Виховувати бережне ставлення до природи слід пов-сякденно: на заняттях, в куточку природи, під час прогу-лянок, екскурсій.

Ознайомлення з природою розкриває широкі можли-вості для виховання в дітей прагнення до прекрасного. Висаджуючи дерева, кущі, квіти на ділянці дитячого сад-ка, діти вчаться прикрашати землю. Вони бачать резуль-тати своєї праці.

Без впливу вихователя діти не завжди можуть самі оцінити красу природи, іноді просто не помічають її. Вихователь повинен учити їх бачити красу в заході сонця, в казкових нагромадженнях купчастих хмар на голу-бому весняному небі, в алмазному сяйві краплини, що звисає з бурульки, та ін.

Спостереження за красою в природі має пов'язувати-ся з поетичним словом, з розглядом картин художників. Багато радості, поезії вносять у життя дітей свята весни, літа, осені, зими.

У процесі ознайомлення з природою здійснюються завдання фізичного розвитку. Перебування дітей на сві-жому повітрі, особливо в лісі, на луці, позитивно впливає на їх дихальну систему. Рухи на свіжому повітрі, посиль-на праця, ігри поліпшують роботу серця, процеси обміну речовини.

Відчуття простору, краси впливає на загальне підне-сення емоційного стану організму, створює відчуття ба-дьорості, хороший настрій, отже, зміцнює нервову си-стему.

Створення умов для ознайомлення дітей з природою

На території дитячого садка мають бути добре озеле-нена ділянка, город, сад, квітники, ягідник, куточки лісу й лугу, майданчик для свійських тварин, в групових кім-натах — добре обладнаний куточок природи.

На ділянці діти проводять влітку цілий день, а в інші пори року — половину свого часу перебування в дитячо-му садку. Тут менше шуму, краще повітря. Наявність різних рослин, тварин на ділянці дає вихователеві мож-ливість проводити спостереження, ігри тощо.

Які ж вимоги ставляться до планування й озеленення ділянок? Половина площі всієї ділянки повинна бути зайнята під озеленення. Вона має добре освітлюватися сонцем. Тут розбивають газони, квітники, город.

Склад декоративних дерев і кущів може бути різнома-нітний. Насаджуючи рослини, слід дбати про декоратив-ний ефект, створювати яскраві композиції. Наприклад, клени краще посадити групою, щоб мати локальний ко-лір, — дуби — поодинці, щоб краще було видно розгалу-ження його гілок. Гарно виглядає композиція, побудова-на па контрасті беріз і ялин. Вербу садять біля басейну. На ділянці обов'язково повинні бути липа, горобина, каштан, тополя, черемха.

Декоративні кущі можна поділити на дві групи: ті, що використовують для живоплоту й квітучі. Для живо-плотів найкраще вибирати кущі бирючини, дерну білого й червоного, кизильника, лоха, смородини золотистої, самшиту. З цією метою можна використати й граби. Мо-лоді дерева висаджують двома рядами в шаховому по-рядку на відстані 3О см. один від одного. Час від часу таку зелену стінку треба підстригати.

Ділянку дуже прикрашають квітучі кущі — бузок, са-довий жасмин, айва японська, гортензія, калина, сніжно-ягідник, таволга, форзиція, вейгела, дейція. Висаджува-ти їх треба групами — 3—5 на газоні.

Важливо продумати ефективне поєднання кущів, ураховуючи послідовність цвітіння. Гарно виглядає ком-позиція з форзиції, мигдалю трилопатевого і таволги Вангутта.

В квітні вкривається золотим цвітом форзиція, потім розцвітають рожеві квітки мигдалю, в снігові кулі пере-творюються кущі таволги.

Альтанки й тунелі обсаджують виткими рослинами — диким і амурським виноградом, хмелем, деревозгубни-ком, клематісом (ломиніс). Дикий виноград можна поса-дити біля паркана, господарських будівель.

На ділянці дитячого садка мають бути куточки лугу й лісу. Для куточку лісу досить 2—3 м2 площі. На задньо-му плані висаджують лісові кущі (ліщину, бруслину, глід). Біля них розміщують папороть, герань лісову, іван-чай, вероніку дібровну, дзвіночки, суниці й конвалії. З куточку лісу обов'язково повинні бути ранньовесняні рослини: проліски, первоцвіт, мати-й-мачуха, медунка, пшінка весняна, гусяча цибулька. Навесні в куточку лісу можна спостерігати за пробудженням комах — перші з них завжди поспішають до весняних квітів.

Куточок лугу створюють на відкритому місці. Тут треба висадити лугові злаки: тимофіївку, тонконіг, лисо-хвіст, грястицю, а також бобові й різнотрав'я: конюши-ну, гвоздику, зозулин цвіт, смілку, маруну лугову, під-маренник.

Квітник прикрашає ділянку дитячого садка, створює затишок. З ранньої весни і до пізньої осені в квітнику можна проводити багато цікавих спостережень: за поя-вою сходів, розвитком і цвітінням рослин, визріванням насіння, за комахами. Діти садять рослини, доглядають за ними. Тому плануванню квітника слід приділити на-лежну увагу.

Найдоцільнішою формою квітника, що забезпечує вільний доступ для огляду, за квітками, є вузенькі квіт-кові рабатки, розташовані по периметру групової ділян-ки. Фоном для них є живопліт з кущів. Можна також застосувати поодиноку й групову посадки квіткових рос-лин на фоні зеленого газону. В квітнику мають весь час цвісти рослини. А для цього треба поєднувати багаторіч-ні й однорічні рослини. Багаторічні рослини не треба що-року пересаджувати, вони рано розвиваються й зацві-тають. Це — тюльпани, нарциси, гіацинти, первоцвіти, аквілегії, півонії, дельфініуми, лілії, гайлардії, іриси, мак східний, люпин, флокси, жоржини. В тінистих місцях добре висаджувати астільбу, хосту. З однорічних рослин треба садити квіти, які яскраво цвітуть: петунії, флокси однорічні, вербену, ротики, красолю, сальвію, агератум, бальзамін, гвоздику, нагідки, льонок, кларкію, космею, левкой, нігелу, чорнобривці, майорці.

Город, сад і ягідник мають бути спільними для всіх груп. У цьому разі легше підвести воду, краще провести сівозміну, цікавіше проводити порівняльні спостереження за розвитком різних овочевих культур. Довжина грядки має бути 2,5—3 м, ширина — 70—80 см, відстань між грядками — 50—60 см. Це дає можливість розмістити групу дітей з обох боків грядки й контролювати їх робо-ту. На городі бажано зробити великі центральні доріжки (шириною 1 м), влаштувати місце для відпочинку дітей.

Для молодшої групи виділяють 1—2 грядки, для підготовчої — 5—6