заслугою зороастризму є те, що це перша гостро виражена дуалістична релігія, в основі якої лежить уявлення про протиборство добра і зла.

Пантеон богів у релігії Авести.

Як ми бачили вище, саме ідея про “сім божеств” і стала головним новаторством вчення Зороастра, хоча їх основою були старі уявлення про походження світу. Спочатку Ахура-Мазда створив за допомогою Святого Духа (Спента-Майнью) шість нижчих божеств, які Зороастр побачив у своєму першому видінні. І разом з Ахура-Маздою вони створили ті сім творінь, які утворили світ.

Ці шість великих божеств, в свою чергу, викликали до життя інші благі божества, які були добрими богами і шанувалися ще в древньоіранському пантеоні. Всі ці божества, згідно вчення Зороастра, в тій чи іншій мірі є еманаціями самого Ахура-Мазди і, перебуваючи під його началом, прагнуть співдіяти творінню добра і знищенню зла. В зороастризмі вони називаються Язата (достойний поклоніння) чи Амеша-Спента – “Безсмертний Святий”.

Одним із найбільш важливих висловів в одкровенні Зороастра є ключове слово “спента”, що використовується у відношенні до Ахура-Мазди і всіх його творінь. В самій своїй основі воно означало “той, що володіє силою”, а в відношенню до благих божеств – “допомога, що володіє силою”.

Найчастіше поняття “спента” належить головним чином до шести великих божеств першого видіння пророка, а інші, менші божества, іменуються просто – “Язата”. Поняття про шість Безсмертних святих істотне для вчення Зороастра, воно має вагомі духовні та етнічні якості чи атрибути самого Ахура-Мазди і можуть, зі своєї сторони, наділити ними людей. Для кожної людини, в тому числі і для самого пророка, Безсмертним святим, що вказує шлях до інших, є Воху-Мана (“Благий помисел”). Найближчий його

Союзник – це Аша-Вахішта (“Найкраща праведність”), божество, що відображає могутній закон істини-аша. Потім ідуть Спента-Армаіті (“Святе благочесття”) і Хшатра-Ваірйа (“Бажана влада”), що уособлює собою силу,

яку кожна людина проявити, прагнучи до праведного життя. Заключна пара – це Хаурватат (“Цілісність”) і Амеретат (“Безсмертя”). Вони дарують вічне життя і процвітання.

Ці божественні якості були виділені, а потім їм молились і вшановували як окремих богів, що характерно ще і для язичницької іранської релігії, де Мітра був оточений божествами Дружби, Послуху, Справедливості, Доблесті, Божественної благодаті. Тому і не дивно, що в Гатах відбувалося таке ж об’єднання семи Амеша-Спента з сімома творіннями, як і в давньоіранській релігії. Так, Хшатра-Ваірйа став володарем небес з каменю, які захищають землю. Розташована знизу земля належить Спента-Армаїті. Вода – це творіння Хаурватат, а рослини відносяться до Амеретат. Воху-Мана є повелителем смиренної та милосердної корови, яка була символом добра у іранців. Вогонь, який пронизує всі інші творіння, а завдяки сонцю керує зміною пір року, знаходиться під опікою Аша-Вахішта. Людина з її розумом і правом вибору належить Ахура-Мазді. Крім того, Армаіті була опікункою жінок, а Хшатра – покровителем чоловіків.

Людина повинна не тільки піклуватися про ці творіння, а й слідкувати за власним фізичним та моральним здоров’ям, а також турбуватися про своїх ближніх, тому що кожний з них є творінням бога. Зороастр дав послідовникам особливий моральний закон – жити у відповідності з благою думкою, з благим словом і благим ділом. Таким чином, вчення семи Амеша-Спента і семи творінь зобов’язувало до глибокого почуття відповідальності за навколишній світ.

Цікаво простежити і зороастрійську концепцію створення світу, що визначає існування світу протягом 12000 років. Розвиток світу поділяється на чотири періоди, по 3000 років кожний.

Перший період – це передіснування речей та ідей, коли Ахура-Мазда створює ідеальний світ абстрактних понять, коли в стадії небесного утвору

Вже існували прообрази всього, що пізніше було створено на землі. Цей стан названий “менок” (“невидимий, духовний”).

Другим періодом вважається створення світу. Ахура-Мазда створює небо, зірки, місяць і сонце. За сферою сонця знаходиться житло самого бога Ахура-Мазди. Однак в цей час проти нього починає діяти Ангра-майнью. Він входить в космос і створює планети та комети, які не підкоряються рі?БIЙ?ї???[1]

ћсћс??Йиф[1]??^? ]???HЂИ???????8?,?d??т??"???ззз?[1]??????$???€?i?ззззз?є рухатись: потекли ріки, рухаються небесні тіла і т. д.

Третій період охоплює роки до появи Зороастра і час його проповідництва. У цей період діють міфологічні герої Авести, відомі і за давньоіранським епосом: це “Йіма сяючий”, цар золотого століття; Віштаспа, що був заступником Зороастра.1 Саме в цей період Заратуштра одержує одкровення. А людство дізнається, що воно разом з добрими богами має перемогти зло і зробити світ досконалим – яким його замислив Ахура-Мазда.

Четвертий період триває 3000 років після Заратуштри, коли на кожну 1000 років повинні будуть прийти три рятівники. Наприкінці останнього періоду з’явиться спаситель Саошьянт (він, як і два попередні рятівники, вважається сином Зороастра), який і вирішить долю людства та світу. Він воскресить мертвих, переможе Ангра-майнью. Після цього настане очищення світу “потоком розплавленого металу”, а усе, що залишається після цього, “знаходить життя вічне”.

Етичні принципи зороастризму в аспекті вчення про смерть та