КМ = КМ1 х КМ2 х КМ3, (2.2)

де КМ1 – коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від статусу населеного пункту в загальнодержавних системах виробництва і розселення – регіональні чинники (додаток А, таблиця 1); КМ2 – коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від ступеня містобудівної цінності території міста – зональні чинники(додаток А, таблиця 2); КМ3 – коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від ступеня містобудівної цінності території міста – локальні чинники (додаток А, таблиця 3).

Формула (2.2) є своєрідною логічною конструкцією (додаток А, таблиця 4), за якою спочатку шляхом капіталізації нормативного прибутку від освоєння та облаштування території і врахуванням місця населеного пункту в системі виробництва та розселення визначається базова (середня для населеного пункту) вартість земель; потім базова вартість диференціюється по економіко-планувальних зонах населеного пункту, які встановлюються за ступенем містобудівної цінності території; і визначається вартість земельної ділянки залежно від особливостей її розташування в межах економіко-планувальної зони та функціонального використання [7].

Розділ 3. Характеристика природно-кліматичних умов об’єкта дослідження

3.1. Кліматичні умови

Клімат району помірноконтинентальний, вологий, прохолодний влітку та м’який взимку. У районі протягом року в середньому переважають північно-західний та південно-східний напрямки вітру. На території Долинського району річні суми опадів залежно від висоти місця коливаються у межах 600 – 800 мм. У теплий період випадає близько 73 % опадів від річної норми. Найбільш дощові літні місяці (VI, VII, VIII), протягом яких випадає близько 44% опадів. Максимум опадів здебільшого випадає на червень. Найбільші суми опадів пояснюються впливом Карпат на атмосферні процеси. Теплий період в районі триває від 260-270 днів; загальний період вегетації відповідно від 200-210 до 165 днів; період активної вегетації – від 160 – 165 до 80 днів.

Метеорологічна весна починається з першої декади березня і закінчується наприкінці травня – початку червня.Припинення весняних приморозків на передгірських ділянках в середньому припадає на кінець квітня – початок травня, а настають вони восени в кінці вересня – на початку жовтня. Тому середня тривалість безморозного періоду становить 150 – 155 днів. Весняні приморозки найнебезпечніші для плодових культур під час їх цвітіння і утворення зав’язі. У літній сезон (червень - серпень) 50% днів мають середні добові температури в межах 15 – 200С. У липні (найтеплішому місяці) налічується близько 13 днів з температурами 20 – 250С. Протягом року в середньому в межах району буває 28 – 29 днів з грозами. Осінь у районі наступає на початку вересня, коли відбувається перехід середньої добової температури через 150С, і закінчується у перших днях після переходу температури через 00С. Восени помітно збільшується повторюваність південно-східних вітрів, що спричинюють часте поширення на території області ще теплого континентального повітря. Тому перша половина осіннього сезону тепла.

Перший період зими на рівнинах характерний повільним пониженням температури від 0 до –50С і становить близько 40-50 днів. Період підвищення температури від –5 до 00С в кінці зими триває 35 днів.

Поява першого снігового покриву припадає в середньому на листопад, і тільки через місяць настає його стійке залягання. Руйнування снігового покриву починається в середньому на початку березня. Загальна тривалість періоду зі сніговим покривом становить близько 115 – 120 днів.

За умовами тепло-вологозабезпеченості і особливостями розподілу інших метеорологічних факторів у регіоні виділено два кліматичні райони:

1. Надмірно зволожений, помірно теплий, що охоплює передгірську частину району.

2. Надлишково зволожений, що охоплює гірську частину району і ділиться на два вертикальних підрозділи:

а) помірно теплий в гірських долинах;

б) прохолодний до висоти 1000 м та холодний вище 1000 м.

3.2. Рельєф

За характером рельєфу територія Долинського району чітко ділиться на дві орографічні області: передкарпатську рівнину та зовнішні Карпати.

Передкарпатська рівнина має горбистий характер на фоні загального пологого нахилу поверхні на північ. Припідняті вододільні простори Стрий-Свічівське і Свічівсько-Лімницьке порівняно вузькі та витягнуті в субмеридіальному напрямку. Бистрицько-Стрийський вододільний простір досить широкий і сильно розчленований.

Найбільш широко представлені Стрий-Свічівський вододіл – від Болехова на півдні до села Олексичі на півночі. Його максимально припідняті ділянки досягають 431,2 м (гора Болехівська), 371,5 м (гора Ведерниця), 352,4 м (урочище Олексичі). Понижені ділянки цього вододілу пов‘язані з долиною ріки Бережниця та її приток. Вони визначаються абсолютними відмітками в 330 м на півдні та 275 м – на півночі.

Зовнішні Карпати являють собою гірську область. Передня частина Зовнішніх Карпат – низькогірна та відносно спокійна. Тут відсутні різко виражені хребти, гірські вершини і глибоковрізані вузькі річкові долини. Елементи рельєфу злагоджені. Низькогірна частина рельєфу повністю відповідає площі розповсюдження Берегової та Оровської скиб. Максимальні висотні відмітки окремих гірських вершин не перевищують 800 м. Так, гора Клековець – 705 м, гора Забуй – 773,6 м.

Більш південна частина Зовнішніх Карпат – Бескиди і Горгани – відносяться до середньогірських районів. В орографічному відношенні вони характеризуються чітко вираженими моноклінальними хребтами (Бескидами) або окремими різко відокремленими висотами (Горганами). Рельєф цієї частини Зовнішніх Карпат перевищує 1000 м над рівнем моря (гора Лиса – 1158,5 м, гора Пянула Верхня – 1232,1 м; гора Кігола – 1122,5 м). Долина ріки Свіча і її притоки Мізунка та Лужанка в межах Зовнішніх Карпат досить вузькі та глибокі.

В межах території Долинського району виділили два геологічні регіони:

- гірсько-складчасті Карпати;

- передкарпатський прогин.

Вони в свою чергу поділяються на геологічні області:

- Зовнішніх Карпат;

- Вододільно-Верховинську;

- Передкарпатську рівнину.

В межах області