Дітям раннього віку вихователь, показуючи, називає зображене, пропонує показати на картинці названих тварин, їхні очі, вуха, ноги.

У молодших групах вихователь задає дітям короткі, зрозумілі запитання, звертаючи увагу на характерне в зовнішньому вигляді і повадках тварин, на форму і колір частин рослин.

Під час розглядання картин з дітьми в середній, старшій і підготовчій до школи групах корисно порівнювати тварин або рослини за відмінністю і схожістю, що сприяє розвиткові спостережливості й мислення. Наприклад, у картинах з наявних серій «Свійські тварини» і «Дикі тварини» можна порівняти тварин, зображених на одній картині: дорослу тварину з її маля-тами, півня з куркою, гуску з качкою, барана з вівцею. Можна також запропонувати порівняти тварин, зображених на різних картинах. Наприклад, корову і коня, корову і козу, кішку і тиг-ра та ін.

Розповідь за картинами проводиться в старшій і підготовчій до школи групах. Опис дітьми картин, складання ними корот-кої розповіді допомагають закріпленню здобутих уявлень, роз-вивають зв'язну мову дітей. Вихователь спочатку сам складає за картиною зв'язну розповідь, а потім пропонує дітям розпо-вісти зміст картини і дати їй назву.

Діафільми можна використовувати в роботі з усіма гру-пами. Показування окремих кадрів вихователь супроводжує розповіддю або читанням тексту, що є в діафільмі [див. Додаток “д”].

Кінофільми з навчальною метою використовують голови ним чином у старших і підготовчих до школи групах. Для стар-шої групи краще брати німий фільм, а для підготовчої — озву-чений.

Після перегляду діафільмів і кінофільмів з дітьми проводять невелику бесіду.

Готуючись до занять за картиною, діафільмом, кінофільмом, вихователь повинен добре ознайомитись з їх змістом, з'ясувати, що повинні побачити діти і що засвоїти в результаті перегляду, які нові слова вони повинні запам'ятати, продумати свої запи-тання, до дітей [7, 20].

Настільні друковані ігри. Для дітей молодших і середніх груп рекомендуються набори картинок, які зображають тварин, листки, квітки, фрукти, овочі. Для середніх, старших і підготов-чих до школи груп рекомендуються ігри типу лото («Зоологіч-не», «Ботанічне», «Пори року»), які в цікавій ігровій формі мо-жуть дати дітям уявлення про свійських і диких тварин, росли-ни лісу, поля, саду, городу, квітника, про сезонні зміни в приро-ді тощо.

Свята та розваги на природничому матеріалі. Гуманізація педагогічного процесу в дитячих садках потребує використання таких засобів у роботі з дошкільниками, які б найбільшою мірою забезпечили єдність емоціонального і раціонально-го у формуванні знань про природу і ставлення до неї. Саме такими засобами є свята і розваги на природничому матеріалі. їх високо цінили видатні педагоги. К.Д.Ушинський вважав, що свята приносять дітям радість, розкривають красу народних тра-дицій, прилучають до народної поезії.

Свята та розваги на природничому матеріалі урізноманітню-ють життя дітей, дають змогу органічно поєднати враження дітей від спілкування з природою з емоційно-художніми засобами мистецтва. Оперування знаннями в процесі підготовки до свят і їх про-ведення сприяє їх закріпленню, формуванню правильного ставлен-ня до природних об'єктів, а отже, і екологічному вихованню до-шкільників [9, 87].

Основним концептуальним положенням під час розробки сцена-ріїв свят повинно бути використання знань, набутих дітьми під керівництвом вихователя в процесі ознайомлення їх з природою відповідно до програми. Так, навесні спостереження за явищами в неживій природі (підвищення температури повітря, танення снігу, льоду), за цвітінням перших весняних квітів у куточку лісу, за розвитком дерев і кущів, декоративних квіткових рослин, за пер-шими комахами та птахами, що повертаються з вирію, є основою для свята весни. Поетичний матеріал, який буде використано на святі, вихователь кожного разу включає у спостереження для їх емоційного насичення. Наприклад, під час спостереження за про-ліскою: «Подивіться, що це у нас розцвіло у куточку лісу. Так, це проліска. А як можна назвати таких сміливців, що не бояться весняних холодів? Це маленькі розвідники, послані весною. Чому ж усім людям подобається ця маленька квітка? Справді, вона ніж-на і гарна. У кожної квітки є шість тендітних пелюсток, голубих, мов весняне небо, тонке стебельце, вузькі зелені листки. Послухай-те, який гарний вірш склала про пролісок поетеса Марія По-знанська:

Я — перша квіточка весни,

Я — пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь.

Росту між кленів, між дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

А знаєте, чому проліска так рано розцвітає, який у неї секрет? Тому, що ще з минулої весни вона відкладає у своїй цибулині поживні речовини, а тепер за рахунок них так рано розцвіла. Блакитноокі проліски є окрасою весни, до них прилітають поласувати нектаром перші бджілки, джмелі, що прокидаються від сну, тому пролісками треба милуватися і берегти їх».

У подальшій роботі вихователя по закріпленню знань про вес-няні рослини шляхом розглядання картинок, ігор відбувається і закріплення поетичного матеріалу. Важливе значення у підготовці до свят і засвоєнні знань має малювання. Вихователь малює контури наголовників (квіти, метелики та ін.), а діти за допомогою вихователя розмальовують їх фарбами. Під час цієї роботи вихователь розповідає, для чого їм потрібні наголовники, домовляється з дітьми, хто буде на святі виконувати ті чи інші ролі, повторює рядки віршів.

Під час побудови сценарію свята важливо обрати головний персонаж, який відіграватиме роль об'єднуючого ланцюжка, що дає змогу невимушено, без зайвих репетицій або з їх мінімаль-ною кількістю провести свято. Це може бути сонячний промінець, який за ходом сценарію торкається весняних рослин, комах, пробуджуючи їх і повертаючи до діяльності. Часто це буває Весна, Красне Літо, інколи Вітрець грайливий, Мороз, Хурделиця