Урок іноземної мови розглядається як соціальне явище, де класна кімната – це визначене соціальне явище, де вчитель і учні ступають в визначені соціальні відносини один з одним; де навчальний процес – це взаємодія всіх: і учителів, і учнів. При цьому успіх в навчанні – це результат колективного використання всіх можливостей для навчання.

Широкі можливості для активізації навчального процесу дає використання рольових ігор.

Відомо, що рольова гра являє собою умовне відтворення її учасниками реальної практичної діяльності людей, створює умови реального спілкування. Ефективність навчання тут обумовлена в першу чергу вибухом мотивації, підвищенням інтересу до предмету.

Рольова гра мотивує розумову діяльність, так як учні опиняються в ситуації, коли актуалізується необхідність щось сказати, попросити, дізнатись, доказати, чимось поділитись з співбесідником. На відміну від діалогу чи п'єси, які навчають тому, як сказати, рольова гра відповідає на запитання чому (мотив) і навіщо (мета) треба щось сказати.

Таким чином, центром уваги партнерів стає зміст бесіди, що само по собі є позитивним фактором. Учні наочно переконуються в тому, що мову можна використовувати як засіб спілкування.

Гра активізує прагнення дітей до контакту один з одним і вчителем, створює рівні умови в розмовній діяльності, руйнує традиційний бар’єр невпевненості. В звичайній дискусії учні-лідери, як правило, захоплюють ініціативу, а невпевнені – мовчать.

В іграх учні оволодівають такими елементами спілкування, як вміння почати бесіду, підтримати її, перервати співбесідника, в потрібний момент погодитися з його вмінням чи відкинути його, вміння цілеспрямовано слухати співбесідника, задавати запитання, що уточнюють і т.д.

Рольова гра вчить бути чутливим до соціального використання іноземної мови. Добрим співбесідникам часто є не той, хто краще користується структурами, а той, хто може найбільш чітко розпізнати (інтерпретувати) ситуацію, в якій знаходяться партнери, урахувати ту інформацію, яка вже відома (із ситуації, досвіду) і вибрати ті лінгвістичні засоби, які будуть найбільш ефективні для спілкування.

Практично весь навчальний час в рольовій грі відведено на розмовну практику, при цьому не тільки розмовляючий, але й слухаючий максимально активний, так як він повинен зрозуміти і запам’ятати репліку партнера, співвіднести її з ситуацією, визначити, наскільки вона релевантна ситуації, і правильно відреагувати на репліку.

Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів учнів, сприяє свідомому засвоєнню іноземної мови. Вони сприяють розвитку таких якостей, як самостійність, ініціативність; вихованню почуття колективізму. Учні активно, захоплено працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх друзів; вчитель тільки керує навчальною діяльністю.

Найбільш основні вимоги до рольових ігор

Гра повинна стимулювати мотивацію навчання, викликати в учнів інтерес і бажання добре виконати завдання, її варто проводити на основі ситуації, адекватної реальній ситуації спілкування.

Рольову гру треба добре підготувати: як зміст, так і форми, чітко організувати. Важливо, щоб учні були впевнені в необхідності добре виконати ту чи іншу роль. Тільки при цій умові їхня мова буде природною і переконливою.

Рольова гра повинна бути прийнята всією групою.

Вона неодмінно проводиться в доброзичливій, творчій атмосфері, викликає в учнів почуття задоволення, радості. Чим вільніше почуває учень себе в рольовій грі, тим ініціативнішим він буде в спілкуванні. З часом у нього з'явиться почуття впевненості в своїх силах, в тому, що він може виконувати різні ролі.

Гра організовується таким чином, щоб учні могли в активному розумовому спілкуванні з максимальною ефективністю використовувати навчальний матеріал, що відпрацьовується.

Учитель неодмінно сам вірить в рольову гру, в її ефективність. Тільки за цієї умови він зможе досягти добрих результатів.

Роль вчителя в процесі підготовки і проведення гри постійно змінюється. На початковому етапі роботи вчитель активно контролює діяльність учнів, але з часом він стає лиш спостерігачем.

Це співпадає з положенням дидактики про роль вчителя в навчальному процесі. В сучасній дидактиці більша увага приділяється активній самостійній діяльності учнів по засвоєнню нових знань, формуванню навиків і вмінь. Не можна не погодитись з думкою Ю.К.Баранського, що сам навчальний процес неможливий без активної діяльності учнів як суб’єктів навчання. Це нерозривно пов’язано з тим, що акцент зміщується з активної діяльності учителя на уроці на активну діяльність учнів. Цим самим підвищується роль учителя як організатора навчально-виховного процесу. Він керує активною і свідомою діяльністю учнів по засвоєнню навчального матеріалу.

Більше значення в цьому зв'язку набуває вміння учителя встановити контакт з дітьми. Створення сприятливої атмосфери на уроці – дуже важливий фактор, значення якого важко переоцінити.

В процесі гри вчитель інколи може взяти собі якусь роль, але не головну, щоб гра не перетворилась в традиційну форму роботи під його керівництвом.

Бажано, щоб соціальний статус цієї ролі допоміг би йому ненав’язливо направити розмовне спілкування в групі.

Зазвичай вчитель бере собі роль лише спочатку, коли учні не засвоїли даний вид роботи. В подальшому необхідність в цьому щезає.

В процесі гри сильні учні допомагають слабшим. Учитель керує процесом спілкування: підходить то до одного, то до іншого учня, котрий потребує допомоги, вносить необхідні корективи в роботу.

В ході гри учитель не виправляє помилки, а лише непомітно для учнів записує їх, щоб на наступному занятті обговорити їх.

Рольова гра може використовуватись як на початковому етапі так і на першому. В ній завжди представлена ситуація, яка створюється як вербальними, так і невербальними засобами: винахідливими, графічними, монологічними (діалогічним текстом і т.д.). Ситуація вказує на