діть-ми снігові кулі і будуючи з них вал, вихователь говорить. «Сніг сьогодні добре ліпиться». «А вчора не ліпився», — зауважують діти. «Так, учора був мороз, а тому сніг розсипався. Сьогодні потеплішало, із снігу можна ліпити»,— говорить вихователь.
Під час щоденних прогулянок треба звертати увагу дітей на погоду: тепло, холодно, світить сонце, йде сніг, вітер. Якщо такі спостереження проводити систематично, то під кінець зими діти самі починають помічати зміни погоди і в зв'язку з цим зміни якостей снігу. «Сьогодні тепло, — говорять вони,— із снігу мож-на ліпити сніжки».
2. Практичний досвід ознайомлення дітей дошкільного віку з сезонними змінами в природі.
Методика проведення уроків милування
Вирушаючи з дітьми до зимового парку або лісу, вихователь має заздалегідь осмислити естетичну своє-рідність зими, виокремити її провідні естетичні ознаки. Зи-мовий краєвид приваблює своєю суворою і водночас витон-ченою красою. Відсутність яскравих барв аж ніяк не збіднює його виразність. Узимку панують форма, симетрія, пропор-ційність. Природа демонструє естетичну довершеність влас-них витворів. Обмерзлі дерева та снігові кучугури перетворю-ються на химерні скульптурні композиції. Вигадливі морозяні візерунки вражають своєю експресією. Німота, заціпеніння, сонна тиша доповнюють казковий вернісаж. Природа завмерла і тихо спочиває, як зачарована красуня...
Урок перший: "ЯКОГО КОЛЬОРУ ЗИМА"
Загадка для початку:
Диво-сани прилетіли,
Скакуни в них білі-білі.
В санях тих сидить цариця
Білокоса, білолиця.
Рукавом махає — Сріблом все вкриває.
(Зима)
Придивіться уважно до зимово-го пейзажу: чи можна назвати цю по-ру року безбарвною?
Спробуйте перелічити кольори зими. Для цього влаштуємо змаган-ня: знайти якомога більше барв та відтінків у зимовій природі.
То який же колір справедливо вважають головним кольором зими?
Допоміжний художній матеріал: Білі черевички у зими
Вкрив дерева білими крильми
Морозець колючий, мов шипшина.
Білі черевички у зими,
Біла-біла в неї кожушина.
Білі сани, білогриві коні,
Білі рукавички пухові.
Білі щоки, а вуста червоні,
Мов розквітлі маки польові.
Петро Сингаївський
Які поєднання барв у зимовому пейзажі подобаються вам найбільше?
Пошукайте довкола поєднання білої та зеленої, червоної та білої, блакитної та білої барв.
Придивіться уважно до снігу: якого він кольору?
Як ви гадаєте, чи завжди сніг білий? Визначте колір (відтінок) сні-гу на сонці; у затінку. А чи змінюєть-ся він уранці? Ввечері? Під час мо-розу? У відлигу?
Коли сніг набуває рожевого від-тінку? Блакитного? Фіолетового? Жовтувато-сірого?
Загадки на допомогу:
Він ще недавно голубів —
Застиг у сонній мрії.
Ось небокрай почервонів —
І вже він рожевіє.
(Сніг уранці)
Як тільки сутінь настає
І зорі в небі сяють,
Він фіолетовим стає
Й до ранку не згасає.
(Сніг увечері та вночі)
Спочатку він міцний і білий,
Та коли сонце припікає,
Відразу слабшає, жовтіє,
Чорніє, тане і зникає.
(Сніг під час відлиги)
— А тепер пофантазуймо: уявіть се-бе художниками, які малюють "порт-рет" Зими. Які фарби ви б змішали, щоб передати гру відтінків снігу?—
Як ви гадаєте, чому сніг часто називають сріблястим, золотистим? Коли це буває?
Загадка на допомогу:
Ліг на землю вранці
Ковдрою пухнастою —
Виграє на сонці
Ниткою сріблястою. (Сніг)
А що ще, крім снігу, зима прикрашає сріблястою барвою? Озирніться довкруж — де можна по-бачити сріблясті виблиски? А коли дерева стають "срібними"?
Погляньте, як сонце змінює зи-мові барви. Визначте ці зміни.
Допоміжний художній матеріал:
Вийшли вранці ми
Вийшли вранці ми.
Дивне місто проти сонця!
Всі взолочено віконця...
Ні, такої ще зими
Не стрічали ми.
Проти сонця дим,
Проти зимнього патлатий,
Що з труби зверта від хати,
Й понад садом молодим
Тане, тане дим...
Ох, яка ж краса!
Сад увесь убрався в іній,
Проти сонця він — як синій.
Гілля до землі звиса, —
Ох, яка ж краса!..
Павло Тичина
—
Чому лід часом називають криш-талевим?
Чому зиму іноді називають не білою, а сивою?
Спробуйте визначити колір не-ба. Якого кольору зимове небо в со-нячний морозний день? А чи зміню-ється його барва похмурої днини?
Що таке небесна блакить? Чи бачимо її взимку? За якої погоди?
Чи зустрічали ви яскраві кольо-рові плями серед зимової білини? Де? Знайдіть їх зараз. (Можливі "зна-хідки": зелень ялин; ягоди гороби-ни, калини, шипшини; квіточки ве-ресу; пір'ячко птахів тощо).
Яке дерево взимку найяскраві-ше за кольором?
Загадка на допомогу:
Зелену сукню маю —
Ніколи не знімаю,
Один-єдиний раз на рік
Зірками прикрашаю. (Ялинка)
Давайте гуртом складемо казку про те, чому ялинка завжди залиша-ється зеленою.
Отже, зиму не можна вважати безбарвною порою року. Вона має своєрідну колірну гаму. Пригадаймо улюблені "фарби" красуні зими.
Урок другий: "КРИШТАЛЕВИЙ ДЗВІН ЗИМИ"_
Вслухайтесь у зиму: чи можна її вважати "беззвучною" порою року? Які звуки ви чуєте в зимовій природі?
То "голос" у зими тихий чи го-лосний? Від чого це залежить?
Допоміжний художній матеріал:
По задвірках крутить вітер,
Аж віконниці риплять,
А у нас у грубці дрова
І палають, і тріщать.
Яків Щоголів
Безмежна тиша навкруги
Ні голосу, ні шуму...
На все навіяли сніги
Якусь глибоку думу.
Олександр Олесь
Прислухайтеся, як рипить сніг під ногами. Що навіює цей звук?
Пригадайте шерех осіннього листя й порівняйте його з рипінням снігу. Чи однакові почуття виклика-ють ці звуки?
Уявіть, що ви чуєте "голос" сні-гу. Про що він розповідає?
Які звуки можна почути в лісі (в парку), коли надворі міцний мороз? Чому кажуть: мороз "тріщить"?
Спробуймо "заграти" на крижа-них "цимбалах" зими. Послухаймо, як дзвенять бурульки, коли до них торкнешся паличкою. Якими слова-ми можна описати ці звуки? (Мож-ливі характеристики: звуки чисті, яс-ні, ніжні, прозорі, кришталеві).
А тепер прислухайтесь до крижа-ного "співу" під ногами ковзанярів: що він вам нагадує? (Можливі порівняння: свист, скрегіт, стогін, сичання та ін.).
Допоміжний художній матеріал:
Січень надворі, а для дітей
Тьохкає крига, мов соловей.
Анатолій Качан
Отже, зима таки може бути "го-лосною". Подеколи її "голос" навіть страшить. Чи чули ви, як вітер рвуч-ко піднімає сніг і стрімко жене його по землі? Які слова можна дібрати до звуків хурделиці? (Можливі харак-теристики: співає, виє,
