Mg2+ | 100 | 50 | 25 | 4 | 10-100 | - | 7

Прочерки означають недостатність упакування та неможливість визначитись зі складом без додаткових аналізів. Очевидно висока ймовірність підробки (фальсифікату)

Всі перераховані в таблиці води мали приємний смак, достатню прозорість, не містили домішок.

Дослідження проводили 5 експертів на базі універсаму Сільпо.

7. Дослідження умов маркування та пакування

У залежності від хімічного складу мінеральні води на маркуванні повинні мати позначку столові, лікувально-столові і лікувальні.

Столова - вода, у складі якої сума солей (загальна мінералізація) не перевищує 1 грама на літр. Це найбільш популярні води у світі. Українці більше звикли до лікувально-столових мінеральних вод, таким як "Боржомі", "Нарзан", "Нафтуся". У них солі складають від 1 до 10 грамів на літр. На етикетці таких вод звичайно зазначено, при яких хворобах їх рекомендується пити. Як правило, лікувально-столову воду приймають за порадою лікаря.

Мінеральні води, у яких більше 10 грамів солей на літр, маркуються на етикетках лікувальними. До них відносяться і води, насичені біологічно активними мікроелементами, нехай навіть їхня загальна мінералізація невелика. Така, наприклад, вода "Кармадон": солей у ній мало, але багато бора. Вона є у вільному продажі, але навряд чи варто її пити заради угамування спраги - висока концентрація бора гнітить полову функцію.

Вся інформацію про мінеральну воду, зроблену в Україні, або імпортовану, дана на етикетці.

Обов’язковим є позначення місце виготовлення (для імпортних вод – наклейка з перекладом та штрих-код).

Там зазначене її призначення: столова, лікувально-столова чи лікувальна, а також рівень мінералізації (звичайно у відсотках).

Багато видів мінеральної води вітчизняного виробництва (на відміну від імпортної продукції) загазовані. Це робиться для того, щоб додати воді визначений смак і охоронити її від бактеріальних забруднень. На етикетці обов’язково вказується рівень загазованості (слабо чи сильно газована).

Справа в тім, що виробництво мінеральної води повинне бути стерильним - адже вода не проходить ніякої обробки (окрім асептичного типу розливі). На вітчизняних підприємствах умова асиптотики, на жаль, поки не завжди дотримується, от і доводиться додавати у воду вуглекислоту. Приємним виключенням є ТМ ВІОЛА, котра однією з перших запровадила асептичну підготовку води. Зрозуміло, що газована мінеральна вода відрізняється від тієї, котру одержують безпосередньо з джерела, а тому краще не використовувати її в лікувальних цілях, оскільки бажаного ефекту можна не дочекатися.

Рекомендації з уживання на етикетці пляшки з мінеральною водою - це чисто вітчизняна практика. На імпортній продукції такого не передбачено. Якщо вода лікувальна, то неї продають тільки в аптеках, не вводячи в оману звичайного споживача.

У подавляючій більшості воду пакують в ПЕТ-пляшки. Пов’язано це з відносною дороговизною та малою захищеністю скляної тари для мінеральних вод.

В таблиці наведено вагові частки ПЄТ упакувань за данними досліджень компанії Vondian в світі на 2003 рік [28, с. 45].

Рис. 1 Вагові частки ПЕТ матеріалів до об’єму пакувальної тари

Зростаюча популярність пластикової тари зумовлена очевидною перевагою. ПЕТ більш легкий, а значить лінії розливу не засмічуються битим склом, мінімізуються втрати підчас транспортування та зберігання.

Використовуючи одну й ту ж преформу можна легко міняти тип пляшки, що є першочерговим завданням у просування товару та його конкурентоспроможності (фірмовий дизайн пляшки крім рекламного має ще і захисне значенні від підробок).

До того ж ПЕТ прозорий і на відміну від жерстяної тари покупець не купує кота в мішку.

З 1996 по2002 рік об’єм упакувань в ПЕТ тару мінеральної води збільшився втричі.

З загального об’єму з 31% до 38 знизилась доля 2л упакувань. Зате зросла доля 5 і більше літрових упакувань (бутилювання). З 10,7 до 19% зросла вага 1 та 1,25 літрових упакувань. Перспективним є упакування 10-20л.

З розвитком ПЕТ технологій вітчизняні виробники поступово переходять від моно товщинного ПЕТ до багатошарового.

Цей крок по-перше визнаний потребою в захисті від дешевого фальсифікату і по-друге більшим захистом вмісту пляшок від зовнішнього опромінення.

8. Фальсифікація мінеральних вод

Прагнення піклуватися про своє здоров'я навело до росту споживання мінеральної води, але росте і небезпека придбання підробленого продукту. На серверах, створених різними компаніями, варто ознайомитися з вимогами ДСТ, характеристиками якості, способами видобутку і варіантами використання пропонованої продукції. Більшість з них надають вам можливість, зв'язавши з підприємством, зробити замовлення і не піклуватися про доставку.

Український науково-дослідний центр споживчих експертиз у рубриці "продукти харчування" розкриває поняття види вод (питні, очищені і мінеральні), приводить інформацію про іонний склад мінеральної води і його впливі на здоров'я, мінеральних складових і показниках якості води. Посилання на ринок мінеральних вод, рекомендації, зведення про організації, що контролюють якість води й інформація про співвідношення ціна/якість асортименту води на українському ринку.

За непідтвердженими даними ринок фальсифікату в літній сезон рівний, або незначно перевищує об’єми легальнго ринку. Головними фальсифікаторами є дрібні підприємці, котрі розливають звичайну воду (інколи додатково очищену) під добре знаними торговими марками.

Цент стандартизації та контролю за якістю води розсилає місцевим адміністраціям в регіони України спеціальні списки допущених та сертифікованих свердловин та видобутої з них води. Нажаль, якщо видобута вода була незначним об’ємом бутильована та продана в регіоні видобутку під чужою торговою маркою – Всеукраїнський орган контролю за якістю цього не відслідкує.

Щоб такого не натрапити покупець має право вимагати від торговця сертифікат відповідності товару.

Одним з лідерів, котрого найчастіше підробляють є мінеральна вода Миргородська.

ТМ «Миргородська», щоб стряхнути з доброго імені своєї торгової марки шкідливих