Серйозні і відомі компанії, що піклуються про імідж своєї марки, пред'являють, однак, до свого продукту значно більш строгі вимоги, чим ДСТ овські [9, с. 25].. А є і такі, котрі не обмежуються тільки фізичними і хімічними тестами, а прагнуть до того, щоб їхня вода витримувала і тести біологічною, підказаною самою живою природою. Наприклад, осетрові риби живуть тільки в ідеально чистій і здоровій воді. Тест простіше — на ікринках (тільки живих, а не з консервної банки!). У неідеальній воді за 72 години вони чорніють, причому швидкість і ступінь потемніння служать надійним індикатором рівня забруднення води

Деякі фахівці думали, що цілющі властивості мінеральної води визначаються її хімічним складом, тобто тими солями, що у ній розчинені. Такий підхід припускає можливість штучного готування цілющої мінеральної води. Користаючись сучасною апаратурою, вчені установили точний хімічний склад води і шляхом синтезу приготували штучну мінеральну воду. Воду дістали, але без цілющих властивостей.

Очевидно, справа не тільки і не стільки в розчинених речовинах, скільки в здатності води накопичувати інформацію, тобто запам'ятовувати. Вириваючи з більших глибин (800 метрів і глибше), піддаючи впливу високих температур і високих тисків, вода пройшла поки ще невідому нам фізико-хімічну й інформаційну обробку. От її те поки і не удається відновити вченим у своїх лабораторіях.

По структурному змістові конкуренцію мінеральній воді може скласти, мабуть, лише потала вода. Але в мінеральної води енергетичний рівень значно вище, ніж у поталої води. Якщо свіже потала вода досить швидко втрачає придбану енергетичну добавку, то в мінеральній воді зберегти її, очевидно, допомагають розчинені солі.

Ступінь мінералізації столової води може бути від 0,3 до 1,2 м на літр (вона зазначена на пляшці). Столова мінеральна вода ("Віра", "Святе джерело", "Эвиан", "Вальвер" і ін.) на смак практично нічим не відрізняється від якісної водопровідної води і може цілком використовуватися для умивання, питва і готування їжі. Її можна пити без обмежень, оскільки мінералізація такої води дуже невелика.

Столово-лікувальну мінеральну воду ("Боржомі", "Арзні", ін.) також можна пити без обмежень, якщо ступінь її мінералізації не перевищує 2-2,5 г на літр, якщо ж вище, наприклад до 9 г на літр, то пити не більше 2-3 склянок у день.

Ступінь мінералізації лікувальної мінеральної води набагато вище: від 9 до 10 м на літр. Таку воду можна пити тільки після консультації з лікарем, оскільки не всяка лікувальна вода може принести користь. Наприклад, при залізодефіцитній анемії рекомендується пити води "Джусанлинская" і "Поляну касову"; при захворюваннях печінки і жовчовиводячих шляхів - "Єсентуки-4", "Словінську", при гастриті зі зниженою кислотністю "Єсентуки-17", "Єсентуки-20", "Арзні", "Друскінинкай". Якщо кислотність, навпаки, підвищена чи мається виразкова хвороба чи шлунка дванадцятипалої кишки, то прекрасно підійдуть "Боржомі". Навіть із запорами можна спробувати розстатися, якщо пити натще і перед сном води: "Слов'янську" чи "Єсентуки-17".

Цілющі властивості мінеральній воді забезпечують присутні в ній мінеральні солі, біологічно активні речовини і газ.

Такі води як нарзан і боржомі, володіючи лужною реакцією, нормалізують моторну і секреторну функції шлунково-кишкового тракту, зменшують диспепсичені розлади, нормалізують роботу сечостатевих органів. При зниженій кислотності шлункового соку і застої жовчі в жовчному міхурі корисна мінеральна вода з утримуванням іона хлору, наприклад, "Єсентуки-4"[30, с. 53].

Якщо у воді є кремнієва кислота, то вона робить болезаспокійливий, антитоксичний і протизапальний ефекти.

Для лікування атеросклерозу найбільш ефективні йодисті мінеральні води.

При запорах рекомендуються сульфатні мінеральні води (баталинська, арзні), що дратують слизувату оболонку кишечнику і підсилюють його перистальтику.

При недокрів'ї і захворюваннях крові корисно приймати залізисті мінеральні води (марциальна, джермук), що стимулюють утворення крові.

Під сумнівом застосування радонових мінеральних вод. Первісні експерименти підтверджують, що в невеликих кількостях вони корисні при пілонефриті і порушенні функції шлунково-кишкового тракту.

Основні компоненти мінеральної води [6, с. 28].

1. Кислотно-лужне середовище води.

обмін речовин і всі біохімічні процеси в організмі нормально протікають тільки в умовах сталості кислотно-лужного балансу внутрішнього середовища організму. Уживання води "Золоте джерело" створює такі умови і підтримує необхідний баланс.

2. Макроелементи.

2.1 Кальцій

основний структурний компонент у формуванні опорних тканин (кісти кістяка);

постійна складова крові, бере участь у процесі згортання крові, знижує рівень холестерину;

підтримує процеси, що відбуваються в корі головного мозку.

2.2 Магній

нормалізує збудливість нервової системи;

бере участь в обміні вуглеводів;

підвищує жовчовиділення;

стимулює перистальтитику кишечнику.

2.3 Калій

регулює кислотно-лужна рівновага крові;

активізує роботу ферментів;

знижує інтенсивність роботи серця;

підсилює виведення рідини з організму.

3. Мікроелементи (елементи, зміст яких у продуктах харчування обмежене)

3.1 Цинк

входить до складу гормону - інсуліну;

сприяє тихорєцькому подиху;

сприяє функціонуванню гопофіза, підшлункової і предстательной залоз.

3.2 Фтор

недолік, приводить до захворювання зубів;

нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін в організмі.

3.3 Мідь

постачає клітки організму киснем;

прискорює синтез гемоглобіну;

сприяє переносу заліза в кістковий мозок.

Таблиця 1.

Порівняльна таблиця хімічного складу мінеральних вод за результатами досліджень

Вміст | Трускавецька | Миргородська | Моршинська | Боржомі (імпорт з Грузії) | Йодіс | Ізумруд (Станіславська) | BonAqua

Загальна мінералізація | До 0,6% | До 0,6% | До 0,6% | До 0,5% | До 0,6% | До

0,6% | До 0,5%

Аніони

HCO3 | 100–400 | 150-450 | 50-150 | 155 | 300-600 | - | 300

SO42+ | 100 | 50-250 | 100 | 6 | - | - | 9

Cl- | 50 | 1000-1200 | 25 | 6 | 50 | - | 30

Катіони

Nf+K | 100 | 600-1200 | 150 | 12 | 10-100 | - | 110

Ca2+ | 20-100 |