Саме тому сексуальне збудження і інші види збудження, таке як гнів, можуть посилювати один одну (Zillmann, 1989). Любов ніколи не буває так пристрасна, як після фізичної боротьби або переляку. На основі лабораторних експериментів з'ясовано, що еротичні стимули діють більше за збуджуючі на тих людей, які щойно пережили переляк. Точно так само збудження від стрімкої гонки на роликах під гору може викликати прилив романтичних почуттів до партнера по катанню.

Фрустрація, жара, тіснота, образа посилюють збудження. При цьому збудження в поєднанні з ворожими думками і почуттями може полегшити появу агресивної поведінки.

2.6. Порнографія і сексуальне насильство

Неодноразовий перегляд еротичних фільмів, що зображають «швидкісний» і ні до чого не зобов'язуючий секс, має ряд наступних наслідків [20, 515].*

Менш збуджений партнер здається менш привабливим.*

Зростає толерантність до сексуальних перелюбств, і зміцнюється уявлення про те, що жінка повинна бути сексуально безвідмовна (Zillmann, 1989).*

Чоловік починає сприймати жінку передусім як сексуальний об'єкт (Frable & others, 1994; Hansen & Hansen, 1989, 1990).

Однак соціально-психологічне вивчення порнографії зосереджене переважно на тому, як описується і зображається сексуальне насильство. У типовому епізоді сексуального насильства чоловік примушує жінку до статевого акту. Спочатку вона чинить опір і намагається відбитися. Однак поступово вона приходить в стан сексуального збудження, і від її опору не залишається і сліду. До кінця вона переживає екстаз, благаючи про продовження. Ми всі спостерігали або читали непорнографічні версії цієї послідовності: вона чинить опір, він упирається. Поривчастий і рішучий чоловік стискає в обіймах і насильно цілує жінку, незважаючи на її протести. У якийсь момент її руки, що до того відштовхували чоловіка, міцно його обіймають, і опір тоне в потоку нестримної пристрасті. У «Розвіяних вітром» Скарлетт О'Хара виявляється в ліжку з примусу, протестуючи і відбиваючись, а прокидається наспівуючи.

Соціальні психологи повідомляють: показ подібних сцен, де чоловік бере верх над жінкою, придушує її, а та при цьому збуджується, може [20, 516]:

1) спотворювати уявлення про те, як жінка насправді реагує на сексуальне примушення;

2) підвищувати агресивність чоловіків відносно жінок – принаймні, так це відбувається в лабораторних умовах.

2.6.1. Жінка як об'єкт агресії

Є багато свідоцтв тому, що порнографія може провокувати чоловіка на агресивну поведінку з жінкою. Кореляційні дослідження підтверджують таку можливість. Як відмічає Джон Курт (Court, 1984), у всьому світі услід за широким поширенням порнографії протягом 1960-1970-х років різко зросло кількість зґвалтувань, крім тих країн і регіонів, де порнографія знаходилася під контролем. (Прикладом, що спростовує цю тенденцію, служить Японія, де порнографія із зображенням сцен насильства допустима, але кількість зґвалтувань невелика. Даний факт служить нагадуванням про необхідність враховувати і інші чинники.) На Гавайях кількість зґвалтувань в період між 1960 і 1974 роками зросло в дев'ять разів, потім знизилося на фоні тимчасово введених обмежень на порнографію, а потім знов зросло з посилюванням цих обмежень [20, 516].

У іншому кореляційному дослідженні Ларрі Берон і Мюррей Ладі (Larry Baron & Murray Straus, 1984) виявили, що в 50 північноамериканських штатах продаж журналів відверто сексуального змісту (таких як «Хастлер» і «Плейбой») корелює зі статистикою зґвалтувань. Облік інших чинників, таких як процент молодих людей в кожному штаті, підтвердив лише наявність позитивного зв'язку. Аляска зайняла перше місце по продажу сексжурналів і перше ж місце по зґвалтуваннях.

Сексуальні злочинці з Канади і Америки звичайно признавалися в тому, що є активними споживачами порнопродукції. Згідно з повідомленням Уїльяма Маршалла (William Marshall, 1989), особи, що здійснили сексуальне насильство, а також звинувачені в сексуальних чіпляннях до дітей, набагато активніше користувалися порнографією, ніж що не здійснювали сексуальних злочинів.

По даних ФБР США, серійні вбивства здійснюються активними спожи-ва-чами порнографії. Те ж саме повідомив поліцейський департамент Лос-Анджеле-са: більшість осіб, що здійснили сексуальний злочин відносно дітей, користу-ва-ли-ся порнографічною продукцією (Bennett, 1991; Ressler & others, 1988). Звичайно, цей взаємозв'язок ще не доводить того, що порнографія є основною причиною сексуального насильства. Можливо, споживання порнографії злочинцями є усього лише симптомом, а не причиною психічного відхилення, що є у них.

У лабораторних експериментах, що суворо контролюються, що обмежуються лише короткочасними спостереженнями за поведінкою, що вивчається, проте досить виразно виявляються причинно-наслідкові зв'язки. Спільна заява 21 провідного вченого в області соціальних наук підсумовує і узагальнює результати: «Перегляд порноматеріалів, що містять насильство, посилює жорстокість відносно жінок»

Таблиця

Офіційна статистика по сексуальному насильству в п'яти країнах [20, 517]

Країна | Вибірка жінок | Довершене зґвалтування і спроби зґвалтування

Канада | Національна вибірка студенток 95 коледжів і університетів | 23% зґвалтувань або випадків сексуальної образи

Нова Зеландія | Вибірка студенток-психологів | 25%

Великобританія | Вибірка 11 коледжів і університетів | 19%

США | Репрезентативна вибірка 32 коледжів і університетів | 28%

Південна Корея | Дорослі жінки | 22%

Подібні експерименти виправдані не тільки з наукової точки зору, але і з