«Сьогодні, діти, ми відправляємося у чарівну подорож. Сідайте у вагони, потяг рушає». Під музику потяг під'їжджає до першої зупинки «Підсніжник» і зупиняється. Дитина у наголовнику підсніжника розповідає про себе вірш, звертається до дітей з прохан-ням любити і бережно ставитися до цієї чарівної квітки. Потяг рушає далі по країні «Весна», зупиняючись на станціях «Проліс-ка», «Ряст», «Сон», «Медунка», «Кропив'янка», «Шпак» та ін. Після завершення маршруту діти об'єднуються у спільному танку дружби рослин, тварин і дітей, проводяться ігри з елементами змагання на розрізняння перелітних і зимуючих птахів, дикорос-лих і декоративних весняних квітів.

Літо — пора розквіту природи — створює надзвичайно сприятливі умови для роботи з дітьми у природі. Збільшення обсягу спо-стережень за рослинами, комахами, птахами дає багатий матеріал для свят. Можна організувати свято квітів, свято метеликів. Під-готовка і проведення їх сприятиме поглибленню знань про рідну природу, встановленню більш тісного контакту з батьками, яких запрошують на свято, для вирішення спільних завдань екологіч-ного виховання.

Осінні свята в природі найчастіше пов'язані зі збором урожаю. Серед дійових персонажів тут можуть виступати сонечко, дощик, зернини пшениці, кукурудзи, різні городні, садові рослинні птахи— захисники рослин. У сценарії проводиться зв'язок про роль Сонця, вологи, догляду людини, корисних комах, птахів для одержання доброго врожаю. Діти читають вірші, виконують танки («Соняшники, бджоли і джмелі», «Рослини і їх захисники»). Організовуються ігри, наприклад «Вершки і корінці», «Плутанина», в яких команди змагаються в тому, хто скоріше складе ко-ренеплід або плід з відповідним йому «вершком» (стеблом з лист-ками) та ін.

У святі «Зимонька-зима» основними ідеями у побудові сценарію повинні виступати краса зимових явищ і милосердне ставлен-ня до братів наших менших, які часом терплять лихо від морозів, нестачі кормів. Основними персонажами тут виступають Зима, Хурделиця, Мороз, а також рослини, тварини.

Складання сценарію свята — це творча робота, в якій обов'язково повинен відбиватися краєзнавчий підхід, адже природні умо-ви України досить різні.

Основними критеріями при побудові сценарію мають бути такі:

1. Матеріал свят повинен бути підпорядкований змісту програ-ми. У сценарії свята слід використати знання, що їх отримали діти в процесі навчально-виховної роботи.

2. В матеріалі свята має проводитися ідея розумного, дбайли-вого ставлення до природи.

3. Літературний матеріал свята повинен бути високохудожнім.
Розваги на природничому матеріалі відрізняються від свят більш локальним змістом, видовищністю, що не спрямована па показ іншим. Як правило, розваги проводяться з однією групою.

Цінними у навчально-виховному процесі є розваги з використанням технічних засобів навчання: телебачення, діафільмів, діа-позитивів. Перегляд окремих телепередач «Дітям про звірят» при-носить дітям багато цікавих знань і радості.

Великий інтерес викликають у дітей діафільми про природу: «Хто живе в теплому морі», «Хто живе в холодному морі» за сценарієм Г.Снєгірьова, «Звірина лікарня», «Мавпенятко Френд» та ін.

Цікаві розваги можна організувати з використанням діапози-тивів, знятих любительським шляхом на місцевому матеріалі. Під час розваги «Золота осінь» слід показати кадри із зображенням осінніх краєвидів, осінні квіти. Показ діапозитивів сполучити із звучанням «Осінньої пісні» П.І.Чайковського. Цікаво організу-вати розвагу «Спогади про літо», під час якої продемонструвати кадри із зображенням квітів квітника, чудових літніх краєвидів під тихе звучання «Баркароли» П.І.Чайковського. Цікаво про-ходять розваги «Загадки» на матеріалі природи. На дошці роз-кладають картинки із зображенням відгадок. Команда, що наби-рає більше картинок-відгадок, перемагає.

Отже, свята, розваги на природничому матеріалі, вносячи емо-ційний заряд в роботу з дітьми, сприяють закріпленню знань, здійсненню екологічного виховання дошкільників [32, 17].

1.4. Методика ознайомлення дітей з природою навесні в різних вікових групах

Молодші групи. Зміст програми. Програма вимагає, щоб діти дістали чуттєві уявлення про весняні явища в природі і вміли називати їх (гріє сонце, тане сніг, біжать струмки; на землі з'являється трава, кульбаба, на деревах — зелене листя; жуки повзають і літають; горобці цвірінькають, літають, стрибають).

Діти другої молодшої групи повинні з допомогою вихователя садити цибулю, висівати велике насіння, поливати грядки, привчатися бережно ставитись до рослин.

Спостереження за явищами в неживій природі. Спостережен-ня за явищами, які відбуваються в природі навесні, організову-ють під час щоденних прогулянок на ділянці.

Під час однієї з них вихователь звертає увагу дітей на пер-ші ознаки весни: «Сонечко яскраво світить і гріє. Простягніть руки до сонечка і погрійте їх». А потім запитує: «Що так яскра-во світить і гріє?».

Під час наступної прогулянки вихователь пропонує дітям подивитись, як тане сніг і зникають снігові споруди, й запитує: «Що гріє землю?»; «Куди подівся сніг?».

Іншим разом вихователь привертає увагу дітей до струмків, що з'явилися. Діти пускають човники і трісочки, стежать, як вони рухаються по воді.

Пізніше під час прогулянок багато уваги приділяється іграм з піском. Дітям показують, як насипати пісок совком у відерця, як робити з нього «гірку». У цих іграх діти практично ознайомлюються з властивостями піску: сухий, вогкий, розсипається.

Спостереження за рослинами. Під час прогулянки на ділянці дитячого садка вихователь показує дітям на зелену траву, яка недавно з'явилась, пропонує знай-ти місця, на яких вона вже ви-росла.

У багатьох дітей молодшої групи ще не закріпилося уявлен-ня про те, де ростуть квіти, тому їх треба підвести до клумби або рабатки, на яких з'явилися схо-ди багаторічних рослин, і сказа-ти: «Подивіться, ось зелені лис-точки вийшли із