поливає грядку. При висіванні великого насіння заняття розпочинають з того, що показують насіння і малюнок рослини, яка з нього виросте. Потім дітям пропонують взяти насіння і покласти його в зазда-легідь приготовлені в борозенці ямки. Вихователь загортає насін-ня землею і поливає грядку або клумбу, залучаючи до цієї роботи будь-кого з дітей і показуючи іншим, як треба тримати поливальницю. Коли землю поллють, вихователь говорить: «Ось ми і посіяли насіння. Тепер ви повинні по черзі поливати грядки і спостерігати, як ростимуть рослини».
Під керівництвом вихователя діти відмічають появу квіток і нових листків на висаджених на клумбах рослинах і таким чином спостерігають за їх розвитком.
Старша група. Зміст програми. У програмі передбачено збагачення конкретних уявлень дітей про весняні явища в природі й розширення їх; навесні сонце дужче гріє, стає тепліше, сніг розтає, біжать струмки, лід на річці (озері, ставку) ламається і з'являється вода. На деревах розпускаються бруньки, з них розвиваються листки; з'являється гусінь, хрущі, вони їдять листя; прилітають граки, шпаки і ластівки.
Діти повинні розрізняти 2—3 види дерев (тополю, клен, липу, дуб, ялину, сосну та ін.), одного-двох метеликів (лимонницю, кропив'янку), розпізнавати за зовнішніми ознаками і рухами хруща.
Дітей слід ознайомлювати із сільськогосподарською працею (підготовка грунту до сівби, сівба, садіння) і навчати користуватися лопатою й граблями, правильно висівати насіння.
Ознайомлення з явищами в неживій природі. Ранньої весни (під час танення снігу) проводять екскурсію по ділянці.
В теплий ясний день вихователь пропонує дошкільникам обійти всю ділянку і подивитись, які там сталися зміни. Діти відмічають: сніг став дуже пухким, брудним, розтає, з'явились струмочки, звисають з дахів льодові бурульки, капає вода. Разом з вихователем діти встановлюють причини цих явищ.
Діти слухають, як дзюрчать струмки, шукають, звідки вони починаються, стежать, куди біжать. Пустивши тріску або чов-ника в струмочок, вихователь запитує: «Куди вона пливе? Чому пливе в цей бік?». Такі спостереження допомагають дітям зро-бити висновок, що човник пливе туди, куди біжить вода.
Під час льодоходу проводять екскурсію до підвищеного берега річки, щоб простежити, як стікають в неї весняні потоки.
Діти слухають, як тріщить лід. Треба пояснити, що на льоду з'явились тріщини і він рушив. Діти спостерігають, як пливуть крижини і відповідають на запитання: «Чи всі крижини пливуть однаково?»; «Де крижини пливуть швидше: біля берега чи на середині річки?»; «Чи є які-небудь предмети на крижинах?».
Закінчуючи екскурсію, вихователь коротко пояснює: «Зараз ми дивились, як по річці пливуть крижини. Коли тепле проміння сонця добре нагріє їх, вони перетворяться на воду. Вода в річці почне підніматись і затопить береги, почнеться повінь».
У місцевостях, поблизу яких нема водойми, можна показати дітям кінофільм «Льодохід».
Проводять екскурсію до водойми і після льодоходу. Прийшовши до річки (озера, ставу) до дітей звертаються з такими запи-таннями: «Що ви бачите на річці (озері, ставку)?»; «Що ви бачили тут узимку?»; «Що ви робили на льоду?»; «Куди подівся лід?»; «Чому він розтанув?».
Ознайомлення з явищами в живій природі. Напровесні варто провести екскурсію в парк, щоб ознайомити дітей з обрізуван-ням дерев. Під час цієї екскурсії, не завдаючи шкоди рослинам, можна зібрати гілки дерев для проведення за ними спостере-жень.
Спостерігаючи навесні за гілками, поставленими у воду, діти ознайомлюються з одним із яскравих явищ у житті рослин — появою листя з бруньок. Ці спостереження значно підвищують інтерес дітей до змін, які відбуваються в природі.
Коли на гілках, за якими діти спостерігали в кутку живої природи, розвинеться листя, їх зарисовують. Після цього треба провести заняття, щоб підсуму-вати спостереження дітей. На ньому слід поставити приблизно такі запитання: «Гілки якого дерева ви спостерігали?»; «Що ви бачите на гілках?»; «Яке листя на гілках?»; «Що було на цих гілках, коли їх принесли в кімнату?»; «Які були бруньки в топо-лі?»; «Звідки взялося листя на гілках?».
Другу екскурсію в ліс (парк або сквер) проводять наприкінці весни. Перед виходом на екскурсію дітей попереджають, що вони підуть у ліс (парк, сквер) подивитись, яким він став після зими. Прийшовши в намічене місце, звертають увагу дітей на те, що ліс дуже красивий: дерева вкрилися листям, яке розвину-лось з бруньок, виросла трава, є різні квіти.
У тіні дерев треба пошукати конвалії, на відкритому місці —суниці, розглянути їх квітки, понюхати, зазначити, що в конва-лії вони білі, красиві, схожі на маленькі дзвоники, а в суниць — нагадують зірочки. Діти повинні знайти місце, де цвітуть суниці, нарвати букет конвалій.
Після збирання квітів можна посидіти і послухати, як шелестить листя дерев, кує зозуля.
Коли на деревах розвивається перше листя, з'являються хрущі, які ним живляться. Наловивши цих комах, треба провести заняття по ознайомленню з ними.
Розглядаючи з дітьми комаху, вихователь називає її, звертає увагу дітей на зовнішній вигляд жука (короткий, товстий, з твердими надкрилами), пропонує подивитись, як він повзає по землі (перебирає тонкими ніжками), як літає (трохи піднімає тверді і розпускає м'які прозорі крила), як гуде під час польоту.
Після розглядання треба посадити кількох комах у садок і поставити його в куток, живої природи. Діти спостерігатимуть, як жуки їдять листя дерев, і зроблять висновок про те, якої шко-ди завдають ці комахи рослинам.
Треба простежити, як метелики перелітають з квітки на квітку. Дітям дуже подобається ловити комах. Треба привчати їх робити це обережно. Розглянувши і назвавши зловленого і посадженого в садок метелика, треба його випустити.
На початку березня на ділянці садка вивішують у