У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





з інтересами оточуючих. І, нарешті, розгляд негативних впливів на функціонування інформаційних технологій. Ще й на сьогодні до кінця не з'ясовані всі причини чорнобильської катастрофи, лишилися сумніви в тому, що вона - результат неправильної роботи певної керуючої системи.
Наслідки технологічно неправильної роботи розподільчих систем керування енергоресурсами країни, транспортом - повітряним, наземним - відомі. Наприклад, помилки у функціонуванні інформаційних технологій для діагностики захворювань у медицині призведуть до важких наслідків для населення країни.
Звернемо увагу і на проблеми несанкціонованого поширення інформації, названі захистом інформації. Це питання детально пророблялося в Україні. Ряд авторів розробили деякі проблеми захисту персональних даних і запропонували вважати їх невід'ємною власністю кожної людини з дня народження. Отже, людина має виняткове право розпоряджатися своїми персональними даними, на неї поширюються й інші правові наслідки.
Проблема інформаційної безпеки сьогодні - одна з найактуальніших, зважаючи на те, що ми входимо в інформаційне співтовариство. Багато хто вважає несвоєчасним розробляти інформаційну безпеку, будувати повітряні замки саме в такий час, коли шахтарям не платять заробітну плату. Але ж проблема невиплати зарплати також має відношення до інформаційної безпеки. Відомо, що свого часу шахтарям нібито виплатили зарплату, однак грошей вони не одержали. За умов правильного функціонування інформаційної системи держави та вжиття відповідних заходів щодо своєчасного і правильного протоколювання всіх грошових трансляцій можна протягом кількох годин з'ясувати місцезнаходження цих грошей і вчасно виплатити їх гірникам.
Незважаючи на те, що в державі є безліч не менш нагальних проблем, які потрібно вирішувати вже сьогодні, питання інформаційної безпеки не можна лишати поза увагою. Необхідно розробляти методологічні, теоретичні і практичні основи цієї безпеки. Адже майже усі взаємовідносини між суб'єктами інформаційного суспільства грунтуватимуться на споживанні й обміні інформацією. А в цьому випадку питання інформаційної безпеки стає превалюючим.

Ю.М. Канигін.
Я брав участь практично у всіх комісіях з питань інформатизації, починаючи ще з 80-х років. Але на цих засіданнях не обговорювалося питання про сутність інформаційної безпеки. Розроблялися конкретні схеми інформатизації, акцентувалася увага на технічному боці цього питання.
Проблема інформаційної безпеки виникла раніше, ніж сама інформатизація. Можна пригадати відому крилату фразу: "О злые языки! - они страшнее пистолета". Потрібно розглядати це питання в технологічному плані, адже багато проблем виходять за рамки інформаційної безпеки. Назва "круглого столу", як на мене, не дуже вдала. Можна привести аналогію. Автомобілізація. Її мета - не безпека від транспорту, а забезпечення автомобілями населення країни. Транспортна безпека - уже похідна проблема. Головне, глобальне завдання - створити інформаційний комфорт для особистості, держави, організації і нації.
Такі методологічні тонкощі дають можливість краще розглянути проблему. Адже від формулювання і визначення завдання багато в чому залежить його вирішення. Це дає змогу зробити системний аналіз. Можна навести як приклад вирішення проблеми автомобілізації в США. Є система: певна ширина доріг, означена швидкість, певна кількість загиблих. Треба до мінімуму скоротити кількість загиблих. Як? Розширити дороги, зменшити дозволену швидкість, знайти, одне слово, якийсь оптимальний варіант.
Так само і в розглянутому питанні. Слід розуміти, що інформатизація суспільства, створення інформаційного комфорту неминуче ведуть до нової смуги ризику для особистості, держави. Це більш широка постановка питання про безпеку, що дає змогу розширити діапазон рішень.
Я вважаю, що соціальна інформатика - це наука про напрацювання інформаційного ресурсу, його накопичення, збереження, поширення і використання з соціальною метою. Тому питання про сутність інформаційного ресурсу - принципове питання. Я не згодний з тезою про те, що інформація суб'єктивна. Інформація - об'єктивно-суб'єктивна категорія. Інформаційна наповненість повідомлення залежить від джерела, каналу і того, хто його приймає. Волосинка на капелюсі Ватсона для Холмса мала величезну інформативну значимість, а для інших нічого не важила. Необхідно відійти від традиційного поділу на об'єктивність і суб'єктивність. Тому інформаційний ресурс є теж відносним. Якщо його подано англійською мовою - для мене це не має ніякого значення, тому що не знаю мови. Але якщо ви розумієте по-англійськи - для вас це ресурс. Тому питання доробки і витрати додаткових грошей, якщо говорити про ресурс, є питанням використання його, а не його загальною сутністю. Інформаційний ресурс - це ресурс, незалежно від того, скільки в нього вкладається. Хтось вкладає, хтось може брати.
Необхідно також розпочати розробку соціальної інформатики як цілісної фундаментальної дисципліни. В Україні є певні досягнення в розробці технічної інформатики, Київ - один з великих центрів розробки технологічних аспектів інформатики. Соціальна інформатика не розвивається. Тому я вважаю неправильною політику Інституту кібернетики НАН України, в якій надавалася перевага техніці. У Москві є кафедри соціальної інформатики, колективи Інституту інформатики, які розробляють не соціальні аспекти, не застосування їх у суспільстві, а соціальну інформатику як цілісну дисципліну. Переорієнтувавшись, можна визначитися в сутності інформаційного ресурсу, в питаннях інформаційного комфорту й інформаційної безпеки.

А.Ф. Гуцал.
Для більшості немає потреби замислюватися над тим, що таке інформація. Ми вступили в епоху, коли зміст інформації розкривається сам по собі. Можна давати десятки, сотні визначень, суть від цього не зміниться. Ми вже живемо в інформаційно-технологічному світі. У ньому можна виділити дві компоненти. По-перше, саме інформаційне середовище як певну систему, що самоорганізовується. По-друге, наявність у цьому середовищі деяких свідомих цілеспрямованих впливів. Якщо дотримуватися точки зору держави, то питання, повинна держава щось робити чи ні, для системи, що самоорганізовується, не
Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29