Курсова робота - Інформаційна безпека України
84

існує. Але виділяти цілеспрямовану складову в зазначеному середовищі вона зобов'язана, щоб мати можливість відстежувати, ідентифікувати цілеспрямовані впливи, що йдуть на ті або інші інститути держави, суспільство або на конкретну людину.
У питаннях влади необхідно розрізняти три компоненти: інформаційну, структурну або інституціональну та вольові силові питання. Кожна держава має певну їх пропорцію. Так, стосовно інформаційної насиченості Україну не можна порівнювати з Америкою або Європою, як і останню - з Америкою або Японією. І одне з найсерйозніших теоретичних і практичних питань - зіставлення української соціокультурної матриці з переліченими трьома компонентами, визначення того, наскільки ми готові жити в цьому інформаційному потоці.
Україна з труднощами завойовує інформаційний простір. Але не слід робити з цього трагедію. Ми повинні проаналізувати всі недоробки у цій сфері і вжити конкретних заходів.
Останні вибори до Верховної Ради визначили ступінь піддатливості населення інформаційним впливам. Кліпи, гасла, фрази, тексти не мають бажаного ефекту, на людей впливає щось інше. Іміджмейкери зрозуміли, що Україна в цьому відношенні - навіть не Росія. Жити в інформаційному світі ми зобов'язані, зобов'язані вписатися в цю інформаційну цивілізацію. Питання полягає в тому, яким же чином це зробимо.
Один шлях досягнення цієї мети запропонував професор Панарін. Він описав падіння "залізної завіси", неприборкане зростання споживання, викликане інформаційними потоками, імітацією, що ліквідувала спроможність нації до мобілізації. Те, що ми наживали десятиліттями, сторіччями, що маємо - проїдаємо. Це також є наслідком інформаційного впливу, сприйняття населенням західної моделі поведінки. Тому варто шукати оптимальні шляхи завоювання цього інформаційного простору.
У цьому зв'язку можна говорити про два зрізи проблеми. Перший - формування нового покоління, здатного адекватно вписатися в цей новий інформаційний світ. Другий - створення інформаційної структури, яка б відповідала реаліям життя у цьому світі та в Україні, щоб вона сприймалась, а не відсторонювалася на всіх рівнях влади.

В.А. Широков.
Йшлося про створення нашого невеличкого термінологічного словника. Оскільки це проблема лексикографічна, то я хотів би додати до цього кілька слів. Згідно з методологією лексикографії, кожне слово має кілька значень. Це явище полісемії. Інформація - полісемічний термін. При обговоренні проблеми інформаційної безпеки неможливо охопити весь спектр явищ, феноменів, об'єктів, процесів, до яких причетна інформація. Тому що для цього потрібно перелічити увесь світ. Хоча ми не повинні надто обмежувати завдання, щоб разом з водою не виплеснути й дитину. Наведу приклад. Кілька років тому Конгресом США було прийнято Акт про непристойність, тобто заборону порнографії в Інтернеті. Чи має це відношення до інформаційної безпеки? Має. Проте це стосується гуманітарних проблем інформаційної безпеки. Вони не технократичні. Тому в разі спрямування інформатизації на людину потрібно такі аспекти враховувати при визначенні інформації, інформаційної безпеки.

А.О. Морозов.
У нашому інституті проводилися наукові семінари на тему сутності даних та інформації. Зараз люди першим терміном не користуються. Віктор Глушков дав таке визначення інформації: вона повинна володіти п'ятьма якостями - точністю, повнотою, сприйнятливістю, релевантністю і своєчасністю. Якщо в якійсь інформації є перелічені ознаки, то це інформація. Якщо нема, то з погляду суб'єкта споживання вона не є такою. Філософські поняття "дані", "інформація" і до сьогодні не визначені однозначно. Можливо, у цьому і є переваги того, що кожний вчений вирішує цю проблему по-своєму.
Якщо розглядати інформацію як ресурс для прийняття рішень із технологічної точки зору, то вона і є такою, але тільки не для створення чогось, а для прийняття рішень. Тому зрозуміло, що проблеми захисту інформації виникли тоді, коли людина почала приймати рішення. Почався розвиток теорії штучного інтелекту, адже основою усього є прийняття рішень. Головним стимулом для пошуків у цій галузі було бажання створити щось таке, що здатне приймати рішення на основі певної інформації.
Якщо говорити про це в контексті інформаційної безпеки, то, як уже зазначалося, є безпека для конкретної людини, суспільства і для якоїсь конкретної мети. Усе залежить від того, яке рішення ми повинні прийняти, в якій галузі має розглядатися термінологія і відповідна система інформаційного захисту людини, суспільства або об'єкта.

Ю.В. Парамонов.
Григорій Петрович Стежка звернув увагу на те, що інформаційна безпека як компонента національної безпеки держави пов'язана насамперед із соціальними проблемами в суспільстві. Я цілком поділяю цю думку. Приведу три цитати: "Високі податки - держава розпадеться"; "Для спаяної держави не існує зовнішніх ворогів"; "Якщо порушується ритуал - держава розпадеться". Цим цитатам із давньокитайської філософії - 3400 років. Якщо термін "спаяна держава" тлумачити як держава, в якій успішно і вчасно вирішуються соціальні конфлікти, то безсумнівним стає зв'язок останніх з теоретичними результатами сучасної конфліктології, а саме з уявленням соціальної структури суспільства у вигляді гермеєрівської системи (єдиний клас систем, для яких можливе вирішення конфлікту у вигляді компромісу). Іншими словами, соціальна структура "спаяної держави" повинна бути такою, що серед безлічі інтересів кожного її елемента має бути хоча б один загальний, щось на зразок "світової революції", "великої американської мрії" тощо.
Я вважаю, що методологічно найбільш виправданим є підхід до дослідження проблеми інформаційної безпеки з позицій теоретичної соціології (я маю на увазі лише ту компоненту інформаційної безпеки, яка обумовлена інформаційним впливом на соціальний об'єкт і людину, зокрема). Теоретична соціологія розглядає соціальний об'єкт як систему, що складається з двох підсистем: внутрішньої - інтереси і відношення між ними та зовнішньої -

---

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29