175 дк | Дернові неглибокі глеюваті середньо суглинкові слабокам?янисті ґрунти | 51,9 | 50,9 | 30,5 | 0,5 | 9,8 | 1,0 | 26,0 | - | -

175 ?дк | Дернові неглибокі глеюваті середньо суглинкові слабокам?янисті осушені ґрунти | 43,0 | 42,5 | 36,6 | - | - | - | - | - | -

176 гк | Дернові глибокі неоглеєні та глеюваті легкосуглинкові ґрунти | 36,6 | 36,6 | 30,0 | - | - | - | - | - | -

176 ?гк | Дернові глибокі неоглеєні та глеюваті легкосуглинкові осушені ґрунти | 36,5 | 36,5 | 36,0 | - | - | - | - | - | -

176 дк | Дернові глибокі неоглеєні та глеюваті середньо суглинкові ґрунти | 61,1 | 57,1 | 35,9 | 4,0 | 24,1 | - | - | - | -

183 д | Дерново-буроземні підзолисті поверхнево-глеюваті середньо суглинкові незмиті і слабо змиті осушені ґрунти | 74,0 | 59,3 | 24,1 | - | - | 0,8 | 20,1 | 13,9 | 18,3

184 ?дк | Дерново-буроземні опідзолені поверхнево-глеюваті середньо змиті слабокам?янисті | 38,2 | - | - | - | - | 28,9 | 10,1 | 9,3 | 9,1

185 дж | Дерново-буроземні глибокі опідзолені глеюваті середньо суглинкові середньощебенюваті | 78,7 | 75,2 | 31,6 | 3,5 | 18,1 | - | - | - | -

186 гк | Дерново-буроземні глейові легкосуглинкові слабока'мянисті ґрунти | 11,1 | 7,2 | 21,1 | - | - | - | - | 3,9 | 18,1

186 д | Дерново-буроземні глейові середньо суглинкові ґрунти | 3,4 | - | - | - | - | 1,2 | 24,2 | 2,2 | 24,2

199 'дк | Дерново-буроземні щебенюваті середньо змиті середньо суглинкові кам'янисті осушені ґрунти | 38,1 | 1,2 | 12,6 | - | - | 13,0 | 6,0 | 23,9 | 6,5

211 д | Рекультивовані середньо суглинкові ґрунти з нанесенням гумусового горизонту | 6,4 | - | - | - | - | - | - | 6,4 | 10,0

215 д | Розмиті ґрунти і виходи рихлих порід | 1,7 | - | - | - | - | - | - | 1,7 | 1,9

Всього сільськогосподарських угідь | 502,9 | 385,1 | - | 8,0 | - | 458,5 | - | 61,3 | -

РОЗДІЛ 5. Заходи з покращення родючості забруднених грунтів

Найчастіше ґрунт забруднюється таким важкими металами, як залізо, марганець, мідь, цинк, молібден, кобальт, ртуть, свинець, кадмій та ін. Вони відомі і під назвою мікроелементів, оскільки необхідні рослинам у невеликих кількостях.

У багатьох випадках важкі метали містяться у ґрунтах у незначних кількостях і не є шкідливими. Проте, концентрація їх у ґрунті може збільшуватись за рахунок вихлопних газів транспортних засобів, вивезення в поле мулу станцій очисних вод, зрошення стічними водами, відходів, залишків і викидів під час експлуатації шахт і промислових майданчиків, внесення фосфорних та органічних добрив, застосування пестицидів та ін.

Надлишок цих елементів або наявність деяких токсичних елементів (І, Р, V, V, РЬ, Ссі) навіть у дуже незначних кількостях можуть викликати захворювання і навіть загибель рослин.

Стійкість ґрунтів до забруднення важкими металами різна, залежно від їх буферності. Ґрунти з високою адсорбційною здатністю і відповідно високим вмістом глини, а також органічної ре-човини можуть втримувати ці елементи, особливо у верхніх горизонтах. Це властиво карбонатним ґрунтам і ґрунтам з нейтраль-ною реакцією.

Окремі важкі метали по-різному впливають на рослинну і тваринну продукцію. Так, вміст свинцю у ґрунті переважно коливається від 0,1 до 20 мг/кг ґрунту. Проте у ґрунт надходить значна кількість свинцю з природних та антропогенних джерел. До перших належать: силікатний пил, галоїдні сполуки, дим лісових пожеж, морські солі, метеоритний пил, а з другого згорання етилового бензину, інших видів палива, інсектициди, розорювання земель та ін. Так, відомо, що зараз у світі щорічно виробляється близько 3,5-106 тонн свинцю, з яких від 3,1 * 105 до 3,5-105 тонн згоряє з етиловим бензином.

За даними І.І. Скрипниченка і Б.М. Золотарьової (1981), токсичні концентрації свинцю у ґрунті для більшості рослин перебувають у межах 1000-2000 мг/кг. Проте деякі види рослин гинуть уже за вмісту його близько 500 мг/кг ґрунту. Наприклад, у пшениці за концентрації 500-1000 мг/кг ґрунту цього елементу спостерігається зниження врожайності на 10 %, в той час як овес без видимих змін витримує забрудненість свинцю до 1500 мг/кг ґрунту, а деякі види рослин навіть - 10 г/кг ґрунту.

Свинець негативно впливає на біологічну властивість у ґрунті, інгібуючи активність ферментів (особливо дегідрогеназу й уреазу) зменшенням інтенсивності виділення вуглекислого газу і чисельності мікроорганізмів. Свинець викликає порушення метаболізму мікроорганізмів, особливо процесів дихання і клітинного поділу.

Нагромадження свинцю в організмі людини може викликати серйозні захворювання, такі, як свинцеві енцефалопатії, виродження периферичних нервів, венозний стаз, псевдомосклероз, сердечна гіпертонія, цироз печінки та ін.

Існують й інші метали, забруднення ґрунтів якими негативно позначається на життєдіяльності живих організмів. Проте якщо вони містяться у ґрунті в концентрації, що не перевищують допустиму, за нейтральної величини рН ці метали не впливають негативно на рослини, а отже, на тварини і людей. У тих