Курсова робота
«Національне виховання»
ЗМІСТ
Вступ.
Розділ 1. Історичний аналіз національно-педагогічних ідей.
1.1. Національні основи системи виховання.
1.2. Народність виховання. Проблема національного виховання у творчості вітчизняних і зарубіжних педагогів.
1.3. Ідеали українського національного виховання.
Розділ 2. Концепція національного виховання.
2.1. Сутність і особливості національного виховання.
2.2. Принципи національного виховання.
2.3. Національне виховання, як фактор цілісного формування особистості. Основні напрямки національного виховання.
Розділ 3. Сучасні підходи до національного виховання.
Висновки.
Література.
Вступ
Порівнюючи, наприклад, наших підлітків із підлітками Польщі, слід відзначити одну надто суттєву різницю в їхній поведінці та світогляді, різницю, що відразу впадає в око. А саме: наші підлітки соромляться бути м'якими, добрими і ввічливими, сприймаючи ?речність і шанобливість щодо інших людей як ознаку недосконалості й відсталості. Натомість вони готові кинути виклик будь-кому, виявити брутальність, зухвалість і нахабство. І ще: польські діти – це переконані маленькі патріоти, які знають, за що вони люблять свою Батьківщину і пишаються нею, а наші – відверто сміються з цього святого поняття, бо в нашій державі мовби на зло робиться все можливе для викоренення національної самосвідомості українців як необхідної основи самовідданої любові до України.
У нашій пам'яті збереглися абсурдні слова популярної пісеньки радянських часів "Мой адрес не дом и не улица, мой адрес – Советский Союз", яку завдяки засобам масової інформації знала і наспівувала майже кожна дитина; знали учні і слова гімну України, яка "в Союзі Радянськім щастя знайшла". Сьогодні ж переважна більшість учнів не знає навіть перших двох рядків державного Гімну незалежної України, бо немає тексту Гімну ні в шкільних підручниках, ні на щоденниках, ні на зошитах, не виконується він і по радіо та телебаченню. Чому? Та тому, що за роки незалежності тільки зараз узаконено текст державного Гімну. Бо фракціям комуністів і соціалістів та групі "Союз" у Верховній Раді не потрібна виховна сила Гімну, що проголошує: "душу й тіло ми положим за нашу свободу".
Чи може школа і сім'я в таких умовах використовувати Гімн у виховній роботі з учнями для формування національної свідомості й патріотизму? Безумовно, ні. Водночас телебачення щодня пропагує вульгарну "масову культуру" західного світу, яка формує бажання нашої молоді жити за взірцем американських зірок, мільйонерів та мільярдерів, які твердять, що батьківщина там, де гроші, байдуже, як вони здобуті. Мимоволі згадуються слова Т.Г. Шевченка:
Нащо нас мати призвела:
Чи для добра, чи то для зла?
Нащо живем, чого жадаєм?
Український народ повинен випростатися на весь зріст і довести самому собі й усьому світові, що ми великий, талановитий, працьовитий народ, який любить свою Батьківщину і заслуговує на повагу. Сьогодні особливо актуально звучать слова палкого борця за Україну В'ячеслава Липинського: "Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути".
Отже, актуальність теми полягає в необхідності національного виховання в умовах середньоосвітньої школи, і, насамперед, у необхідності цього в початкових класах, коли у дітей формується світогляд, щоб це формування не було викривленим, а спрямовувалось у позитивне русло.
В психолого-педагогічній науці є чимало досліджень присвячених проблемам національного виховання в початкових класах (О. Я. Савченко, В. О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський, Г. І. Щукіна, Ян Амос Коменський, Януш Корчак, Юрій Азаров, Марія Монтесорі та багато ін.).
Зважаючи на актуальність даної проблеми, ми обрали наступну тему курсового дослідження: "Роль національних традицій у вихованні школяра".
Об'єкт дослідження – навчально-виховний процес у школі.
Предмет дослідження – роль національних традицій у вихованні школяра.
Мета дослідження – теоретично об?рунтувати сутність національного виховання учнів класів та визначити особливості та необхідність її використання у навчально-виховному процесі школи.
Згідно з метою і предметом дослідження було визначено такі завдання:
1) вивчити теоретичні аспекти національного виховання учнів;
2) з'ясувати навчально-виховний потенціал національного виховання у набутті соціального досвіду школярами;
3) дослідити засоби народної педагогіки і їх використання;
4) дослідити сучасні підходи до національного виховання;
5) дослідити основні методи і можливості національного виховання у практиці школи.
Методи дослідження. Для розв'язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження, бесіда.
Розділ 1. Історичний аналіз національно-педагогічних ідей
1.1. Національні основи системи виховання
Однією з найважливіших педагогічних закономірностей є та, що в процесі формування особистості, а отже, й підростаючого покоління, найефективніші шляхи пізнання – від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до міжнаціонального, світового. Національна система виховання, яка ?рунтується на міцних підвалинах культури рідного народу минулих епох і сучасності, найбільшою мірою сприяє соціальному престижу інтелектуальності, освіченості та інтелігентності як складових духовності людини.
Національна система виховання постійно відтворює і поглиблює емоційно-естетичний, художньо-творчий, модальний та інтелектуальний компоненти свідомості рідного народу, створює умови для розвитку і розквіту природних задатків і талантів кожного громадянина України, формування духовного потенціалу – найвищої цінності нації та держави.
Корені національної системи виховання заглиблюються в далеку історію, яка є свідком появи перших принципів, підходів, форм і методів виховної роботи, утвердження пріоритетності етнопедагогіки і народознавства, родинного виховання і сімейних духовних цінностей, формування національної свідомості і духовності [10, 143].
Українська національна система виховання завжди виступала і виступає як самобутнє культурно-історичне явище, але воднораз є складовою світового і західноєвропейського процесу, що донедавна вкрай заперечувалося радянською педагогічною теорією.
1.2. Народність виховання. Проблема національного виховання у творчості вітчизняних і зарубіжних педагогів
Українську народну педагогіку умовно поділяють на педагогіку народного календаря, педагогіку