Перспективи розвитку цього бізнесу в Україні усі фахівці оцінюють дуже високо. Вважається, що навіть у Києві ринок освоєний не більше ніж на 10% свого потенційного обсягу [29, c.36]. Заважає ж розвитку ринку наявність двох місцевих структурних особливостей споживання мінеральної та столової води:

по-перше, в Україні набагато менше, ніж у Європі, купують воду для питва і готування їжі. Якщо, наприклад, в Італії в рік на душу населення випивається близько 150 л “фасованої” води (разом з мінеральною і “газованою”), в Україні цей показник, за різними оцінками, складає від 10 л до 15 л. Тобто українці, у цілому, воліють споживати воду з-під крана;

по-друге, у цих 10 літрах в Україні переважають мінеральні і газовані води. А в Європі велика частина покупної води приходиться саме на питну негазовану.

З приводу першої особливості: багато фахівців вважають, що згодом структура споживання води в Україні буде наближатися до європейської і українці споживатимуть більше столових, ніж мінеральних вод. Найбільш серйозна причина низького споживання — невисокий рівень добробуту населення. Друга причина — усе-таки недостатнє розуміння зв'язку якості споживаної води зі станом здоров'я.

Структурна особливість ґрунтується на історично сформованій ірраціональній вірі радянської людини в універсальну корисність мінеральної води. Чимало цьому посприяла і рекламна активність деяких виробників мінеральних вод, “просуваючих” ідею загального споживання “мінералки”. При цьому чомусь замовчується, що будь-яка лікувальна мінеральна вода є, по суті, лікарським засобом, призначуваним лікарем і допомагає при одних захворюваннях, але категорично протипоказаним при інших. Загалом, має місце недостача в споживачів об'єктивних даних про властивості і призначення тих чи інших вод.

„R„p„}„y„} „t„y„~„p„}?„‰„~„y„} „ѓ„u„s„}„u„~„„„Ђ„} „‚„y„~„{„… „r „T„{„‚„p?„~? ? „t„Ђ„ѓ„„„p„r„{„p „r „t„Ђ„}„p „z „Ђ„†?„ѓ„y негазованої, та слабо мінералізованих столових вод.

Розвитку ринку питної мінеральної води, як в Україні, так і в усьому іншому світі, сприяють ті самі фактори. У першу чергу те, що небачений в історії планети ріст техногенного навантаження на навколишнє середовище привів до глобального забруднення поверхневих джерел води. Чиста вода в ріках і озерах стала привілеєм нечисленних гірських, північних чи віддалених від промислової цивілізації регіонів. Очистити ж водопровідну воду до такого ступеня, щоб вона була менш “мінералізована” техногенним брудом і корисна людському організму, не в змозі не тільки Україна, але і самі багаті країни світу. Причини — суто економічні. Близько 95% водопровідної води використовується не для “внутрішнього” споживання, а на прання з мийками, зливається в унітази, використовується для поливу. Витрачати величезні гроші на доведення всієї цієї маси води до стану, яке потрібно усього лише 5% “чистої води”, — економічно неможливо.

Ще один фактор — посилення уваги людей до стану свого здоров'я. Для України це стимулювалося ще і фактичним руйнуванням звичної системи безкоштовної медичної допомоги. Тому ринок мінеральної води має всі можливості на подальший розвиток і процвітання [6, c. 90].

Перспективи ринку мінеральних вод вже усвідомлені багатьма українськими підприємцями. Як відзначають фахівці, останні два роки характеризуються появою великої кількості дрібних виробників води. Утім, як сказав представник однієї з великих компаній: “Вони як приходять, так і ідуть”. Ринок уже сформований настільки, щоб пред'являти до претендентів досить високі “кваліфікаційні” вимоги — як з погляду якості води, так і щодо рівня сервісу й ефективності роботи. Проте кількість операторів збільшується, що приводить до помітної жорсткості конкуренції.

Самим динамічним сегментом ринку в Україні є доставка у вдома й офіси столової води в суліях ємністю 18,9 л (так званих “20-літрових”). За різними оцінками, він забезпечує від 60% до 75% загального обсягу продажів негазованої столової води. У цьому сегменті помітно менше конкуренція і більше прибуток у порівнянні із сегментом питної води в дрібній розфасовці

Можна вважати, що майже вся споживана в Україні газована та негазована мінеральна вода тут же і виробляється. Більш-менш помітно на ринку присутність імпортної води в дрібній (до 5 л) розфасовці. Як правило, її позиціонують як дуже дорогу воду класу “люкс”. Практично немає імпортної води в 5-літрових суліях. І зовсім немає імпортної води, у “20-літрових” суліях [29, c.38].

Українських виробників води можна умовно розділити на чотири категорії:

компанії, що спеціалізуються на виробництві і продажу негазованої столової (питної) води. Серед найбільш відомих (за абеткою) — НПЦ “Ордана” (ТМ “Ордана”), ТОВ “Субос Україна” (ТМ “Еталон”), ОАО “Техводсервис”ТМ “Цілюща”), ДП “Тивей Україна” (ТМ Eden), ТОВ ИИ “Чиста Вода” (ТМ “Чиста вода”);

виробники мінеральної води. Наприклад, широко відома вода “Старий Миргород”, вироблена АТ “Миргородський завод мінеральних вод” та ін ;

виробники солодкої води. Найбільш помітні на ринку з їхніх створінь дітища “Кока-кола Беверіджиз Україна лімітед” — BonAqua і “Юрське джерело”,

а також треба виділити в окрему категорію, що слабко піддається точному обліку – безліч дрібних і “безбрендовых” виробників.

Контроль за ситуацією на ринку провадить Український центр стандартизації і контролю якості природних і преформованих засобів при Українському НДІ медичної реабілітації і курортології. Ця організація унікальна тим, що не має аналогів ні в СНД, ні в усьому світі (частково через те, що методи класифікації, вивчення і використання мінеральних вод у країнах далекого зарубіжжя принципово відрізняються від прийнятих на території колишнього СРСР): у Росії таку структуру не удалося зберегти, а іншим країнам СНД не удалося створити, Вищезгаданий Центр ( що включає в себе геологів, хіміків, мікробіологів, фізіологів, медиків - усього близько 40 фахівців) на сьогоднішній день