З метою виховання любові до праці дітям дають щоденні доручення по догляду за рослинами і тваринами в кутку живої природи: полити квіти, дати корм рибкам.

На земельній ділянці діти разом з дорослими збирають листя.

Спостереження за погодою. Під час щоденних прогулянок треба звертати увагу дітей на стан погоди: холодно чи тепло, вітер чи тихо, якого кольору небо, чи є опади і які. При цьому діти використовують іграшки (вертушки, літуни, млинки), які дають змогу виявити дію вітру. Встановлюються зв'язки між деякими явищами: йде дощ — земля мокра, на ній калюжі; сві-тить сонце — калюжі висихають; дме вітер — гойдаються гілки дерев.

Спостереження за деревами. На одній з прогулянок вихователі звертають увагу дітей на красу осінніх дерев і тим самим виховують у них естетичні почуття. Показують, що дерево має гілки; розглядають листя дерев.

Іншого разу дітей зупиняють перед будь-яким деревом під час листопаду. Щоб вони дістали правильне уявлення про нього запитують: «Де листки? Якого вони кольору?». Потім вихователь легенько трясе гілки і запитує: «Звідки падає листя? Куди воно падає з дерева?». Відповіді на запитання допомагають зробити висновок: жовте листя падає з дерева на землю.

Вихователь пропонує дітям побігати по сухому листю і послухати, як воно шелестить.

Так діти ознайомлюються з одним із характерних явищ осе-ні, проте називати його словом «листопад» в середній групі ще не треба.

Після спостережень за деревами діти малюють їх.

На одній з прогулянок дітям дають завдання згрібати на ділянці листя, що осипалось з дерев. Найкрасивіші листки вони збирають, щоб прикрасити свою кімнату в дитячому садку, розглядають їх, називають форму.

Проводять ігри, в яких дітям дається завдання підібрати листки однакового кольору, розмістити їх в порядку поступового збільшення або зменшення.

Оглядання квітника. Робота в квітнику проводиться тими самими прийомами, що й з молодшими групами. Вихователь називає 2—3 рослини. Діти знаходять їх на клумбах. Під кінець заняття діти повинні навчитися розрізняти ці рослини серед інших.

Деякі рослини вихователь пересаджує разом з дітьми в квіткові горщики і переносить у куток живої природи.

Оглядання городу і збирання врожаю. Для розширення уявлень про овочі проводять екскурсію на город. Вихователь пропонує оглянути грядки. Розмістивши дітей навколо однієї з них так, щоб усім було видно, він говорить: «Нахиліться і подивіть-ся, як морква виглядає із землі». Потім вихователь висмикує коренеплід, і діти розглядають його. На запитання вихователя вони відповідають, що морква вже стала велика, вона довга, має оранжевий колір. Вихователь веде дітей до грядки, де ро-стуть буряки і ріпа, і діти описують зовнішній вигляд цих овочів, відповідаючи на його запитання.

Після оглядання городу вихователь виділяє кожній дитині певну ділянку грядки, показує, як висмикувати і куди складати овочі. Звичайно ця робота є великим святом для дітей, вони з захопленням висмикують коренеплоди, струшують з них землю і складають у кошики.

Коли врожай зібрано, вихователь показує на овочі і гово-рить: «Ось наш урожай, ви добре поливали і розпушували зем-лю, тому овочі виросли гарні». Треба почастувати дітей помитою морквою і ріпою.

Дидактичні ігри. Щоб уточнити уявлення про овочі і фрукти і закріпити в словнику дітей нові слова, наприкінці осені (після збирання врожаю) проводять ігри «Дізнайся, що в руках» і «Відгадай, що в мішечку».

У молодшій групі діти повинні розпізнавати і називати ово-чі або фрукти. В середній групі від них вимагається знайти об'єкт у мішечку за таким, наприклад, описом: «Довга, оранже-ва, солодка» або, навпаки, знайшовши овочі (фрукти), назвати їх і описати.

Розповіді дітей про свою роботу на городі. Діти 4—5 років добре запам'ятовують особливості росту овочів, на грядках, які вони влітку поливали, і можуть зв'язно розповісти про свої спостереження.

Праця в кутку живої природи. В кутку живої природи, крім рослин, які були в молодшій групі, треба мати й інші невимог-ливі щодо догляду, наприклад бегонію завждиквітучу, кімнат-ний виноград. В акваріумі, крім риб, треба тримати слимаків (наприклад, котушок) і водяні рослини.

У кутку живої природи діти, виконуючи щоденні доручення вихователя, поливають рослини, дають корм рибам, спостеріга-ють за пересуванням слимаків в акваріумі.

Час від часу вихователь організовує прибирання кутка живої природи (миття кімнатних рослин, підвіконників), деяко-го залучає всіх дітей. Основним прийомом залучення їх до робо-ти залишаються, як і в молодшій групі, невеликі доручення.

Старша група. Зміст програми. Восени діти спостерігають ті самі об'єкти і явища природи, з якими вони ознайомлювались у середній групі. Тому програма вимагає встановлення послідовності деяких уже відомих дітям явищ (зелене листя стало жовтим і сухим, сухе листя опадає з дерева; трава в'яне; зникають метелики, жуки; птахи відлітають у теплі краї); збагачення уже наявних загаль-них уявлень про овочі й фрукти (овочі збирають на городі, фрук-ти — в саду).

У дітей виховується вміння помічати красу природи; триває прищеплювання їм трудових навичок (збирання врожаю на сво-єму городі, організація чергування по догляду за рослинами і тваринами в кутку живої природи).

Спостереження під час прогулянок. Під час щоденних прогу-лянок діти разом з вихователем визначають погоду (на небі сон-це, хмари, вітер, тихо, дощ). Коли вітряно, діти граються з вітря-ками, зображають літаки (бігають з вертушками — «пропеле-рами», спостерігають, коли їх «пропелери» обертаються швидше). Повернувшись з прогулянок, чергові фіксують погоду, використовуючи іграшку «Яка сьогодні погода».

Періодично вихователь звертає увагу дітей на зміни в живій природі: жовкне листя, в'януть квіти і трави; зникають метелики, жуки; граки і