північ до впадання в ріку Свіча в районі сіл Гошів та Підбереж. Довжина ріки 29 км, ширина не перевищує 10-15 м, глибина не більше 1 – 1,5 м, швидкість течії змінюється від 75 – 80 м/хв в гірській частині, до 30-50 м в рівнинній частині.
Ріка Сукіль бере свій початок в Карпатах. Відповідно рельєфу швидкість течії змінюється від 50-60 м/хв до 30-50 м/хв. Береги невисокі та обривисті, ширина змінюється від 5 до 12 м, глибина 0,5 – 1,5 м. Серед менших річок можна виділити такі, як: р. Тур’янка, р. Сівка, р. Саджава. Характерною особливістю річок нашого району є нестійкий рівневий режим. Вода в них може підніматися на 3-4 м.
Великих природних озер в районі немає. Одним з найбільших є Долинське озеро, яке займає площу 25 га. Середня глибина водойми 2,5 м. запаси води в озері близько 600 тис. м3.
У басейнах рік Свічі та Сукіля декілька акумулятивних терас є носіями прісних вод, але водозбагачення цього горизонту нерівномірне. Мінералізація вод у басейні р. Свіча коливається у межах 0,1-0,7 г/л. Води м’які, з добрими смаковими якостями. Температура вод цього горизонту в літній період коливається від 9 до 120С. У басейнах рік Свіча та Сукіль декілька акумулятивних терас є носіями прісних вод, але водозабезпечення цього горизонту нерівномірне. Як показали короткочасні відкачки, дебіт криниць у районі Долини доходить до 6 м3/год. Наприклад, у межах Болехова водозбагачення алювіального горизонту зменшується, дебіт криниць в середньому коливається у межах 1,2 – 2 м3/год. У селі Жирова, де потужність алювіального горизонту доходить до 4-6 м, дебіт криниць зростає до 5 м3/год. Біля села Монастирець місцевість дуже розчленована, алювіальний водоносний горизонт розвантажується у вигляді джерел на схилах річкових долин. Водозбагачення алювіального водоносного горизонту знову зростає в селах Сихів і Дубовиця, де дебіт окремих водопунктів становить 8-10 м3/год, а в селі Цвітова він знижується до 3 м3/год.
Спеціальні гідрологічні дослідження з кущовою відкачкою в долині р. Свічі між селами Княжолука і Новоселиця показали, що алювіальний водоносний горизонт характеризується порівняно порівняно високими запасами прісної води; режим цього горизонту перебуває в тісному зв‘язку з русловими водами ріки. Води м’які, з добрими смаковими якостями. Температура вод в літній період коливається від 9 до 120С.
3.5. Рослинність
В історичні часи пануючим типом рослинності на території Долинського району були ліси. На рівнині і в передгірних районах ліси займають понад 20 % території, а на схилах Карпат – 40 %. Майже не збереглась у непорушному стані природна трав‘яна рослинність, оскільки більша частина безлісих територій розорана під сільськогосподарські угіддя. Болота і на рівнині, і у високогір‘ї дуже нечисленні.
У лісах ростуть бук, дуб, граб, липа, береза, ясен, явір, клен, смерека, ялина, сосна. З кущів можна зустріти брусницю, ліщину, калину, глід, терен, шипшину. Серед трав поширені тонконіг, осока, фіалка лісова, анемона дібровна та ін. На освоєних землях рівнинної частини ростуть яблуні, груші, смородина, агрус, пшениця, жито, кукурудза, картопля, помідори, огірки. Різнотрав‘я полонин: осот, тонконіг, полин, чебрець, примула. Різноманітність тваринного світу зумовлена характером рослинності.
За довгий історичний час завдано неабиякої шкоди рослинному світу. Вирубані значні площі лісів рівнинної і гірської частини району, розорані ділянки з дикорослою трав‘янистою рослинністю. Тепер їх зменшення відбувається і через забруднення навколишнього середовища отруйними промисловими викидами.
Зараз під загрозою зникнення багато рослин: тис ягідний, шафран, рододендрон, едельвейс (шовкова косиця), сон білий, первоцвіт полонинський. Всі вони занесені до Червоної книги. Щоб зберегти і примножити рослинні багатства району, під охорону держави взято значні території.
Розділ 4. Експериментальна частина
4.1. Екологічна ситуація в Долинському районі
Основними забруднювачами атмосферного повітря Долинського району є підприємства: НГВУ «Долинанафтогаз», ВАТ «Живиця» та ДП «Завод ДВП», ВАТ «Шкірник» та фірма «Елрун», АТ «Долинська автобаза» та інші. (таблиця 4.1.1-4.1.5).
Таблиця 4.1.1.
Родовища, що розробляються в Долинському районі
№ з/п | Кількість родовищ, сировина за напрямками використання | Місцезнаходження об’єкта, назва родовища | Площа, га
1 | Нафта | Вигода-Витвицьке | 1180,0
2 | Нафта | Долинське | 2841,0
3 | Нафта, конденсат,газ | Північно-Долинське | 2051.0
Таблиця 4.1.2.
Основні забруднювачі атмосферного повітря Долинського району
Назва об’єкту | Назва забрудню-ючої речовини | Усього викидів, т/рік | Частка викидів забруднюючої речовини до загального обсягу викидів об’єкту, % | Частка викидів забрудню-ючої речовини до загального обсягу викидів газоочисни-ми установками (ГОУ), %
НГВУ
«Долинанафтогаз» | Діоксид азоту | 1567,55
43,329 | 0,4 | 24,2
Сполуки вуглецю | 94,369
Пропан | 171,934
Гексан | 107,838
Етан | 148,378
Пентан | 128,158
Метан | 701,009
Бутан | 150,528
Інші | 22,005
При проведенні лабораторних досліджень проб повітря, відібраних в приземному шарі повітря в житловій забудові селища міського типу Вигода по інградієнтах шкідливих речовин, які викидаються в атмосферне повітря від виробництв ВАТ «Живиця» та ДП «Завод ДВП», що проведені міжрайонною санхімлабораторією Калуської райсанепідемстанції до 2008 року, отримані результати подані у таблиці 4.1.3.
Таблиця 4.1.3.
Основні забруднювачі атмосферного повітря смт. Вигода
Інградієнт | Концентрація мг/мі смт. Вигода | Гранично допустима концентрація мг/мі
вул. Шевченка 15 | І.Франка,37
Формальдегід | 0,043-0,047 | 0,04-0,043 | 0,035
Азот | 0,088-0,093 | 0,082-0,085 | 0,085
Складні ефіри | 0,23-0,24 | 0,19-0,20 | 0,1
Вуглекислий газ | 6,3-6,6 | 4,8-5,0 | 3.0
Оцтова кислота | 0,19-0,24 | 0,14-0,15 | 0,2
В промисловій зоні гірничого відводу нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз» в місті Долині знаходяться житлові будинки вулиць Огородникова, Підлівче. При відборі проб повітря в промисловій зоні від підприємств: газопереробний завод, управління