У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


екв на 100 г ґрунту. Кількість рухомого алюмінію становить 13,41–17,28 мг – екв на 100 г ґрунту. Ступінь забезпечення рухомими сполуками фосфору дуже низький – (0,9–2,25 мг на 100 г ґрунту), калієм – середній (7,8–14,8 мг на 100 г ґрунту).

Дерново-середньопідзолисті поверхнево-глеюваті слабозмиті піщано-легкосуглинкові грунти на давньому делювії – зустрічаються в північно-західній та південно-східній частині території району. Залягають на підвищених елементах рельєфу – гребнях увалів, схилах.

Слабозмиті відміни відзначаються меншою глибиною верхнього гумусово-елювіального горизонту, гіршою структурою. Оглеєність виражена в меншій мірі. У горизонтах НЕ (gl) та Е(gl) містяться в незначних кількостях залізо-марганцеві ортштейнові конкреції. За механічним складом верхнього шару ґрунту піщано-легкосуглинкові. Так фракція крупного шару становить 37,5%, мулу – 11,3%, часток розміром менше 0,01 мм – 33,0%, піску (0,05мм) – 28,4 %. З глибиною профілю механічний склад важчає. Вміст гумусу у верхньому горизонті, за даними аналізів, нижчий ніж у дерново-середньопідзолистих поверхнево-глейових і становить 1,64% .

Ґрунти сильнокислі: гідролітична кислотність становить 8,83 мг – екв на 100 г ґрунту, рН сольове – 4,32. Кількість увібраного кальцію 2,04 мг – екв на 100 г ґрунту, магнію становить 2,1 мг – екв на 100 г ґрунту. Вміст рухомого алюмінію у горизонті Не(gl) – 9,0 мг на 100 г ґрунту, а в горизонті Е (gl) 37,53 мг на 100 г ґрунту, що свідчить про перерозподіл колоїдних часток і змін ґрунту. Забезпеченість рухомими формами фосфору – низька (3,7 мг на 100 г ґрунту), калію – середня (10,7 мг на 100 г ґрунту).

Дернові опідзолені ґрунти утворились в умовах слабовиположених схилів на делювіальних відкладах. Ці ґрунти в основному використовують як орні землі для вирощування всіх основних сільськогосподарських культур.

Дернові опідзолені ґрунти характеризуються наявністю гумусно-ілювіального горизонту (Не) і гумусо-ілювіального (Ні) або ілювіального (І) горизонту. Елювіального горизонту у цих ґрунтах зовсім немає, або він виражений (Еh).

Залежно від глибини дернового горизонту та забарвлення дернової опідзолені ґрунти можна поділити на:

дернові опідзолені, в яких забарвлення в темний колір не заходить в ілювіальний горизонт.

дернові глибокі опідзолені – темний колір забарвлює повністю, або частково ілювіальний горизонт, утворюючи горизонт Н.

На території району виявлено чотири відміни дерново - опідзолених ґрунтів в залежності від зволоження, механічного складу, ступеня змитості.

Дернові глибокі опідзолені глеюваті пилувато–легкосуглинкові на давньому делювії – поширені окремими ділянками по всій території району, займають, як правило, середню та нижню частини схилів, піддаються періодичному впливу підґрунтових вод і тому нижні горизонти ґрунту оглеєні.

Для морфологічної характеристики цих ґрунтів наводимо опис типового розрізу, закладеного на ріллі.

Нd (0-36) – орний, темно-сірий пилувато-легкосуглинковий, грудкуватий, вологий, рихлий, пронизаний корінням рослин, перехід поступовий;

Не (36-49) – підорний, темно-сірий, пилувато-легкосуглинковий, грудкуватий, містить кремнеземну присипку, вологий, ущільнений, пронизаний корінням рослин, перехід поступовий;

Ні (49-68) – темнувато-сірий, пилувато-середньосуглинковий, горіхуватий, вологий, щільний, перехід поступовий.

Ihpgl (68-90) – бурий, пилувато-середньосуглинковий, горіхувато-призматичний, вогкий, щільний, оглеєний, має іржаві плями заліза, перехід поступовий.

Pigl (90-145) – бурий з сизуватим відтінком, пилувато-важкосуглинковий, брилистий, щільний, іржаві плями заліза, вогкий;

Pgl (145-160) – материнська порода – делювіальний, безкарбонатний суглинок.

Механічний склад ґрунтів пилувато-легкосуглинковий. Фракція крупного пилу становить 38,9 %, мулу – 14,5 %, часток розміром менше 0,01мм – 39,9 %, часток розміром менше 0,05 мм – 19,6 %.

Вміст гумусу у верхньому горизонті високий 5,5 %. Ґрунти кислі: рН сольове – 5,12, ємкість поглинання 25,0 мг-екв на 100 г ґрунту, гідролітична кислотність становить 6,82 мг-екв на 100г ґрунту, сума увібраних основ 2,04 мг-екв на 100 г ґрунту, Mg2+ 1,91 мг-екв на 100 г ґрунту. Вміст рухомого алюмінію низький (0,27 мг на 100 г ґрунту). Забезпеченість рухомими формами фосфору дуже низька (2,1 мг на 100 г ґрунту).

Дернові опідзолені глеюваті слабо змиті пилувато-середньосуглинкові грунти на давньому делювії – поширені окремими ділянками по всій території району, приурочені до схилів різної крутизни і експозиції. Характеризуються змитістю частини гумусового горизонту (Не), а значить і скороченістю ґрунтового профілю. Використовуються дані ґрунти як орні землі та природні кормові угіддя.

Морфологічні ознаки їх наводяться по конкретному ґрунтовому розрізі:

Не (0–31) – гумусово-елювіальний – темно-сірий, свіжий, структура в орному шарі дрібно-грудкувато-пилувата, в під орному більш виразна, непорушена, середньо суглинковий, злегка ущільнений, при підсиханні помітна крем’янкова присипка, включення, коріння рослин, перехід поступовий.

Ні (31–55) – гумусово-ілювіальний – свіжий, темно-бурий, горіхуватої структури, ущільнений, помітні по структурних гранях колоїдні напливи, перехід поступовий.

Pigl (55–85) – перехідний до материнської породи горизонт, вологий, бурий, брилистий, щільний містить іржаві плями заліза, перехід поступовий.

Pgl (85-120) – материнська порода – делювіальний, бурувато-жовтий, вологий, суглинковий, важкий.

За механічним складом описані ґрунти пилувато-середньосуглинкові. Структура в орному шарі неміцна, розпорошена обробітком, ґрунти схильні до запливання після дощів та утворення кірки при підсиханні. Профіль даних ґрунтів досить гумусовий, вміст гумусу в орному шарі їх коливається від 2,4 до 3,8%, кількість якого з глибиною поступово зменшується. Сума ввібраних основ 3,1–9,9 мг-екв на 100 г ґрунту. Склад ввібраних основ: Са2+ – 2,7-9,7 мг-екв на 100 г ґрунту, Mg2+ – 0,36- 2,02мг-екв на 100 г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину сильно кисла, рН сольове 4,15-4,42.

Вказані фізико-хімічні дані обумовлюють середню забезпеченість цих ґрунтів рухомими сполуками фосфору (6,8- 7,5 мг-екв на 100 г ґрунту) і дуже низьку забезпеченість рухомими калієм (1,5-3,0 мг-екв на 100 г ґрунту). Кількість рухомого алюмінію у верхньому горизонті коливається від 11,79 до 45,81 мг-екв на 100 г ґрунту, з глибиною кількість його зростає


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18