найближчими роками новому етапу розширення ЄС. Вже визначені попередні часові орієнтири та пріоритетні проблеми. В грудні 2001р. планується затвердити позицію з порядку денного для дебатів про майбутнє Європи, методи та розклад процесу розширення.
Очевидно, що до "першої хвилі" не потраплять усі країни-кандидати. Проте, не викликає сумніву, що до 2004р. до Євросоюзу приєднаються окремі держави, які межують з Україною. А це створить нову ситуацію безпосереднього сусідства України з ЄС, шо може мати для неї важливі наслідки - як позитивні, так і негативні.
2.3 Аналіз наближення України до ЄС в контексті наближення європейської інтеграції.
Поетапне приєднання десяти нових держав-членів у 2004 р., а від початку 2007 р. - Болгарії та Румунії, завершило важливий етап розширення “великої Європи” на Схід. Інвестиційний потенціал, динамічне економічне зростання та більш дешева робоча сила нових членів ЄС сприяли посиленню потенціалу економічного зростання розширеного ЄС, як відповіді на зростаючий тиск на світових ринках з боку Китаю та Індії.
Нарощення економічного співробітництва із країнами ЄС залишається ключовим стратегічним пріоритетом зовнішньоекономічного розвитку України, реалізація якого є перспективним продовженням діалогу між Україною та ЄС у прагматизації двосторонніх взаємовідносин. Йдеться про переведення відносин між Україною і ЄС від засад сусідства до принципів економічної інтеграції та розширення економічного співробітництва через перспективне створення зони вільної торгівлі.
Із розширенням ЄС на Схід, Україна покладала значні сподівання на “прорив” в економічному співробітництві, зокрема у нарощенні торговельного співробітництва та інвестиційної кооперації. Разом із тим, потенціал співпраці України з ЄС за підсумками трьох років залишається значною мірою нереалізованим.
Зовнішньоторговельне співробітництво України з ЄС в