Таблиця 4.1.4.

Основні забруднювачі атмосферного повітря м.Долина

Інградієнти | Концентрація мг/мі м. Долина, | Концентрація мг/мі м. Долина | Гранично допустима концентрація мг/мі

вул. Огородникова | вул. Підлівче

Оксид азоту | 0,016-0.018 | 0,025-0,026 | 0.085

Чадний газ | 2,5-2,77 | 4,7-5,0 | 3,0

ВАТ «Шкірник» та фірма «Елрун» розміщенні в місті Болехові на окремих промплощадках на вулиці Петрушевича. На цих підприємствах проводиться повний цикл вичинки та оздоблення шкір. Відсутня необхідна санітарно-захисна зона - 300 м. В 2007 році лабораторією Івано-Франківської облсанепідемстанції проведено дослідження проб повітря в санітарно-захисній зоні підприємств та житловій забудові, що попадає в санітарно-захисну зону (таблиця 4.1.5.).

Всі без винятку підприємства району не мають газоочисних споруд. Шкідливі речовини без очистки викидаються в атмосферне повітря. Підприємства, які є потенційними забруднювачами атмосферного повітря мають розроблені та погоджені із санітарною службою району проекти гранично допустимих викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. Проектом ГДВ передбачено відомчий лабораторний контроль атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони та в житловій забудові.

Таблиця 4.1.5.

Основні забруднювачі атмосферного повітря м.Болехова

Інградієнти | Концентрація мг/мі м. Болехів, вул. Довжанська, 4а | Гранично допустима концентрація мг/мі

Аміак | 0,05 | 0,2

Складні ефіри | 0,07 | 0,1

Формальдегід | 0,018-0,022 | 0,35

Оксид вуглецю | 4,3 | 5,0

Райсанепідемстанцією ведеться контроль поверхневих вод в місцях водокористування. Особлива увага приділена об’єктам промисловості, які розміщені в другому поясі, зони санітарної охорони, джерела водопостачання Долинського Центрального Водопроводу на річці Свіча, розміщеного в селі Княжолука. Це Долинське управління магістральних газопроводів, міжрайонний теплично-овочевий комбінат, підприємства ВАТ «Вигодський лісокомбінат», ВАТ «Живиця».

В Долинському районі є наступні місця для захоронення відходів:

полігон твердих побутових відходів міста Долини підпорядкованих Долинському комбінату комунальних підприємств, має необхідну санітарно-захисну зону 500 м, який розміщений в лісовому масиві Рахинського лісництва Болехівського держлісгоспу на віддалі 25 км від міста Долини. Найближчим населеним пунктом є село Тростянець на віддалі 6 км;

звалище відходів від виробництва ВАТ «Вигодський лісокомбінат» розміщене в урочищі Підгущин. Найближчий населений пункт – село Шевченково на віддалі 1,8 км;

полігон для твердих побутових відходів міста Болехова, розміщений на місці вирубаного лісу на території Болехівської міської ради. Найближчими населеними пунктами є місто Болехів -2 км та село Танява-4 км;

Із трьох діючих місць захоронення відходів тільки полігон ТПВ міста Болехова, який підпорядкований в даний час ВАТ «Шкіряник» має споруджені 3 контрольні свердловини. Проводиться відомчий лабораторний контроль якості підгрунтових вод. По результатах лабораторного дослідження проб води не встановлено негативного впливу полігону на підгрунтові води в районі полігону.

За результатами аналізів можна зробити висновок, що якість підгрунтових вод в районі полігону, звалища не відповідає санітарно - гігієнічним вимогам. Вода має специфічний колір і запах, є залишки фенолів, формальдегіду, етилацетату, що перевищують допустимі концентрації.

Також постановами санітарної служби закриті на постійно:

звалище ТПВ міста Долини в районі села Княжолука;

звалище ТПВ міста Болехова в районі заводу будівельних матеріалів.

Ці звалища не мали необхідної санітарно-захисної зони від населених пунктів, експлуатувались із порушеннями санітарно-гігієнічних норм і правил, мали негативний вплив на навколишнє середовище та гігієнічні умови проживання населення. Таким чином закриття старих та відкриття нових полігонів, звалищ остаточно вирішило питання захоронення виробничих та побутових відходів.

4.2. Грунтовий покрив

Ґрунтовий процес проходить в тісному взаємозв’язку з кліматом, рельєфом, характером материнської породи і рослинності, глибиною залягання ґрунтових вод і господарською діяльністю людини. Під впливом цих факторів сформувалися на території району і поширені, в основному, такі ґрунти: дерново-підзолисті, дерново-опідзолені, буроземно-підзолисті, бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні ґрунти.

Дерново–підзолисті ґрунти займають значну площу території району. Поширені вони в північній, східній і південно-східній частині території і займають мало дреновані, положисті схили і слабохвилясті рівнини де утруднений або зовсім відсутній поверхневий стік води, внаслідок чого ґрунти в більшості поверхнево-оглеєні. Серед них трапляються слабо-, середньо- і сильнопідзолисті. Атмосферні води застоюються у верхніх горизонтах і зумовлюють перезволоження. Грунтотвірною породою є делювіальні відклади.

Дерново-підзолисті ґрунти утворились внаслідок чергування підзолистого і дернового процесів ґрунтоутворення при поєднанні їх в часі. Підзолистий процес проходить при наявності постійних низхідних потоків ґрунтової вологи, поступання в рослину кислих продуктів розкладу органічних речовин з рослинних рештків. Лісова рослинність забезпечує надходження в ґрунтовий розчин вільних органічних кислот. Утворюється кисла реакція у верхніх шарах ґрунту. В кислому середовищі рухомий алюміній вимивається частково в нижні горизонти, а частково залишається у вбирному комплексі. Таким чином, внаслідок хімічних, фізико-хімічних і біологічних процесів у верхніх горизонтах підзолистих ґрунтів йде колоїдне розчинення гумусу, напівоксидів та інших речовин. Всі вони вимиваються в нижні горизонти. За інтенсивністю вимивання встановлюється ступінь підзолистості ґрунтів.

Речовини, які розчинені у верхніх горизонтах на деякій глибині (40-80см), випадають з розчину і утворюють щільний ілювіальний горизонт, де відкладаються в основному залізо, алюміній, магній і інші речовини.

Характерною особливістю дерново-підзолистих ґрунтів є різка диференціація ґрунтового профілю на генетичні горизонти, що його складають. Підзолистий процес в природі завжди чергується з дерновим, суть якого зводиться до нагромадження в ґрунтовому профілі під трав’яною рослинністю гумусу. Процес накопичення перегною в верхніх шарах відбувається і під деревною рослинністю, але в незначних кількостях. Цим і пояснюється те, що під деревостоєм утворюються ґрунти з слаборозвинутим гумусовим шаром (2-3 см).

Гумусово-елювіальний горизонт – це верхній горизонт підзолистих ґрунтів сірого або білястого кольору, залягає безпосередньо під лісовою підстилкою, має різну потужність від 1-2 до 22 -25 см в залежності