Третє тематичне заняття- присвячене перевагам відмови від вживання ПВ. Закріплюються навички прийняття правильних, адекватних, здорових рішень цьому учитель не нав'язує своєї думки та не декларує абсолютну відмову від вживання будь-яких ПВ. Він концентрує увагу підлітків на перевагах непаління та невживання алкоголю[21, с. 87].

Уроки присвячені розвитку навичок критичного мислення при оцінці рекламних образів сигарет та алкоголю, а також навичок опору психологічному тиску реклами. Проводиться аналіз рекламних сюжетів. Увага підлітків звертається на те, що призначена для забезпечення якомога більшого продажу товару реклама не містить правдивої інформації про його негативні властивості. Учні аналізують зразки реклами та відповідають на запитання: "Що привертає увагу в даному рекламному образі?", "Чи існує зв'язок між привабливістю образу та реальною сутністю продукту, що рекламується?". Акцентується думка, що правильне рішення, яке відповідає здоровому способу життя, змінює поведінку людини. Вона може протистояти тиску реклами та реалізувати прийняте рішення, не вживаючи сигарет та алкоголю.

Урок спрямований на закріплення навичок прийняття рішення та формування навичок протидії груповому психологічному тиску. Його задача — допомогти учням навчитися приймати здорові рішення в ситуаціях такого тиску. Проводиться аналіз його видів. У ході спеціальної рольової гри відпрацьовується техніка відмови в ситуаціях, коли дитині пропонують спробувати сигарети чи алкоголь. Учням даються формули, що допомагають швидко та впевнено відмо-витись від спроби, наприклад: "Скажи: ні, спасибі!", "Наведи причину відмови", "Втікай", "Уникай ситуацій, коли можуть запропонувати щось", "Зміни тему розмови" та ін.

Тема включає два уроки: "Вирішення проблемних ситуацій" та "Вміння виражати особистішу позицію". Перший присвячений аналізу та оцінці поведінки, пов'язаної з вживанням ПВ. У підлітків розвивається здатність усвідомлювати психологічний тиск, що спрямований на тих, хто не вживає ці речовини, закріплюються навички протистояння цьому тиску. Другий урок спрямований на подальший розвиток навичок критичного мислення. Підлітки навчаються формулювати особисту думку, усвідомлювати свої життєві труднощі та говорити про них відкрито, звертаючись по допомогу до батьків та друзів.

Крім програми занять з дітьми, ППП передбачає план проведення циклу занять з батьками дітей. На першому занятті батьки знайомляться з метою та задачами профілактичної антинаркотичної роботи, отримують інформацію про соціальні проблеми, пов'язані із зловживанням ПВ, про фактори ризику, що сприяють заохоченню дітей до їх вживання [25, с. 61].

На другому занятті батьки беруть участь у груповій роботі. Проводиться "мозковий штурм" на тему: "Причини вживання ПВ підлітками". Розглядається проблема відповідальності/безвідповідальності за вживання ПВ. Обговорюється роль батьків у формуванні здорового стилю життя у дітей. Бажаючі запрошуються взяти участь в роботі з ППП в якості помічників вчителя.

Третє заняття відводить батькам роль глядачів. Діти, що завершують своє навчання за ППП, демонструють набуті навички, такі результати роботи з ними, як засвоєння рольової гри, моделюючі прийоми відмови від вживання ПВ, малюнки та плакати, присвячені здоровому способу життя.

ППП містить спеціальний опитувальник з 12 пунктів, що стосуються знань дітей про тютюн, алкоголь та наркотики. Наприклад: "Було б нерозумно вважати, що люди, які палять кожний день, за-лежні від тютюну".

Сприймання життя у юних глядачів через образи з екрану створює хибні сподівання, що успіх прийде сам, без копітких зусиль та праці. До речі, уявлення, про що телебачення створює тільки хибні образи та негативні ідеали, є неправильним. Між тим, ризик досягнення аномальної ідентичності, якщо перетравлювати у свідомості цінності героїв телеекрану, існує. Аналіз змісту телепрограм національного, особливо кабельного телебачення, засвідчує, що для нас це питання не стоїть так гостро, як показано в праці Ле-Мастерса, проте вплив таких сумнівних цінностей, особливо через рекламу, існує. Активна реклама пива, цигарок зовсім не переконує юнака в тому, що вживання психоактивних речовин — це самогубство. Він не розуміє головного: якщо тверезий образ життя — це дійсно перевага, тоді навіщо така кількість цих «шкідливих речей» навкруги?

Крім того, надмірне сидіння перед екраном позбавляє юнацтво власного досвіду встановлення емоційних стосунків з ровесниками, а наявність таких стосунків та «своєї компанії» є досить болісною проблемою і підліткового, і юнацького віку. Якщо раніше казали про «книжкових дітей», що мали проблеми у стосунках з ровесниками, то тепер слід казати про «екранних» юнаків та дівчат [20, с. 95].

Звичайно, розв'язання питання щодо внеску різних
факторів у формування ідентичності є складною науковою проблемою і висвітлити всі її аспекти під силу лише ґрунтовному дослідженню. Ми зупинимося на деяких соціально-психологічних явищах у житті сучасних українських юнаків, що виражають кризу ідентичності юнацького віку. Матеріалом для висновків став аналіз консультаційної роботи із старшокласниками і студентами протягом трьох років та результатів психодіагностичних методів, спостережень і бесід, що проводилися в межах цих консультацій [36, с. 27].

Отже, сучасним підліткам у розв'язанні проблеми самовизначення доводиться нелегко. Бурхливі соціальні зміни, економічна нестабільність, перехід до ринку праці, де молода людина повинна стати конкурентоспроможною і по відношенню до колишнього товариша по навчанню, падіння реального життєвого рівня населення, соціальне розмежування, знецінення престижних у минулому професій — все це ставить юнака, що розв'язує питання професійної ідентичності, перед завданням з багатьма невідомими. Бурхливість у зміні соціальних стереотипів призводить до того, що у молоді складається враження, що ідеали та цінності батьків безнадійно застаріли і не повинні впливати на сучасне життя. Не тільки юнакам, а