будівлі з піску), збирають камінці і грають з ними (розкладають їх за величиною, кольором; кидають ка-мінці різної величини у воду і спостерігають за появою на її поверхні кругів)-
Ознайомлення з явищами в живій природі. Збирання ягід — одне з найулюбленіших занять дітей. Коли починають достигати суниці, дітей приводять з невеликими кошиками на те місце в лісі, на якому вони бачили під час минулої екскурсії квітки суниць. Знайшовши стиглі плоди, треба показати їх усім дітям, попередивши, що збирати можна тільки червоні ягоди.
Під час відпочинку розглядають кущі суниць, пригадують, які в них були квітки. Доречно прочитати вірш Є. Трутневої «Суниці»:
Треба викопати два-три кущики суниць, щоб посадити на земельній ділянці дитячого садка, а восени перенести в куток живої природи.
Під час однієї з екскурсій на початку літа слухають з дітьми спів птахів у лісі.
Наприкінці літа проводять екскурсію в ліс і збирають гриби. Вихователь називає їстівні гриби, звертає увагу на їх забарвлен-ня і форму, вчить, як їх треба збирати: не висмикувати, а від-ламувати біля землі.
Під час збирання грибів дітей навчають відрізняти їстівні гриби від отруйних. Зібрані гриби під час відпочинку сортують за видами (білі, маслюки, сироїжки та ін.) і розкладають у різ-ні купки або кошики. Коли діти розглянуть гриби, повторюють їх назви. Потім проводять гру «Впізнай гриб за описом». Хто-небудь з дітей закриває очі або повертається спиною до тих, хто грає. Вихователь бере гриб і описує його: «Ніжка товста, шляпка світло-коричнева, росте в лісі під ялиною». Той, хто від-гадує, повинен назвати гриб, усі інші перевіряють його. За цим зразком одні діти по черзі загадують гриби, інші відгадують.
Під час екскурсій на луки звертають увагу дітей на буяння трав і називають 4—5 рослин. Під час збирання квіток цих трав, вихователь запитує про їх забарвлення, запах, форму, місце, де вони ростуть. Коли можна, він пояснює походження назв (дзво-ники, подорожник і т. д.). Такий прийом активізує мислення дітей. Поступово вони самі починають пов'язувати назви рослин з їх особливостями: «У дзвоників квітка схожа на дзвіночок», «Подорожник росте біля самої дороги» і т. д. Щоб закріпити уявлення дітей, проводять гру «Впізнай рослину».
Коли почнеться сінокіс, дітям показують, як працює косарка, звертають їх увагу на те, що вона зрізує багато трави, яка лягає рівними рядами. Через два-три дні дітям показують, як перевертають сіно, згрібають його і складають на автомашини.
Якщо на земельній ділянці дитячого садка є трава, її скошують і дають дітям маленькі граблі, щоб вони перевертали і згрібали в купки сіно, заготовляли його для годування кролів.
Пізніше на луці можна послухати, як стрекочуть коники, про-стежити за їх рухами, зловити комаху і розглянути її задні ноги. Бесіда про луки, ліс і водойму. Щоб уточнити уявлення, що їх діти дістали під час прогулянок і екскурсій, проводять бесіди або пропонують дітям розповісти про те, що вони бачили на луці, в лісі, на водоймах. На цих заняттях використовують кар-тини із зображенням лісу, луки, річки, натуральні об'єкти, зі-брані під час прогулянок і екскурсій, а також маленькі картинки із зображенням рослин і тварин.
Ось приблизно за якими запитаннями можна провести бесіду про луки: «Що ми бачили на луці?»; «Що ми робили на луці?»; «Які квіти ми збирали на луці?»; «Покажи і назви зібрані квіти»; «Яких тварин ми бачили на луці?»; «Що робили метелики на луці?»; «Що робили люди на луці?»; «Чим косили траву»: «Для чого люди косять траву?».
У бесіді можна використати ігровий прийом, запропонував-ши дітям назвати все зелене (червоне або жовте), що вони бачили на луці, в лісі або біля водойми.
Для закріплення знань про рослини городу, квітника, лук і розвитку спостережливості проводять дидактичні ігри.
Листя рослин розрізняють у грі «Впізнай, з якої рослини листок». Вихователь розглядає разом з дітьми листки городніх рослин, звертає увагу на їх поверхню (гладенька, блискуча, шершава), форму (кругла, овальна), краї (рівні, вирізні). Після цього вихователь роздає листки дітям, які повинні підійти з ними до грядок, порівняти їх з листками овочевих рослин, повернутись і сказати, на якій рослині росли ці листки. Так само можна про-вести гру з листками рослин квітника, саду, лук.
Щоб діти навчились розрізняти рослини за квітками, організовують гру «Відгадай, яка квітка». Вихователь бере квітки з двох-трьох видів садових або польових рослин, розглядає їх з дітьми, називає і дає кожній дитині по квітці. Потім вихователь описує яку-небудь квітку або загадує загадку про неї і про-понує дітям, в яких є ця квітка, підняти руку з нею і назвати рослину.
Ознайомлення з вирощуванням рослин. Для того щоб діти дістали уявлення про вирощування жита (вівса, кукурудзи, пшениці, льону), організовують кілька екскурсій в поле.
Одну з них проводять під час цвітіння жита. Звертають ува-гу дітей на величину, простір і красу поля. Дивляться, як вітер колише жито; порівнюють хвилі на полі з хвилями на воді.
Наступну екскурсію організовують, коли жито почне жовтіти. Запитують дітей: «Якого кольору було колосся під час минулої екскурсії?»; «Яким воно стало тепер?». Розглядають кілька колосів, знаходять у них зерна.
Обов'язково треба провести екскурсію під час жнив. Розглядають колосся, відмічають, що жовті тверді зерна в колосі — ознака достигання жита. Спостерігають, як комбайн косить і молотить жито, як викидає солому і порожнє колосся, як і куди висипає чисте зерно, хто керує комбайном.
Бесіда про